Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
діл 387 діл Юля зуміла побудувати доповідь цікаво і змістовно (Донч.)]; ер. цікавий 1; 2) (в значений сказуемого) интересно; (реже) любопытно; разг. занятно [Цікаво, що зараз сниться хлоп'яті? (Гонч.); Тарасові цікаво було дізнатися, що саме зробив для старичка Щепкін (Іван.)]; 3) (проявляя интерес) нар. редк. с любопытством, любопытно; пытливо [Візок котився вулицею, а Раїса цікаво роздивлялася на обидва боки (Коцюб.)]; ер. цікавий 2. ціле 1) прил. см. цілий; 2) (род. цілого) сущ. целое [Марксизм вв'язав в одно нерозривне ціле економічну і політичну боротьбу робітничого класу.. (Ленін)]. цілення целение. цілеспрямований целеустремлённый [Соціалістичному мистецтву притаманна пристрас- па, цілеспрямована романтика, яка грунтується на житті рідного народу (Миспь., 1957, 5I. цілеспрямованість, -ності целеустремлённость [Тепер особливо необхідні конкретність і цілеспрямованість у роботі, глибоке знання справи. Самі лише загальні слова, загальні ваклики нічого не варті (Хрущов)]. цілеспрямовано нар. целеустремлённо [Комсомол і партія навчили його мислити широко, цілеспрямовано, і він чітко уявляв собі державну важливість дорученої йому . справи (Собко)]. цілеспрямування целеустремление [Досі Ольга хоч і числила себе за члена товариства, проте не вдавалася в конкретний зміст роботи і цілеспрямування (Кач.)]. цілий 1) целый; (благополучно вышедший из опасного положения — еще) невредимый: (преим. о вещах) сохранный [Ідучи, він знай поглядав на чоботи, мов довідувався, чи цілі ще (Мирн.); Через нього нічого це передаю. Все, певно, буде ціле, пальто лежить у комоді (Коцюб.)]; ~лий і н є п о- шкбджений см. непошкбджений; 2) (для усиления значения большого размера, количества, срока) целый; (без ограничения) весь [На березі валялись галузки, уламки дощок і навіть цілі верби з корінням (Коцюб.); Чайки цілими зграями літали над водою (Л. Укр.); Якою ж ти [дочко] великою стала, як ти виросла зразу, наче тобі не три роки, а цілих шість... (Коцюб.); Не вітер, а буря завіяла, метучи цілі гори снігу по землі (Мирн.); Цілий дрогобицький ринок повний був народу (Фр.); По обіді звичайно заходить до мене Горький з цілою родиною і тягне рибу ловити, а потому до себе (Коцюб.)]; 0 г^лт в і к (как долго) всю жизнь [Вона дівчина здорова, робоча, бо цілий вік була в наймах, а в наймах не можна сидіть, згорнувши руки (Н.-Лев.)]; ~лий день целый день; (в течение всего времени — ещё) весь день, разг. день-деньской [Громада не розходилась цілий день (Мирн.); Усе за роботою та по господарству [Галочка], цілий день рук не поклада (Квітка)]; ^лими днями (^лі дні) по целым дням [Мов чисті, невтомні мрії, струмували вони [міражі] цілими днями, не наближаючись, не віддаляючись... (Гонч.)]; *^лу піч см. ніч; <-**лий рік целый год; (всегда) круглый год [Я хоч і поправився трохи, але ще не настільки, щоб зібрати сил на цілий рік (Коцюб.); Він пише, що віденські клініки відкриті цілий рік (Л. Укр.)]; ~лий світ весь мир [Дівчина: О, я часом буваю дуже безпорадна, зовсім безпорадна. Мені тоді здається, що нема нікого в цілім світі, хто б порятував мене (Л. Укр.)]; ^>ле число мат. целое число; [беручи] в *^>лбм\ в бощей сложности, в общем, в цёлоу [В цілому припадає на роботу щонайбільше 4—5 (а частіше — 3) години на девь, — се ж небагато? (Л. Укр.)]; від голого серця обл. от всегб сердца [Од цілого серця бажаю, щоб Ви швидше вирвались на лоно природи і спочили за літо (Коцюб.)]; ж и- в й й та ^-*лий жив и невредим [Не міг він умом знести, яким дивом-дивним він живий та цілий вискочив... (Вовн.)]; з ^*лої сили обл. изо всех сил [Олекса свиснув з цілої сили, і в тій же хвилі роздалося кругом із гущавини п'ять таких самих свистів (Фр.)]; загалбм і в ^лбму см. загалбм; н а ***лі груди полной грудью [Тут він набив люльку, сів на призьбу і на цілі груди дихнув холодним нічним повітрям (Коцюб.)]; н а **>лу х а- т у разг. на весь дом; на всю хату [Максим кричав на цілу хату (Коцюб.)]; і вовки ситі, і кбзи ~лі и і кози ситі, і сіно ~>ле см. коза 1. цілик воен. целйк [Установник прицілу ставив приціл і цілик на зазначені цифри (пе- рекл. в Новикова-Прибоя)]. цілик, -ка 1) разг. уст. целина; разг. целйк [От борона! Такою бороною можна і цілик волочити (Звенигородщина); Олень поринав по самі роги у сніг, падав, потім, напруживши всі сили, стрибав на цілик, знову провалювався (Багм.)]; 2) горн. целик [Свердло швидко вгризалось у ру- дяний цілик, і незабаром останній шпур був готовий (Гур.)]. цілина целина, новь, новина; разг. целйк [Плуг в твердій цілині прок лада борозну (Руденко); Ольга: Наш факультет збирається їхати на цілину (Корн.)]. цілинний целинный [Ми повні сил і зробим так, що на цілинному роздоллі Ростимуть згодом — і буряк, І хліб, і вишні, і тополі (Ол.); Я не знала, що в такій безпосередній близькості від міста може рости така цілинна трава (Вільде)]. цілинник целинник [Разом з цілинниками в Москву прибули представники молоді, яка допомагала збирати врожай на цілинних землях (Рад. Укр., 1957, III)]. Цілиноград Целиноград [Указом Президії Верховної Ради Казахської РСР місто Акмолінськ — центр Цілинного краю перейменовано в місто Цілиноград (Рад. Укр., 1961, III)]. цілиноградський целиноградский. цілитель, -теля книжн. целитель, исцелитель [А машина стриба. А машина реве.. — О, Аллаху! О, Магомете! О, цілителю Панте- 25* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)