Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
дер 379 циб [у XVIII ст.] занепала «шкільна література», що культивувалася в духовних школах і була так або інакше пов'язана з церковністю (Іст. укр. літ.)]. церковнопарафіал ьний, церковноприходський дорев. церковноприходский [На все село [до Жовтня] була тільки одна церковно- парафіальна школа, та і в ній вчилися переважно діти багатіїв (Визн. місця Укр.); Довго збиралась я одвідати мою товаришку, що була вчителькою в церковпопри- ходській школі, аж врешті вибралась (Л. Укр.)]. церковнослов'янський филол. церковнославянский [Учителькою була все та ж матушка Раїса. Вона викладала російську й церковнослов'янську мови, закон божий, арифметику і навіть астрономію (Донч.)]. церковнослужитель, -теля церковнослужитель [Очевидно, в одній з братських церков він виконував ще й обов'язки церковнослужителя, але не був духовною особою в повному розумінні цього слова (Рад. літер., 1958, 3)]. цёрковця уменьш., ласк, церквушка, церковка; ласк, церковка [Посеред села стоїть невеличка старенька церковця (Н.-Лев.); На горі майдан, на майдані дерев'яна церковця, обнесена зелено мальованим штахетом (Вас.)]. церкбвщина церкбвщипа [Послідовно борючись з українським буржуазним націоналізмом, Коцюбинський в рецензії на вірші Філянського викриває зв'язок декадентства, церковщини з націоналізмом (Іст. укр. літ.)]. церопластика иск. церопластика. церування обл. штопка [Пані Заславська витерла очі від сліз і порадила мені перервати листа та взятись за церування панчіх (Вільде)]. церувати, -рую, -руєш обл. штопать [На панчохах виявилися дві старі дірки, і треба їх церувати (Ron.)]. церуватися, -рувться обл. штопаться. церулеїн, -ну спец, церулейн. церусит, -ту мин. церуссйт. цёсар, -ря ист. цесарь [У Празі глухо гомонять, І цесаря, і Вячеслава, І той собор тисячоглавий Уголос лають! (Шевч.)]. цесаревич дорев. цесаревич. цесарець, -рця, цісарець обл. уст. австриец [Ішов 1848 рік.. Обхопив вільнолюбний дух чехів, цесарців з ляхами... (Мирн.); Василева мати купила його [ножика] за копу з шагом у захожого цісарця (Мирн.)]. цесарівна дорев. цесаревна. цесарка орн. цесарка [Був і сарай. «Тут моя Софочка зможе розводити цесарок», — подумав Адам Адамович (Донч.)]. цесарниця спец, цесарница [— Ей ти! — гукнув Данько крізь сітку юній цесарниці. — То ж ти зомліла була в сараях? (Гонч.)]. цесарський ист. цесарский. ! цесаря, -ряти орн. птенец цесарки [Живою вагою цесарята не поступаються перед курчатами породи леггорн (Птахівн.)]. цефалічиий научи, цефалйческий. ' І цефалометр, -ра спец цефалометр. цех, -ху 1) цех [Завод розширювався, нові цехи виростали там, де недавно була пустиня (Донч.)]; 2) (объединение ремесленников) ист. цех [В Києві в кінці XV — на початку XVI ст. існували цехи кравців, кушнірів, ковалів, пекарів, ювелірів, лучників та ін. (Іст. Укр. РСР)]. цеха ист. цеха [Сходку скликали, обпосячи знак. Іноді це був перстень із цеховою печаткою, іноді — так звана цеха, металева дощечка з цеховим гербом у скриньці (Тулуб)]. цех-автомат (род. цёху-автомата) цех-автомат. цехбюрб (цехове бюро) нескл. сущ. ср. р. цехбюрб (цеховое бюро) [3 у б ч є п- к о стукає кухлем об стіл: Товариші! Цех- бюро ставить таке питання... (Мик.)]. цехівка (стенгазета) разг. цехбвка. цехівщина цеховщина. цехком, -му (цеховий комітет) цехком (цеховой комитет) [Вона підвелася й попросила слова. Голова цехкому., глянув на неї здивовано і привітно проказав: — О! Це добре. Прошу, Лесю, говори (Хижн.)]. цехмістер, -тра ист. цехмёйстер [Тільки Мотря коли-не-коли нагадувала старому: —Пішли б ви, діду, до цехмістра, записалися б до цеху (Тулуб)]. цеховий 1) прил. цеховой [Не слухаючи, Ру- севич повернувся й похапцем пішов у дальній кінець цеху, де містилась невеличка цехова контора (Шовк.)]; 2) прил. цеховой [Колишня феодальна, або цехова, організація промисловості не могла вже задовольнити попиту, що зростав разом з новими ринками. її місце зайняла мануфактура (Комун, ман.); На цехових короговках, гаптованих шовком та золотом, сяяли ознаки ремества: чобіт, ножиці, меч, молот, риба, кухоль (Ільч.)]. Ср. цех 1—2; 3) (род. цехового) сущ. ист. цеховой, цеховой мастер [Старий брав дешевше за цехових, що мусили працювати за таксою (Тулуб)]. г цеховик, -ка ист. цеховой [мастер] 13-за Кожум'яцької брами виходить юрба цеховиків, що вертаються з засідання магістрату, жваво обговорюючи якусь подію (Коч.)]. цехштёйн, -ну геол. цехштёйп. цеце нескл. сущ. ж. р. энт. цеце [На півночі країни [Гани] розвинуто тваринництво, проте ним зовсім не займаються па півдні— там поширена муха цеце, укус якої смертельний для худоби (Веч. Київ, 1957, III)]. цйба обл. длинная нога [Рантом загримів усього натовпу регіт: — От тобі й каліка! Казали — безногий, а в нього дивіться, які циби (Вас.)]. цибати, -баю, -баєш, цибнути, -ну, -нёш 1) [широко] шагать, [широко] шагнуть; (только несоверш.) [широко] ступать; (с чего на что — ещё) переступать, переступить [Близько видати, далеко цибати (Ном.); Артем дивився, як цибав бережком чорногуз, довгим дзьобом хапаючи жаби (Ант.-Дав.); Навдивовижу, Софрон — зав- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)