Цук 395 Цуп може дати країні додатково понад один мільйон пудів цукру (Колг. Укр., 1961, 3)]. цукробуряковий свеклосахарный. цукрований посахаренный; перен. слащавый, приторный. цукровар, -ра спец. сахаровар [—Де він [батько] працював?—3 дванадцяти років па цукровому заводі—спочатку учнем, потім слюсарем, цукроваром, інженером (Авт.)]. цукроваріння сахароварение [Завод завершував відбудову і готувався до відкриття сезону цукроваріння (Смол.)]. цукроварний спец. сахароварный, сахароваренный. цукроварня сахарный завод, сахароваренный завод, сахароварный завод; (о небольшом разг. — ещё) сахароварня [Вже буряки звезли до цукроварні (Сос.)]. цукровий сахарный [До середини 1918 року [в Росії] була націоналізовала значна частина великої капіталістичної промисловості: вугільної, металургійної, нафтової, хімічної, машинобудівної, текстильної, і вся цукрова (Іст. КПРС); Обабіч асфальтованого шляху буйно зеленіли найдиво- вижніших видів пальми, плантації бананів, цукрової тростини (Минко); Кожна гілочка на деревах була біла, наче її обмальовано білою фарбою або обсипано кожну цукровою пудрою (Янов.)]; rw?i буряки см. буряк; ~вий завод сахарный (сахароваренный, сахароварный) завод [Говорив він, розповідав про роботу на буряках, про життя тамошніх селян, що живуть поблизу цукрового заводу, про заробітки їхні на плантаціях (Головко)]. цукровик, -ка спец. сахарник [Наш провідник [по заводу] був типовий робітник-цукровик: є щось таке специфічне в робітниках цукрових заводів, навіть у зовнішності (Смол.)]. цукровичка спец. сахарница. цукровість, -вості сахаристость. цукрозавод, -ду (цукровий з а в 6 д) сахарный завод. цукрозавбдчик сахарозаводчик [Школа-деся- тирічка містилась у колишньому будинку цукрозаводчика Терещенка, серед густого парку (Донч.)]. цукрометр, -ра спец. сахариметр. цукронос бот. сахаронос. цукроносний бот. сахароносный [Чуфа (Суре- rus esculentus L.) — багаторічна крохмале- носпа, цукроносна і олійна рослина (Олійні культ.)]. цукрорафінадний сахарорафинадный [Смерканням робітники цукрорафінадного заводу передали в Мед вин, що на світанку мають прибути драгуни (Ст.)]. цукросировина (цукрова сировина) сахарное сырьё [Низька продуктивність комбайнів, якими треба зібрати більше половини врожаю буряків, безумовно, призводить до втрат цукросировини (Рад. Ужр., 1956, X)]. цукрувати, -рую, -руєш сахарить. цукруватися, -рується сахариться [Він обережно перекручував стеблину, не відриваючи грона, щоб ягоди сохли й цукрувалися на сопці (Тулуб)]. цукруватіти, -ватіє засахариваться. цупити, -плю, -пиш разг. 1) хватать; (куда) тянуть; (передвигать по земле — ещё) тащить; (с кого, с чего) рвать [У сінях він [стражник] мене знову піймав за кожушанку... Цупить назад (Мирн.)\ Шандор уперто не хотів розлучатися 8 човном. Вчепившись правицею sa Маргіт, він лівою цупив за собою душогубку, побризкуючи в темряві ланцюгом (Гонч.); А вітер по землі, крий боже, заревів, Наліг на козака, з його одежу цупить (Греб.)]; 2) (незаконно брать) фам. тянуть (с кого); (больше) лупить (с кого); (брать тайком) тащйть, фам. тйбрить, переть [—Справді світ інший настає, — думала стара, — бо брат з брата дурнісінько гроші цупить, не соромлячись ні людей, ні бога (Коцюб.); Він брав хабарі на всі боки, цупив громадські гроші, де тільки можна було їх поцупити (Н.-Лев.)]. цупитися, -плюся, -пишся тянуться; (преим. о трудом) тащиться [Коняка., цупиться у мене ззаду (народна казка)]. цупкенький 1) уменьш., ласк, от цупкий [Таїса Андріївна була невисока на зріст, повненька й цупкенька (Н.-Лев.); Тітка Векла обходила повагом Ганнині буряки— такі виплекані, охайні, цупкенькі й наче аж веселі (Янов.)]; 2) довольно крепкий, крепковатый. цупкий крепкий; (не поддающийся давлению, сгибанию) твёрдый, тугой; (способный хвататься и крепко держаться) цепкий; (о волосах, материи, бумаге и т. п.; о тесте) жёсткий; (о материи, бумаге и т. п. — ещё) грубый, плотный [Клим сидів поруч з своїм новим другом Васильком, цупким білоголовим хлопцем з лукавими сірими очима (Грим.); Гни спину, коли вона в тебе гнучка, а в мене спина цупка, неначе дубова: ніяк не гнеться (Н.-Лев.); Вправні, цупкі пальці сповили її [Горпину] міцними напівпрозорими чадрами, наче маленьку дитину (Тулуб); Ріс ти [ліс] зелений, дужий, ..міцно схопився ти цупким корінням за рідні гори, і не страшні були тобі ні вітри, ні обвали (Іван.); Цупкі й високі очеретини блищали на сонці, як золоті (Коцюб.); Сивина обхопила його голову, ніби білим вінком, як буває у чорнявих людей з цупким густим волоссям (Н.-Лев.); Каргат вимився до пояса, цупким рушником розтер собі тіло (Шовк.); Вона все ремствувала та допікала, що й. паляниці тверді, й пироги не пухкі, й вареники не знать які цупкі (Н.-Лев.); Капітан потягнувся до газети, відірвав шматок цупкого паперу, витяг тютюн, скрутив цигарку і випустив густий клубок диму (Собко)у, ~кйй мороз крепкий (сильный) мороз [І хоч часами лід від хвилі або невеликого вітру ламався, але цупкий мороз знову кріпив його (Трубл.)]; стати г^ішм (об одежде) заскорузнуть; обл. залубенеть [Вже третю добу сіє на полонині дрібний мачка- тий дощик.. Вівці ледве ходили, важкі, повні водою, як губка, одежа на вівчарах стала холодна й цупка (Коцюб.)].
|