Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
цеп 378 цер (Мирн.)]; 2) воен. цепь; (движущиеся друг за другом бойцы) цепочка [— Приготуватись! Без команди не стріляти. Передай по цепу! — неголосно подав команду Гармаш (Головко); Раптом пробіг цеп піхотинців, за ним батарея (Довж.)]. цепний цепной [Лукія побачила у вікно цю сцену в той час, коли четверо запінених і охриплих від люті цепних псів вовчими стрибками наближались до парубка (Донч.)]. це повий разг. цепной [У дворі., хряпнула хвіртка, і цеповий собака загавкав (Головко)]. цепок, -пка разг. цепь [Біля криниці Петро в самих трусах. Обережно рипучим коловоротом витяг цебер. Не знімаючи з цепка, одійшов на два кроки й облився холодною водою (Головко)]. цера обл. цвет лица [С а б і н а: ..Твоя рабиня вже доложить хисту: всі зморщечки., чудово замалює, зробить церу таку свіженьку, як була колись (Л. Укр.)]. церата обл. клеенка [За довгим вкритим чорною цератою столом сиділо двоє циган і циганка (Риб.)]. цератовий, цератяний обл. клеёнчатый [Він був у крислатому брилі, білій полотняній сорочці, чорнім цератовім фартусі і таких же нарукавниках (Куч.); На червоному оксамиті лежить цератяний зшиток. Розгорнуто першу сторінку (Янов.)]. цербер, -бера миф., перен. цербер [Кодак був сторожовим цербером над козацьким Дніпром: він закривав втікачам доступ на Низ (Панч); Цідило, невтомний цербер цього місця [зали суду], позачиняв вікна (Фр.)]. церва 1) бот. (Reseda luteola L.) церва, желтянка; 2) (о красителе) хим. церва. церебральний анат., лингв, церебральный. цереброспінальний анат. цереброспинальный. церезин, -ну спец. церезин. церезит, -ту строит, церезит. церемонитися, -нюся, -ншпся церемониться; разг. церемонничать; (от смущения) стесняться [Кайдашиха глянула на вбогу сім'ю, на вбогу хату і не церемонилась; вона просто полізла за стіл і сіла на покуті, запишавшись та втираючи губи хусточкою (Н.-Лев.); Майстри й селяни перестали церемонитись і почали й собі говорити стиха (Н.-Лев.)]; н є ~тпся в чому, з ким, з чим не церемониться (не стесняться) в чём, с кем, с чем [Образа була розрахована на те, щоб приголомшити Болера. Хай він зрозуміє, що тепер з ним ніхто не буде церемонитися (Собко)]. церемоніал, -лу церемониал [Під., поглядом царя Івана посол на якусь мить рантом губиться, але враз опановує себе, і починається церемоніал привітання (Іван)]. церемоніальний церемониальный [Анна мовчки вклоняється командорові глибоким церемоніальним поклоном (Л. Укр.)]; ~ний марш церемониальный марш [— Церемоніальним маршем!..— пролунала команда. Стрункими рядами рушили богунці повз любимого командира (Довж.)]. церемоніальність, -ності церемониальность. церемоніально нар. церемониально [Дихав [Павло] часто, очі загорілися, але безкозиркою вже не вимахував, а держав її церемоніально на зігнутій руці, біля грудей (Куч.); Савченко загасив бензинку, тріумфально поставив на стіл яєчню і з вишуканими рухами, церемоніально запросив товаришів на обід (Коцюб.)]. церемоніймейстер, -тера уст. церемониймейстер. церемонія 1) церемония [Церемонія відкриття пам'ятника призначена була над вечір (Скляр.)]; 2) (о поведении человека) церемония; стеснение [Повечерявши, Бонков- ський без церемонії вхопив шапку, попрощався й поїхав додому (Н.-Лев.); — Якщо я невчасно, — промовила Варя, — то просто скажи, без церемоній (Донч.)]; ер. церемонитися. церемонний 1) церемонный [Стрічка конвейєра посувається настільки повільно, що встановлені па ній чашки і кухлі — великі і маленькі, — здається, пливуть у якомусь старовинному церемонному танці (Рад. Укр. у 1956, VII); Ритмічні рухи рабинь нагадують танець. Кожну дрібницю подають дві рабині з глибоким церемонним уклоном і розходяться в різні боки (Тулуб)]; ер. церемонія 1; 2) церемонный; (выражающий смущение) стеснительный [Каргат облишив свій церемонний тон і нібито забув, що прийшов сюди випити лише одну склянку чаю (Шовк.); — Отже, ви дуже церемонні та жалісливі! — сказала Ватя (Н.-Лев.)]; ер. церемонитися. церембнничати, -чаю, -чаєш разг. церемонничать. церемонність, -ності церемонность; стеснительность [Суліман з перебільшеною церемонністю пропустив Катерину вперед (Вільде)]. Ср. церемонний 2. церемонно нар. церемонно [[Каргат] говорив церемонно, наче поруч нього стояла поважна дама, якій він не насмілювався глянути в очі (Шовк.); Діти серйозно, навіть дещо церемонно, вклонились (Дмитр.)]. церієвий хим. це риє вый. церій, -рію хим. церий [3 монациту добувають рідкісні метали торій та церій і благородний газ гелій (Трубл.)]. церква церковь [Олену поховали коло церкви під вишнею (Вовч.)]. церковка уменьш., ласк, церквушка, церковка; ласк, церковка [За річкою видніється церковка, обсаджена деревами (Шиян)]. церковний церковный [Народ сновигав коло церковних дверей, як бджоли коло вулика (Н.-Лев.)]. церковник церковник [Ненависть до ворогів, смертельна ненависть до царів, до церков- ників-мракобісів, до панства — ось взагалі те, що особливо тісно нас із ним [Т. Шевченком] зв'язує сьогодні (Тич.)]. церковниця церковница [Хомутиха тим часом узяла на себе зорганізувати притулок для найактивніших церковниць у себе ж таки в селі (Мик.)]. церковність, -ності церковность [Поступово |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)