Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ціл 390 цін [Коли пісні мойого краю Пливуть у рідних голосах, Мені здається, що збираю Цілющі трави я в лугах (Рил.)]. цілющість, -щості целебность; целительность; живительность [Досвідчені кліматологи., одразу оцінили всі вигоди, всю цілющість місцевого клімату (Смол.)]. Ср. цілющий. ціляти, -лаю, -ляеш разг. целить, целиться, метить; метиться [Ми бачили, як жовніри підбігли до берега й разом з жандармами ціляли в нас... (Доев.); Вова, зацікавившись якось пташкою і вирячивши оченята, увесь скулився, наче готувався плигнути, ціляв у неї камінцями (Трубл.)]. Ср. цілити. цілитися, -ляюся, -ляєшся разг. целиться; метиться [На другий день Тихін до снідання ганявся з вилами за Грицьком, а слідом, цілячись попасти йому палкою під ноги, бігала Грицькова жінка (Панч)]. Ср. цілитися. ціль, -лі цель [І падали снаряди Разючим грізним градом точно в ціль (Мур.); Вона никає по подвір'ю, без цілі забігає в хату, скрізь шукає розваги або якого діла (Коцюб.)]. цільний1 (от слова цілий) цельный [Найбільш цільним, повним і оформленим виявом політичної боротьби класів є боротьба партій (Ленін)]; ~ний світогляд цельное мировоззрение [Марксизм-лені- нізм — цільний і послідовний матеріалі- стичио-діалектичний світогляд і теорія наукового комунізму (Іст. КПРС)]; ^на л година цельный человек. цільний? (от слова ціль) обл. меткий [їх цільні, хоч і рідкі, стріли смертельно разили монголів і стримували їх від наближення (Фр.)]. цільник, -ка обл. см. стільник. цільним6к, -чка уменьш. от цільник. цільність, -ності цельность [3 особливою силою Ленін підкреслив цільність і стрункість філософії марксизму (Біогр. Леніна)]. цільно нар. обл. метко [Стріляйте, хлопці, цільно, щоб кожна куля влучала в пана (Козл.)]. цільовий целевой [Вільні кошти неподільного фонду колгосп повинен., витрачати тільки за цільовим призначенням на капітальні вкладення і капітальний ремонт (Колг. вироби, енцикл.)]. ціна цена (чего, на что, чему); (денежное выражение ценности вещи — ещё) стоимость (чего) [Ціна па хліб раптом підскочила, і це так стурбувало Маланку, що вона щоночі бачила погані сни (Коцюб.); Я запитала антикварія про ціну книжки (Л. Укр.); Максим тепер уже знав ціну життю — не кидався так, як замолоду, в саме, мовляв, пекло (Мирн.)]; г~нй не може скласти слишком дорожится; ~ною чого ценой чего [Зрозуміла річ, що нелегко померти в п'ятнадцять. Але, певно, ще важче зберігати своє життя ціною підлої зради (Збан.)]; бути в ^*ні быть в цене, цениться; важко скласти ^*ну чому (перен. — і о чём-либо значительном) трудно переоценить что [Важко скласти ціну тому життєдайному впливові, який справляла і справляє на вироблення української літературної мови велика мова російська (Рил.)]; за всяку ~ну см. за1; за дешеву *^ну см. дешевий; зменшити (знизити) г*/ну сбавить (убавить, снизить) цену (чего, на что); торг. уценить (что) [Я вже знизив ціну книжки з 40 коп. на 25 (Ко- цюб.)]; і ^ни не [можна] скласти кому, чому перен. и цены нет кому, чему [Дякую., і за лист, і за щирість, і за дарунки — все воно мені таке дороге, що й ціни не складу йому (Коцюб.); Вивели й Саїбові такого арабського коня, котрому й ціни не можна було скласти (Н.-Лев.)]; купівельна ^»на покупная цена; на це тепер висока ^на см. високий; скласти належ- н у ~ну кому см. належний 4. цінитель, -теля ценитель [Наші рядові читачі, глядачі і слухачі стали не тільки освіченими і грамотними цінителями художньої творчості, але і її активними • творцями (Мист., 1961, 5)]. цінителька ценительница [— Ах, які кра- сені!— ахкали приїжджі цінительки. —Які гіганти!.. Та тут у вас, Софі, в самих жеребцях ціле багатствоі.. (Гонч.)]. цінити, -ню, -ниш 1) ценить [Шевченко., благоговів, за власним визнанням, перед Гоголем, високо цінив Салтикова-Щедріна і Островського (Рил.)]; ^ни в жнива хвилину більше, ніж вз й м- ку годину поел, летний день за зимнюю неделю; 2) (определять стоимость чего-либо) оценивать; разг. ценить [I послав Давид по світі Той плужок возити, І питати, і писати, Як будуть цінити. І цінили того плуга, І ціну писали: Скрізь від тисячі червоних Менше не давали (Руд.)]. цінитися, -нюся, -нишся 1) цениться [Ви артистка, — в нашій публіці не дуже теє ціниться, але я се люблю над усе (Л. Укр.)]; 2) страд, з. цениться; оцениваться; цениться; ср. цінити 1—2. цінний ценный [3 Лідою вони здружилися ще в часи окупації, коли дівчина допомагала Гордому переховувати цінне заводське устаткування (Руденко); Хтілось [Антонові] оповідати і хтілось в собі затаїти все пережите, як щось дороге, йому тільки зрозуміле й цінне (Коцюб.)]; ^>ні папе- р и ценные бумаги. Г цінник, -ка торг. ценник. ціннісний эк. ценностный. цінність, -ності ценность [Творцем усіх матеріальних і духовних цінностей па землі є трудящий народ (Волош.)]. цінувальник уст. ценитель [Похвалившись новими образами, Прокопович був дуже радий, що знайшов доброго цінувальника (Н.-Лев.)]. цінування 1) признание; 2) оценка. Ср. цінити 1—2. цінувати, -ную, -нуеш 1) ценить [І чим вища І організаторська роль спеціаліста у ви» |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)