Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
цим 383 цир цимбали, заплакали три скрипки і загуркав бубон (Фр.)]. цимбаліст муз. цимбалист [Десь у гущавині, сховавшись у тіні велетня-листка, у срібні струни вдарив невидимий цимбаліст (Вас.)]. цимбалоньки, -ків уменьш., ласк, от цимбали [А за мною, молодою, Сім кіп хлопців чередою В цимбалоньки тнуть, тнуть, тнуть, тнуть (народна пісня)]. цйна уст. 1) олово; 2) (о крыше) разг. [оцинкованное] железо [А хіба коня погано буде купити? ..І корів штук троє. І землі прикупити. І стодолу поставити. Хай хоч не під циною, але простору і з доброго дерева, щоб і синам і онукам служила... (Мур.)]. цинамон, -ну уст. корйца. цинамоновий уст. коричный; (о цвете) коричневый [Вікна й двері його [будинку] були облямовані різьбленим, полірованим деревом зеленого, блакитного та цинамонового кольору (Тулуб)]. цинга мед. цинга, скорбут [Рекомендую прополоскати зуби наваром дубової кори, бо хоч іще ципги й не видно, але вона може появитись (Збан.)]. цингель, -гля уст. курок [Се буде просто. Я вийду на поле, туди десь за парк, приставлю рушницю до серця й надушу ногою цингель... (Коцюб.)]. цинготний мед. цинготный, скорбутный. цйндра, цйндря обл. 1) окалина [З залізом Каленик Романович прожив усе своє життя і, проживши отак, майже не міг зрозуміти людей, які не трепетали б, побачивши горно, розпечений прут заліза, сяйво іскор і бузково-синіх пластинок циндри (Сенч.)]; 2) (о человеке) неодобр, вертун; (легкомысленный) вертопрах; (о женщине) вертунья, вертушка, вертячка, (кокетка) вертихвостка [— Цйндря то вона циндря, а дивіться, яка вродлива дуже, — промовила головиха на вухо секретарші з суду (Мирн.)]. цйндрити, -рю, -риш разг. расточать, мотать [Ото і всі гроші. І я їх не ципдрю, бо думаю одружиться (Шевч.)]. цйндря см. цйндра. цинерарія бот. (Cineraria cruenta L.) цинерария. цинізм, -му цинизм [Він аж тепер ясно побачив, що те, що він уважав високим розумом свого сипа, був простий, огидний цинізм (Фр.)]. цинік цйник [Він [Каргат] або кращий, ніж здається з першого погляду, або ж перед нею сидить цинік, якого Ганні Іванівні ще не доводилось зустрічати (Шовк.)]. цинічний 1) циничный [За всі роки, які я прожив у батьковій хаті, я ні разу не чув брудної лайки чи якого цинічного слова (Вас.)]; 2) филос. цинический. цинічність, -ності циничность. цинічно нар. цинично [Лиш князь сидів, цинічно усміхався, Очима знак якийсь давав мені (Фр.)]. цинія бот. (Zinnia L.) цинния. цинк, -ку цинк [Тепер у нашій країні досить широко застосовують мікродобрива, що містять бор, мідь, марганець, цинк., та ін. (Наука і життя, 1957', 2)]. цинкіт, -ту мин. цинкит. цинкований спец. цинкованный, оцинкованный [В цинкованій кружці погнутій Відблискує вогник грози (Мал.)]. цинковий цинковый [Покрівлі, вкриті цинковою бляхою, сліпучо блищать на сонці (Вільде)]. цинкограф полигр. цинкограф. цинкографічний полигр. цинкографический. цинкографія полигр. цинкография [Павло був трохи знайомий з друкарською справою.. І тепер одразу пригадав порядок розташування цехів: складальний, стереотипний і цинкографія (Куч.)]. цинкувальний спец. цинковальпый. цинкування спец. цинкование. цинкувати, -кую, -куєш спец. цинковать. цинкуватися, -кується спец. цинковаться. циновий уст. оловянный [Штовхаюсь я; аж землячок, Спасибі, признався, 3 циновими ґудзиками (Шевч.)]. циновка циновка [Від стін тхнуло сосновою живицею, підлога була вкрита жовтими циновками (Донч.)]. цинубель, -беля стол, цинубель. ципки, -пок (на коже) разг. цыпки [Цілий день біля калюжі натирає хлопчина «горобиним милом» свої порепані ноги. Трохи відмив. «Ципки», звичайно, не відмиєш (Руденко)]. цирк, -ку 1) цирк [Багато треба і вміння, й терпіння, щоб привчити птицю чи звіра до роботи в цирку (Вишня)]; 2) геол. цирк [Не все знають люди про гори і долини на Місяці, про кратери і цирки, якими вкрита його видима поверхня (Наука і життя, 1959, 2)]. циркати, -каю, -каєш разг. сплёвывать; плевать [Фронтовики., перекидались жартами, підозріло позирали на статечних дядьків, зневажливо — на дівчат і циркали через губу під ноги (Смол.)]. циркацтво разг. неодобр, циркачество [Прикро вражає захоплення [у танці] циркацтвом, що свідчить про несмак і незнання природи народного танцю (Мист., 1955, 6)]. циркач, -ча разг. циркач [Шеф іноді дивився на наші вправи, виказуючи знання спорту. Чорт же його відав, що він був свого часу циркачем і навіть влаштовував змагання атлетів! (Янов.)]. цирковий цирковой [Я марила стати цирковою вершницею (Донч.)]. циркон, -ну мин. циркон [Природною сировиною, з якої одержують цирконій, є циркон — мінерал, що складається з окисів цирконію і кремнію (Наука і життя, 1958, 8)]. цирконій, -нію хим. цирконий [Завдяки досягненням хімії тепер одержують великі кількості цирконію високого ступеня чистоти (Наука і життя, 1956, 11)]. цирконієвий хим. циркониевый. циркорама спец, циркорама. циркорамний спец, циркорамний [Останнім |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)