Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 635):
Попередня 
Наступна

ДУР 397 цяв
ставляє, недоїсть (Звенигородщина)]. Ср.
цурпалок.
цурпалок, -лка, цурупалок обрубок;
(короткий кусок дерева — еще) чурка;
(отломавшийся кусок или оставшаяся часть)
обломок [палки, ветки или стебля] [Його
брали за руку і уважно роздивлялись
безпальчий цурпалок, паче бачили вперше
(Коцюб.); Тарнов кинув у багаття
цурпалок, що підкотився йому до ніг (Десн.);
—А бодай би ти здох! — засварилася на
нього дівчинка і, вхопивши якогось
цурпалка, поцупила ним неслухняного собаку
по спині (Смол.); Деревця, недавно
посаджені, були поламані вщерть і
простягали до неба свої цурпалки, тверді,
колючі, обдерті (Коцюб.); Хто воли виганяв за
табір у поле, хто збирав попід вербами
цурупалки, хто таганок готовив (Барв.)];
н а ^лки розбити и т. п. на кусочки
разбить и т. п. [Серце Кирила Сидоренка
билося в грудях, наче хотіло розбити їх
на дрібні цурпалки (Собко)].
цурпалочок, -чка, цурпалочка, -чки,
цурупалочок, -чка уменьш. чурочка; обломочек
[У нього такі допитливі розумні очиці, він
ніколи не капризує, завжди чимсь
зайнятий, навіть з простої цурпалочки може
уявити собі найцікавішу іграшку (Іван.)].
Ср. цурпалок.
цурпелити, -лю, -лиш разг. тянуть, тащйть
[Іграшковий паровозик цурпелив за собою
шість чи вісім цяцькових вагончиків (Загр.)].
цурупалля см. цурпалля.
Цурупалок см. цурпалок.
цурупалочок см. цурпалочок.
Цур-Цура межд. разг. чур-чура [Одного разу
(цур-цура, щоб піхто не знав!) Улас дав їй
почепити ненадовго одну медальку. Яке це
було хвилювання..! (Янов.)].
цуценя, -няти 1) щенок; обл. кутёнок [Десь
недалечко гавкнув собака.. Це було
невеличке чорне цуценя, але на диво зловредне
(Донч.)]; 2) перен. бран. щенок, пащенок
[—Не бреши, цуценя, бо буде гірше,
—посварився йому Корж кулаком (Тулуб)].
цуценятко уменьш., ласк, щеночек; кутёнок
[Є в садку [дитячому] ще й цуценятко, є
ласкаве кошенятко, а надворі є кролі,
волохаті та малі (Забіла)]. Ср. цуценя 1.
цуцик собачка; пёсик; прен. собачонка
[Дмитрові до ніг підкотився кудлатий цуцик
(Чорн.); Джавадов подивився на свого
співрозмовника так, як може дивитися
людина на жалюгідного облізлого цуцика
(Донч.)]; догадався <^к, як хвіст
о дп а в погов. догадался, как проигрался.
цу-цу, цю-цю межд. 1) (для призыва собак)
цю-цю [Цу-цу, Рябко!.. на-на!.. сюди
Рябка кликніте! (Г.-Арт.); Я гладжу
дітей по головці і ляскаю пальцями до
кожного пса: цю-цю!.. (Коцюб.)]; 2) (возглас
удивления) тю [Смеркалося... огонь огнем
Кругом запалало, — Аж злякавсь я...
«Ура! ура! Ура!» закричали. «Цу-цу, дурнії
схаменіться! Чого се ви раді! ЇЦо горите?»
(Шевч.)].
цуцукати, -каю, -каєш разг. звать [собаку]
[Нехай цуцукають... Мене [Рябка] сим не
зведуть, Поки самі сюди обід не
принесуть (Г.-Арт.)].
цюк (глагольное межд.) разг. тюк, тяп
[Озирнувся — нема нікого, тихо; от я і почав
рубать: цюк раз, цюк удруге, заміривсь
утретє, а мене як шмагоне щось лозиною
(Стор.)].
цюкання тюканье, тяпан ье; стук, [лёгкие]
удары [Дівчинка повела його на берег, де
чулись голоси багатьох людей, цюкання
сокир і вищання пилок (Трубл.)]. Ср.
щокати.
цюкати, -каю, -каєш, цюкнути, -иу, -неш
тюкать, тюкнуть (разг.), тяпать, тяпнуть
(разг.); (без прямого дополнения — ещё)
стукать, постукивать (слегка), стукнуть, (по
чему) ударять, ударить; (с прямым
дополнением — ещё) долбить (только несоверш.),
рубить, рубнуть, разг. рубать, рубануть
[Обтесував кілки Стьопа Проценко із своею
ланкою; весело було дивитись, як школярі
цюкали сокирами (Донч.); Він цюкнув пару
разів і зупинився, відпочиває, опертий на
держалні дзюбака (Фр.); В своєму городі
Василипа Римар сапкою цюкає зачерствілу
землю (Ст.); Василь сідає, а Мирон
починає рахувати, цюкаючи за кождим
разом бучком о землю: один, два, три, чотири...
(Фр.); Він, чекаючи кожну хвилину
посланця з правління, сів цюкати дрова
(Панч)].
цюкатися, -кається разг. бить клювом,
клеваться [Боляче цюкала ся клята квочка...
(Вишня)].
цюкнути см. цюкати.
цюпа обл. 1) конура [В цюпі, де жили Лім-
бахи, було темно, брудно та непривітно
(Фр.)]; 2) (место заключения) тюрьма [Що
це Ви мовчите? Чи не посадили Вас до
цюпи з ласки д. Губчака (Коцюб.); За віщо
посадовлено до цюпи цього старого
поляка, я так і не довідався (Досв.)].
цюпка обл. 1) уменьш. конурка [У цюпці
темній та вогкій, Забувши голод і утому,
Я так над книжкою сидів, Гуляв у царстві
золотому (Фр.)]; 2) (в тюрьме) камера [Се
була цюпка не більша шести кроків вздовж,
а чотирьох вшир, з одним маленьким, за-
кратованим вікном (Фр.)].
цюра обл., уст. см. джура.
цюрйтп, -рить обл. см. дзюрити.
Цюріх Цюрих.
цюріхський цюрихский.
цюркбм нар. разг. струёй; (сильнее) ручьём
[Ухопився за обв'язану шматами голову,
здер їх і кинув до землі. Кров цюрком
полилася (Кобр.); Спека така, що крий мати
божа! З нас цюрком поти ллються, в горлі
пересохло (Фр.)].
цю-цю см. цу-цу.
цюця dem. собака; ласк, собачка [І мале
перед цюцею заздалегідь уже танцює і
хвалиться цюці, що тато прийде, і танцює,
взявши цюцю за лапки (Барв.)].
щоцько разг. пёс; собака [Дорогою мене
стріває здоровенний рябий цюцько (Ков.)].
ця см. цей.
цябрина обл. см. цямрина.
цяв межд. тяв.

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)