Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
цяв 398 цяц цявкання разг. тявканье. і цявкати, -каю, -каєш, цявкнути, -ну, -неш разг. тявкать, тявкнуть [Аби одно гавкнуло чи цявкнуло, так і йтиме луна по селу (Баре.)]. цямкання разг. чавканье [Бовдур., мовчки поліз назад у свій кут, де зараз і втонув, — тільки чути було глухе цямкання уст, жвякаючих сухий хліб (Фр.)]. цямкати, -каю, -каєш разг. чавкать; е-^ти губами чавкать [Панотець їв, їв і нараз перестав. Витріщив очі й цямкав губами (Март.)]. цямрина сруб [колодезный и др.] [Оркестр заграв увертюру. З хати вийшла Наталка- Любка з відрами на коромислі. Повільно підійшла до криниці, поставила відра на цямрині (Минко)]; цямрини мн. ч. сруб [колодезный и др.]; (о нескольких) сруоы [колодезные и др.] [Чиста, як кришталь, та погожа вода стояла сливе вщерть з кам'яними цямринами криниці (Н.-Лев.); Лиш де-де в кошарах цюкали теслі, лагодячи нові цямрини для ям (Фр.)]. цямриння сруб [колодезный]; (о нескольких) срубы [колодезные] [Наталя перехилилася через цямриння й дивилася вниз. Глибоко- глибоко блищала там вода. Як далеко!.. (Гр.); Зійшла на могилу та й глянула тоді на свое село; а сонечко саме сходять... Село як на долоні, так мені в очах і вамиг- тіли білі хати, колодязне цямриння, розквітлі садки (Вовч.)]; см. ещё цямрина. цямрувати, -рую, -руєш укреплять срубом (или срубами) [Дві ями відразу копати і цямрувати, то день у день коштує (Фр.)]. цяпати1, -паю, -павш, цяпнути, -ну, -неш обл. 1) (набирать) черпать, черпнуть [Нахилившись над горшком, Устина довго ця- пала ложкою молочну кашу, спокійно, щоб не схлюпнути, поставила на стіл миску (Чорн.)]; 2) (корову, козу) дойть (только несоверш.); (соверш. — о молоке) отдоить [А я тую кізоньку цяпала, цяпала (народна пісня); Катерина погладила корову під черевом, цяпнула в жменю молока і попробувала на смак (Чорн.)]; 3) (о жидкости) капать, капнуть [Червона рідка кров цяпала в каламутну воду і розпливалася по камінню (Ченд.)]. цяпати2, -паю, -павш, цяпнути, -ну, -неш издавать звуки) разг. пищать, пискнуть Курчата цяпають у сінях (Сл. Гр.)]. цяпнути1 см. цяпати1. цяпнути2 см. цяпати2. цята 1) уст. пятно [Невеликі цяти рум'ян- ців виразно червоніли на білому змарнілому ооличчі (Л. Укр.)]; 2) обл. капля [Йди по воду, бо нема води й цяти (Черк. у. — Сл. Гр.)]. цятатися (цятаюся, цятаєшся) обл. играть в чёт и нечет [Познімали страву і поставили горіхи на стіл. Дружечки вараз кинулись з боярами цятаться (Квітка)]. цятинка, цятиночка умвньш., ласк. 1) точечка; пятнышко; крапинка [Комин був білий, па йому.не видно ні цятиночки! (Н.-Лев.)]; 2) капля; капелька [Однак усякий, хто мав лише цятинку дару думати, мусив при- | знати, що лісовий радник — не те, що надвірний радник! (Коб.)]. Ср. цятка 1—2. цятка разг. 1) точка; (выделяющееся цветом место — ещё) пятнб, (поменьше) пятнышко, (ещё меньше) крапина, крапинка [Мовчки стояла вона, дивлячись в одну цятку (Ту- луб); Іде все далі й далі в ліс, Де тільки видно цятку неба... (Воскр.); За чорними обрисами кущів тьмяно накреслюється далекий суворий обрій і над ним цятки зірок (Козач.); Черниш з завмиранням серця бачив крізь дим, як на схилах висоти завилися перші сірі цятки (Гонч.); Виникало в хисткому серпанку уяви личко маляти, покраплене смішними цятками веснянок, і пропадало (Ільч.)]; вкритий чорними гаками покрытый чёрными крапинками (точками); (о расцветке материала — еще) в чёрную крапинку, уст. муравчатый; сйтець у синіх ~ках ситец в синюю крапинку; 2) (малое количество) капля; уменьш. капелька. цяткований І) прич. усыпанный, усеянный; испещрённый; расцвеченный; украшенный; крепленный [У шибку світив цяткований зорями клапоть неба (Риб.); Краєчком царини бігла кучерява мережка сріблистої лозини, пяткована зрідка рясними пучками горобини (Козл.); Молоді верховинці вдягали кептарі й підтягали цятковані сріблом та міддю широкі череси, наче збиралися в дорогу (Пере.)]; ер. цяткувати 1—2; 2) прил. пятнистый; (разноцветный) пёстрый; (о картах) краплёный. цяткування спец. крапление. цяткувати, -к$ю, -куєш 1) усыпать, усевать; (делать пёстрым)^ испещрять, пестрить; (оживлять чем-нибудь ярким) расцвечивать; (какой-либо отделкой) украшать; 2) (наносить крап) спец. крапать. цяточка уменьш.t ласк, точечка; пятнышко; крапинка [Скрізь високі дерева, тільки в просвітах верховіть то тут, то там видпіо- ться цяточка неба (Шиян); Дзеркальний блиск циліндра зник, численні цяточки., вкрили його поверхню (Собко); Тільки тепер я помітив, що родима цяточка, яка була в цієї жінки вчора на лівій щоці, сьогодні опинилась на правій (Сміл.); Скоро в гнізді з'явилося п'ять яєчок, блідо-зеленкуватих з брунатними цяточками і рисочками, чижиха сіла на них (Іван.)]. Ср. цятка 1. цяцечка уменьш.у ласк. 1) игрушечка; 2) (что- нибудь нестоящее) безделушка; уст. безделка; пустячок [Буде твоя робота справна, то і похвалять, а може, і цяцечки якої діждеш... (Вовч.)]. цяцінька ласк., дет. паинька; см. ещё цяця 2. цяця 1) (игрушка) дет. цаца [Дитинка до Елеазара, простягаючи ручки до арфи: Дай цяцю, дядю! (Л. Укр.)]; 2) (как при- знак предмета, лица) хороший; (о детях — послушный разг. — ещё) пай, паинька; (о внешности) красивый; (в сказуемом, в приложении — ещё) прелесть; ирон. цаца [Он бачте, як Маринка гарно грається. От цяця барипшя! (Мирн.); Гострохвостий: ..Але ж ота О ленка! що за цяця, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)