цен 377 цеп шим культурним центром стае велика староруська держава — Київська Русь (Укр. опера)]; обласний **ф областной центр [Судити матч нриїхав суддя аж з обласного центру (Дмитр.)]; обчислювальний ~р вычислительный центр [Обчислювальний центр Академії наук УРСР розробив принципи будови обчислювальних машин, з допомогою яких буде автоматизовано управління виробничими процесами в металургійній і хімічній промисловості (Ком. Укр., i960, 8)]; промисловий ^р промышленный центр [Львів став великим промисловим центром (Літ. газ.у 1951, V)]; 0 '-'Р нападу центр нападения; в <^рі уваги в центре внимания [Вона завжди почувала себе в центрі уваги, й це тішило її (Дмитр.)]. централ, -лу ист. централ [Тут сорок літ тому ішли більшовики. З імперських тюрем і царських централів, 3 робочих хиж і заводських казарм (Бажан)]. централізація централизация [На противагу феодальній роздробленості [Русі], яка відповідала інтересам місцевої феодальної знаті, уже в XII—XIII ст. в окремих князівствах зароджується прогресивна тенденція до політичної централізації та об'єднання земель (Іст. Укр. РСР)]. централізм, -му централизм [..принцип демократичного централізму в партії є нині загальновизнаним.. (Ленін)]. централізований прич., прил. централизованный [Всій об'єднаній і централізованій силі буржуазії треба протиставити об'єднану і централізовану силу пролетаріату (Ленін)]; ^не постачання централизованное снабжение. централізувати, -зую, -зуып централизовать [В 1862 р. була проведена фінансова реформа, яка централізувала управління грошовим господарством царської Росії в руках міністерства фінансів (Іст. Укр. РСР)]. централізуватися, -зується централизоваться. централка разг. 1) (тюрьма) ист. централка; 2) (ружье) централка [Команда стріляла з берданок, централок, одного автомата і кількох наганів (Куч.)]. централь, *лі централь; електрична ~ль электрическая централь. центральний центральный ГНаступяого дня дороговказ вивів їх на центральний шлях (Гонч.); Центральний Комітет Компартії Радянського Союзу в проміжках між з'їздами керує всією роботою партії (Статут КПРС); Партійні і непартійні більшовики повинні бути центральною постаттю наших творів (Корн.); Туга за рідним краєм, любов до нього — центральна ідея поеми [«Мцирі»] (Рил.)]. центральність, нвості центральность, центризм, -му полит, центризм [Ленін очо- | лив боротьбу з опортунізмом і його різновидністю — центризмом v міжнародному робітничому русі (Біогр. Леніна)]. центрист полит, центрист. І І центристський полит, центристский [Ленін і ленінці вели непримиренну боротьбу проти меншовиків і Троцького, який намагався зліпити на [Vj з'їзді центристську групку (Біогр. Леніна)]. центрифуга техн. центрифуга [Застосування швидкісних та безперервно діючих центрифуг дасть змогу провести глибше обезцукрювання меляси (Наука і життя, 1956, центрифугальний техн. центрифугальний. центрифугування техн. центрифугирование [Застосовуючи метод центрифугування набряклої тканини, нам вдалося виділити рідину набряку і встановити вміст в ній деяких речовин (Укр. біохім. ж., 1960у \ XXXII, 3)]. І центрифугувати, -гую, -гуєш техн. центрифугировать. центрифугуватися, »-гується техн. центрифугироваться. центрівка техн. центровка. центрований техн. 1) центрированный; 2) центрированный, центрованный. Ср. центрувати 1—2. центровий техн. и пр. центровой. центроплан ав. центроплан. центросома биол. центросома. центросфера биол., геол. центросфера. центрувальний техн. центровальный, центр6- вочвый. центрування 1) центрирование; 2) центрирование, центровка [Слюсарі провели центрування деталей за 30 годин замість 40, намічених технологічним процесом (Рад. Укр., 1959, І)]. Ср%центрувати 1—2. центрувати, -рую, -руєш техн. 1) центрировать [Він побіг щодуху на городи, понад ставом, до колгоспної облізлої шопи, де вони з Сашком, сином Василини, закінчували ремонтувати і центрувати молотарку (Куч.)]; 2) (делать углубления в детали) центрировать, центровать. центруватися, -рується 1) центрироваться; 2) центрироваться, центроваться. Ср. центрувати 1—2. центуріон воен. ист. центурион [Руфін одчиняє хвіртку, в неї впадає центуріон з вояками (JI. Укр.)]. центурія1 (в Риме) ист. центурия. центурія2, центурка см. золототисячник, цёнькання обл. [звонкие] удары [Бесіди, жарти, сміхи, а серед них ненастанне ценькання батькового молотка або грізний, прискорений стукіт двох дужих молотів — усе те мішалося докупи і доносилося до хати (Фр.)]. цёнькати, -каю, -каєш, цёнькнути, -ну, -неш обл. [звонко] ударять, [звонко] ударить [Робітник уперто ценькав молотком о цеглу (Фр.)]- цеоліт, -ту мин. цеолит. цеп, -ну 1) разг. цепь [Біжу на подвір'я. А там бряжчать залізні цепи і люто ґвалтують собаки (Коцюб.); У той саме чао Грицько спустив Рябка 8 цепу (Мирн.)]; як з ~пу зірвався как (будто, словно) с цепи сорвался [Як з цепу зірвався Максим, так помчався додому
|