Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
цок 394 Цук леса у тьмі цокотять (Сос); Тільки що я намірився читати, як Параска внесла самовар у столову і почала цокотати посудою, готуючи нам чай (Мирн.); Цокотять у коридорі друкарські машинки (Риб.); Дрижить [вовк], як мокрий хірт, зубами знай цокоче (Греб.); Намагався [Біда] зціпити зуби, але не міг, бо вони цокотіли, мов у переляканого вовка (Трубл.)]; 2) (о птицах, насекомых; разг. о людях) стрекотать, цокотать; (о кузнечиках; о людях — ещё) трещать; (только о людях — ещё) тараторить, ласк, щебетать [В молоденькій отаві стрибають сірі коники й цокочуть якісь комахи невидимі (Козл.); Скільки живу й зазнаю, то на моїй дерезі тільки цвірінькають горобці та цокотять сороки (Н.-Лев.); Несамовито цокотіли цикади (Донч.); А дівчата, Мов ті сороки, цокотали Та до криниці учащали У яр погуляти (Шевч.); —Хлопці, чутно, співають, — цокоче дівчина. — Та таких гарних пісень! (Мирн.)]. цокотіння см. цокотання. цокотіти см. цокотати. цокотуха разг. цокотуха, стрекотунья, стрекотуха, тараторка, таратора, трещотка; неодобр, болтунья; ласк, щебетунья, говорунья [— Кому капустки квашеної?— виспівувала червонощока, як яблучко, цокотуха-перекупка (Тулуб); Ковалівські цокотухи запевняли, що Майдан робив весілля із хрестинами (Кач.); Діточок бог дав тільки дівчинку, Оксану.. Цокотуха така! Як рибка, весела, а проте розумне й слухняне дитятко (Вовч.)]. цокотушка ласк, болтушка, стрекотунья, щебетушка [Гострохвостий до гостей: Ой кумки мої, голубки мої, цокотушки мої! От пиріжки, так пиріжки у Горпи- ни Корніївни! Не дурно вас тут повнісінька хата! (Н.-Лев.)]. цок-цок межд. цок-цок; звяк-звяк; (о часах) тик-тйк, тик-так [Шабельки засвистіли, Цок-цок! — і іскри полетіли (Котл);—Цок- цок, цок-цок, — цокали ходики в напруженій тиші (Головко)]. Ср. цокати 1. цбпнути, -ну, -неш фам. стукнуть, треснуть [Явдоким: Я одійду, а дубину держатиму напоготові: як тільки почнеш лізти у вікно, так по виску й цопну (Кроп.)]. цбфатися, -фаюся, -фаєшся, цбфпутися, -нуся, -нешся обл. пятиться, попятиться; книжн. поворачивать вспять, повернуть вспять [Вояки: Господи! Се князь! (Цо- фаються в перестраху) (Фр.); Хлопчик цоф- пувся від дверей і щез у передиокою (Фр.)). цс межд. тсс, ее [— Це... — цикнула жінка на нього, — там Доря (Коцюб.)). цуг, -гу цуг [Шахай пропустив повз себе увесь цей цуг, стоячи край села. Морені коні танцювали, проходячи мимо (Янов.)]. цуглі, -лів обл. удила; (с подъёмной распоркой) мундштук [Кармалюк був дуже сильний. Помаленьку прикрався до козака і спіймав коня за цуглі (мундштук), а козака за ногу та й з коня (народна казка)]. цуговиа цуговбй; (чаще) упряжной [Конюший доглядав, як поєно з дубових відер панські цугові коні (Фр.)]. цугом нар. цугом; (один за другим — еще) вереницей [її гарненько одягли Та у неділю й повінчали, І генеральшею назвали, І цугом в Київ повезли (Шевч.); Довгим цугом розтягнулися вози (Риб.)]. цугундер: н а ^*pразг. на цугундер [X р а п- к о: ..Ну, а як Печариця скаже, що це я йому нараяв? ..Та тоді, замісто Печариці, та мене... на цугундер!., у город, та... в тюрму... (Мирн.I]. цугцванг, -гу шахм. цугцванг. цукат, -ту цукат [Цукатами називають фрукти, зварені в цукровому сиропі, а потім відокремлені від нього і підсушені (Укр. страви)]. цукатний, цукатовий цукатный. цукерка, -рки, цукерок, -рка конфета; уменъш. конфетка [Старий в окулярах раптом зовсім вже сердито насупив сиві, великі, як кущі, брови і витяг з кишені цукерку (Іван.); Коли моє життя не вдалося, не можу ж я осолодити його цукерком у розмальованій обгортці... (Коцюб.)]. цукерковий конфетный [Зіна працювала на цукерковій фабриці (Бойч.)]. цукёрник спец. конфетчик [Все село сходилося на площу, броварі викочували бочки з квасом, цукерники виставляли свої лотки (Чаб.)]. цукерниця1 спец. конфетчица [Його гра явно підкупає цукерницю (перекл. в Горького)]. Ср. цукёрник. цукерниця2 (предмет сервиза) сахарница [Вона присунула до Каргата чай, цукерницю (Шовк.)]. цукерничка уменъш., ласк, от цукерниця2 [Мариня продовжувала готувати сніданок. Насипала цукру в цукерничку, накраяла булки і тепер укладала кусні в апетитну пірамідку (Вільде)]. цукерня, уст. цукбрня обл. кондитерская [Перед дверима цукерні [Славко] ще помацався за кишеню, чи є гроші. Є! (Март.); Потім він відпроваджував Стефанію додому.. В дорозі прийшло йому на думку запросити її до цукорні (Мак.)]. цукерок см. цукерка, цукерочка ласк, конфеточка. цукор, -кру сахар [Дарка ж приходила додому з порожніми руками, хіба що грудочку цукру Прісьці принесе (Л. Укр.); Під деревом, на білому, як цукор, снігу, сіткою лягла тінь (Коцюб.)]; *^р -пісок сахар-песок, сахарный песок [До 1965 року у нас [у Львівській області] працюватимуть 20 цукрових ваводів. Це дасть можливість виробляти в 1965 році цукру- піску майже в 3 рази більше, ніж у 1958 році (Наука і життя, 1959, 9)]; чужа біда за ^р погов. уст. чужая беда за сахар. цукорниця разг. сахарница. цукбрня см. цукёрня. цукристий сахаристый [Він виростив повий горох: цукристий, ранній, високоврожайний (Минко)]. цукристість, -тості сахаристость [Підвищення цукристості буряків на 0,1 процента при сучасних масштабах їх заготівель в СРСР |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)