Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
дві 373 цвя цвіркун, -на сверчок [Навіваючи тихий затишок, десь у запічку співав цвіркун (Куч.)]. г цвіркунець, -нця ласк, сверчок [Чубенко знову заглибився в мовчанку, у хаті спокійно й заколисливо тюрлюкав цвіркунець (Я нов.)}. цвірчання 1) стрекотание, стрекот; трескотня; 2) чириканье, чиликанье. Ср. цвірчати 1-2. цвірчати, -чить 1) стрекотать; (о кузнечике — ещё) трещать [Через годину все поснуло.. Один тільки цвіркун цвірчав у куточку під полом... (Н.-Лев.); Оглушливо цвірчали коники, дзвеніли жайворонки, і густо й низько гули джмелі (Тулуб)]; 2) (о птицах) чирикать, чиликать [Цвірчить і стриба горобець перед котом, що вловив гороб'я (Мирн.)]. цвісти (цвіту, цвітеш) 1) цвести; (хорошеть; развиваться — еще) расцветать [Тоді якраз цвів бузок і жасмин (Грим.); Я люблю мою Вітчизну, що кругом, як сад, цвіте, за ходу її залізну у майбутнє волоте (Сос); У неї [учительки] Цвіте на грудях орден сонцем золотим (Hex.); Палагна цвіла й веселилась, а Іван нидів і сох (Коцюб.); І радості нестерпна сила В очах у кожного горіла, У серці в кожного цвіла (Рил.)]; 2) (о поверхности воды: покрываться зеленью) цвести; 3) (покрываться плесенью) плесневеть; О ^те плісень и т. п. на ч 6 м у что покрыто плесенью (обл. цвёлыо) [лати [казарми] були великі, просторі, тільки темні та чорні; по стінах цвіла пліснявка (Мирн.)]. цвіт, -ту 1) собир. цвет; цветы, цветки [Садки зацвіли білим цвітом (Головко); Вона пішла в садок, нарвала барвінку з цвітом, сплела вінок і наділа собі на голову (Л. Укр.)]; в <^ту, в *~ті в цвет^ [Вишня була вся в цвіту, як букет (Коцюб.); Ти пройдеш села і міста, Степи й сади у цвіті: Де серце те і ті уста Одним одні у світі? (Пере.)]; в ~ті чог6 уст. редк. в расцвете чего [Знаєш, любий мій, мені все здавалося, що ті люди пайщасливіші, що вмирають замолоду, в цвіті віку і сили (Фр.)\; липовий ^т липовый цвет [В садку над берегом, де пахло медовим липовим цвітом, сіли вони на лаву (Собко)]; це ще тільки г^т, а ягоди будуть по- еов. это [только] цветочки, а ягодки впереди; О на ^ту прибитий а) прям. бесплодный; б) перен. разг. от природы глупый (неразвитый) [Се був чоловік прибитий ще на цвіту, плохий, похилий (Вовч.)]; 2) (отдельный екземпляр) редк. цветок [Один цвіт не робить вінка! (прислів'я); Рости, рости, моя пташко, Мій маковий цвіте (Шевч.); Тільки небо, тільки ти, та круг тебе все цвіти (Сос.)]; 0^ королевий г^т см. королевий цвіт; 3) (окраска) разг. редк. цвет [Надворі душно. Надівай легеньку сукню, мабуть, оту, бузкового цвіту з темно-червопими букетиками (Н.-Лев.)]; 4) (перен.: лучшая часть чего-либо) цвет; уст. сок [Весь цвіт свідомого пролетаріату став на сторону «Искры» (Ленін); Сьогодні в Мурашка зібрався, можна сказати, цвіт асканійської інтелігенції (Гонч.)]. цвітастий редк. цветистый; разг. цветастый [Цвітасте платтячко огортало її пружну постать, перехоплюючи в талії (Цюпа)]. цвітіння 1) цветение; расцвет [На вміну тонким ніжним пахощам весни— запахам бузку і конвалій — вже мали прийти п'янкі, медові аромати літа: наближалось цвітіння акації і лип (Дмитр.); Ми живемо в час буйного цвітіння національних мов — і це цвітіння, безумовно, є прогресивним фактором (Рил.)]; 2) цветение. Ср. цвісти 1—2; 3) (цветы) собир. поэз. цвет [Біліє рясне цвітіння на фруктових деревах (Шиян); Вітер тихо обносить цвітіння черемух (Герас.)]. цвітінь, -ні 1) (пыльца) бот. цветень [Круг фабрики дерева оаду сіяли цвітінь (перекл. в Горького)]; 2) поэз. цвет [То хмарка набіжить, і бризие дощ краплистий, Ясною вільгістю оббризкавши цвітінь, То сонце вигляне (Рил.)]. цвіткбваний редк. расцвеченный; украшенный [Так-то гарно убралась [Катря]і Сорочка тоненька і плахта шовкова, пояс сріблом цвіткований, черевички високі (Вовч.)]. Ср. цвіткувати. цвіткувати, -кую, -куєш редк. расцвечивать (чем-либо ярким); украшать. цвітний разг. цветной; яркий [Одежу всю цвітну порвала, А чорну к цері прибирала, Мов галка, нарядилась вмах (Котл.); Золоті його [сонця] іскорки жевріли цвітними жаринами на краплях поту (Мирн.)]; О ^на капуста см. капуста. цвітник, -ка обл. см. квітник. цвіток, -тка разг. цветок [Настуся: ..Ось на, лови! (Кидає через тин цвіток) (Шевч.); Я зірвав цей цвіток, бо його пелюстки нагадали мені твої губи... (Сос.)]. цвітбчок, -чка умепьш.у ласк, цветочек [Я р- ч у к: Ну, я ще нічого не встиг. Це тільки цвіточки. Наталя: А ягідки — попе- •: реду? (Мик.)]. у- цвітучий цветущий [Одчиняючи вранці вікно, я раз у раз бачу ряд цвітучих агав (Коцюб.)]. ЦВК (Центральний Виконавчий Комітет) ист. ЦИК (Центральный Исполнительный Комитет). цвях гвоздь [Зняв [Замфір] з цвяха рушницю, дістав із скрині порох та шріт і почав уважно набивати її (Коцюб.); Брат говорив повільно, проникливо. Кожне слово було важким і, ніби цвях, встрягало в мозок (Козач.)]; прибивати, прибити ~хами прибивать, прибить гвоздями, приколачивать, приколотить гвоздями; уст. пригвождать, пригвоздить. цвяхар, -рй спец. гвоздильщик; гвоздарь. цвяхарня спец, гвоздильня. цвяхований обитый гвоздиками с широкой шляпкой; украшенный бляшками [Цвяховані були там [у підземному палаці] стіни І вікна всі з морської піни (Котл.); Ледь скрипнули важкі дубові двері, Цвяховані, мов спина візника (Воронько); Ие переп'є його [Нечипора] і Дапилка, от що у того |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)