Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
діл 389 діл цілковито нар. полностью; (в отдельных сочетаниях) всецело, совершенно [Холодна осіння ніч цілковито панувала над околицею (Трубл.); Василь Опанасович був цілковито захоплений своєю місією (Полт.)]; ~то зміняти полностью (совершенно) изменять, преображать. цілком нар. 1) полностью; целиком; (в отдельных сочетаниях) всецело, совершенно, совсем, вполне, окончательно, сплошь, разе, вовсе, начисто, кругом; (преим. о денежных расчётах) сполна; (с избытком, вдоволь) разг. за глаза [Мені дивно, що я усе помічаю, хоч горе забрало мене цілком, полонило (Коцюб.); Скриня була така висока, що стара циганка цілком зникла у ній (Коцюб.); Вночі в козацькому таборі цілком несподівано завили сурми (Кач.); Сімнадцять літ йому, дорослий він цілком (Бажан); Кандидатами партії можуть виступати тільки люди, які на ділі проводять цілком політику РСДРП, вірні не тільки її програмі, але й її тактичним резолюціям.. (Ленін)]; ^м безпечно совершенно безопасно; (в значении обстоятельства) в полной безопасности; ^м винний целиком (разг. кругом) виноват; ***м вистачить см. вистачати 1; ^м вірно совершенно верно; <^м задовільно вполне удовлетворительно; ~м заспокоїтися совсем (совершенно, окончательно) успокоиться [Можу цілком заспокоїтись і не нудити Вас зайвою обороною своїх «прав людських» (Л. Укр.)]; г^м імовірно см. імовірно 1; ^м можливо вполне возможно [Я вірю, що виконати цей план цілком МОЖЛИВО (#01*706.)]; ^М І ПОВНІСТЮ см. повністю; ^м не совершенно (совсем) не [В городі дуже багато іспанських євреїв, арабів, албанців.. Костюми незвичайно цікаві. Життя цілком не подібне до нашого (Коцюб.)]; ~м пристойний вполне приличный; (о словах шутл.— ещё) удобопроизносимый; *^м сформований вполне сложившийся (сформировавшийся); ~м ясно совершенно ясно; 2) (не частями) целиком [Вона продала полотно цілком, а не сорочками (Лебед. у. — Сл. Гр.); Клятий «Эф» зробив мені капость, розбивши статтю Мор- довця на дві половини. Вона не зробить такого вражіння, яке мала б, поміщена цілком (Коцюб.)]. цілований целованный [— Якому Димитрію, котрому хрест ціловано? — гукнуло кілька голосів. — Є чутка, що царевича вбито людьми Шуйського... (Ле)]. цілоденний целодневный (уст.); (при словах со значением действия — обычно) в течение целого дня, (реже) целый день [Хоч і як був утомлений цілоденною дорогою, він не міг заснути (Фр.); Він спускав у воду босі ноги, щоб освіжити їх після цілоденного ходіння, і мріяв (Янов.)]. цілоденно нар. целый день; целыми днями, по целым дням [Шпулька блисне під рукою, миготить, Цілоденно полотнище ген біжить (Ус.)]. цілодобовий круглосуточный [Втомлених цілодобовим маршем піхотинців охопило бажання швидше пересісти на коней (Гонч.)]. цілонічни'і редк. продолжающийся всю ночь; о прошлом) продолжавшийся всю ночь Шева не ворушиться, думає і в своєму цілонічному безсонні дивиться у ватяний морок ночі (Кундз.); Ніхто його не бачив п'яним: по цілонічній пиятиці він ішов до класу, як коли б нічого не було (Фр.)]. цілорічний круглогодовой, круглогодичный [Колгоспи і радгоспи передбачають створення цілорічного запасу силосу для всього поголів'я худоби (Ком. Укр., 1962, 3)]. цілорічно нар. круглый год [Міжколгоспна здравниця діятиме цілорічно (Рад. Укр., 1961, IV)]. цілотижневий продолжающийся [целую] неделю; (о прошлом) продолжавшийся [целую] неделю; недельный [Погода найкраща, небосхил не був, здається, ніколи таким чисто синім, як тепер, а смерекові ліси, що відсвіжилися цілотижневим дощем, мов набрали більше тепла в свою зелень (Коб.)\ Часом після цілотижневої роботи ми ходили купатися й ловити рибу (Янов.)]. цілувальний: ~ний запис ист. целовальная запись. цілувальник ист. целовальник. цілування целование; поцелуи [Плетенецький мовчки благословив найближчих, машинально простягаючи їм руку для цілування (Тулуб); Василина: ..Не вспів слова сказати дівчині, та вже й із цілуванням липне! (Вас.)]; обряд ^ня см. обряд. цілувати, -лую, -луєш целовать; уст., шутл. лобызать; поэз. уст. лобзать [Не зна Марко, чого вона Так його цілує, — Сама не з'їсть і не доп'є, Його нагодує (Шевч.)]. цілуватися, -луюся, -луєшся целоваться; лобызаться; лобзаться [Давні приятелі приязно вітаються, смачно цілуються. Починаються розмови, як живеться, як можеться?.. (Мирн.)]. Ср. цілувати. цілунок, -нку поэз. поцелуй; лобызание; лобзание [О, хто збагне і прочита Цілунку першого сп'яніння? (Рил.); Повітря — мов прив'ялий трунок. Це рання осінь шле цілунок, Такий чудовий та сумний (Тич.)]. Ср. цілувати. цілушка разг. горбушка [В дійниці лежить цілушка хліба (Ст.)]. цілючпй разг. см. цілющий. цілюще нар. целебно; целительно; живительно [Ніколи не думав Дьяконов, що праця може впливати на людину так цілюще (Гонч.)]. Ср. цілющий. цілющий целебный; книжн. целительный; (укрепляющий, бодрящий) живительный [Було видно, що вона фанатично вірить у свої цілющі ліки (Гур.); Після духоти й чаду в ресторані нічне повітря видалось Та сі не тільки свіжим, а просто цілющим (Дмитр.); Немов якийсь цілющий струм перебіг по втомлених обличчях (Гонч.)]; ~ща вода целебная вода [Василина почувала, що в неї ноги неначе хто полив цілющою водою: ноги вже не боліли (Н.-Лев.)]; ~щі трави целебные травы |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)