Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ціл 388 діл леймоне! І навіщо вас міль поїла... Ви, тільки ви б і врятували... (Вишня)]. цілителька книжн. целйтельница, исцелй- тельиица. цілити, -лю, -лиш целить, целиться, метить; разг. метиться [Невідомий, сховавшись за стовбуром, цілить жінці просто в голову... (Донч.); Остапчук прекрасно розумів, куди цілить Данилевський (Жур.)].^ цілити, -лю, -лиш редк. исцелять; книжн. уст. целйть [Як добре слово треба нам у радості і в горі. Як зогріває і цілить воно в такі хвилини (Дор.)]. цілитися, -люся, -лишся (в кого, в що, на кого, на що, по кому, по чому) целиться (в кого, во что); разг. метиться (в кого, во что) [Ось стріляють у нього семеро чужинців. Стріляють похапцем, майже не цілячись, невпевнено і розгублено (Довж.); Це я кинув кульку. Але я цілився не на ваш стіл (Сміл.); Берег вимитий. Лоза. Розлилась ріка на славу. Із засади партизан Цілиться по пароплаву (Шер.)]. цілісінький усилит. 1) целёхонький, целё- шенький; (при некоторых глаголах — ещё) в полной сохранности [Перед ним лежав цілісінький хліб і стояла непочата вода в тикві (Н.-Лев.); Так і залишився один бік вулиці згорілий, а другий — цілісінький, тільки з побитими шибками, засипаний сажею (Янов.); Везуть зерно, ведуть коней, Здають усе цілісіньке (Бо- ронько)]; 2) целый; весь; при словах со значением времени часто добавляется напролёт [Цілісінький вечір просиділа Настя у кутку, руки схрестивши, дивлячись у землю, слова не промовивши (Вовч.); Напився я, — трохи чи не цілісіньке відро видув; подякував, та й пішов (Мирн.)]; ~кий день целый день [напролёт]; разг. день-деньской [Проблукали наші новобранці цілісінький день по городу (Мирн.)]. Ср. цілий 1—2. цілісний целостный; (внутренне единый — ещё) цельный [Цілісне розуміння дійсності дає можливість письменникові відображати життя в його революційному розвитку (їст. укр. літ.); Важлива ознака вдалого І художнього твору — цілісний, стрункий ансамбль усіх його компонентів, починаючи від заголовка й закінчуючи найменшою рисочкою портрета героя (Вітчизна, 1961, 6)]; ~ний світогляд цельное (целостное) мировоззрение. цілісність, -ності целостность; цельность [Ці принципи, — взаємного поважання територіальної цілісності і суверенітету, ..мирного співіснування й економічного співробітництва, — нині поділяються і підтримуються вже двома десятками держав (Матер. XX з. КПРС); Він [Соколов] сильний.. цілеспрямованою цілісністю своєї натури (Трипіл.)]. Ср. цілісний, цілість, -лості 1) целость; невредимость; сохранность [Г і б с о н: I не забувайте, що за її [дівчини] цілість ви відповідаєте повністю (Собко); Вони почали уже боятися коли не за цілість боків, то за одежу (Коцюб.); Пленум ЦК КП(б)У постанов- І ляє: ..Зобов'язати партійні, радянські і заготовчі органи забезпечити охорону врожаю, встановити контроль за цілістю хліба в полі, на токах, під час молотьби і перевозок (Рад. Укр., 1950, VII)]; в злості (без повреждений) в целости, в сохранности, сохранно; в повній злості в целости и сохранности; ср. цілий 1; 2) (всё; единое, нераздельное) целое [Мені конче потрібна перед очима цілість, щоб загоїти так-сяк цензурні рани (Коцюб.); От вам у всій красі Нашого дня декларація: ..§3. Книга й терпуг і плуг — Цілість єдина (Рил.)]; в злості в целом; целиком [Ще слухаючи її [поему «Мойсей»] в Вашому [І. Франка] читанні, я був захоплений нею, а тепер, в цілості, вона зробила на мене ще ^більше враження (Коцюб.)]. цілкий меткий [Повороткий і цілкий Грицько, і не сподіваєшся, як оджене свинку і знову стане у ямці (Мирн.); П'ятеро нас було, ..дуже цілких стрільців (Вишня)]. цілкість, -кості меткость. цілко нар. разг. метко [— Раз! — скрикнула попадя і вдарила картами по носу. Цілко улучила вона по самому кінчику, аж у нього [Григорія Петровича] сльози потекли (Мирн.)]. цілкбвий, -вого уст. целковый [І що то вже дякував [хазяїн] Трохимові! ..Далі вийняв цілкового і дав йому (Квітка)]. цілковитий полный; (сильнее) полнейший; (в отдельных сочетаниях) совершённый, разг. совершеннейший; (при оценочных сущ. — иногда) сплошной [В кімнаті цілковитий порядок, ранкове сонце заливає її святковим світлом (Коч.); Тепер є цілковита можливість забезпечити всі галузі сільськогосподарського виробництва висококваліфікованими кадрами (Колг. Укр., 1956, 3)]; г^тв. вигадка сплошная выдумка ; ^те задоволення полное (полнейшее) удовлетворение [Василько почував цілковите задоволення (Донч.)]; ^та зміна полное изменение, преображение; ^те непорозуміння сплошное недоразумение; ~та пітьма (темрява) абсолютная (полнейшая, совершённая; реже немая) тьма (темнота) [Раптом екран погас і в залі наступила цілковита пітьма (Гонч.)]; ^та правда совершённая (совершеннейшая) правда; ^та протилежність полная (совершённая) противоположность [Федько — цілковита протилежність братові (Донч.)]; *^та рація зробити так прямой смысл сделать так; ^та т и ш а полная (немая) тишина [Цілковита тиша панувала в місті, яке потонуло в темряві (Сміл.)]; в ^тій безпеці в полной (полнейшей) безопасности; в г^тіи. певності см. певність 1; в стані ^того божевілля в состоянии полного безумия; дати <^>ту волю кому предоставить полную свободу кому; з ^тою підставою см. підстава1; мати *^ту рацію быть совершенно правым [Неоніла: Знаєте, Галино, ви мали цілковиту і абсолютну рацію (Собко)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)