Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
дяц 399 цьо що за краса! (Н.-Лев.); Епей, таку уздрівши цяцю, Не зпав із ляку, де стояв (Котл.)]; 3) (о человеке как обладателе каких-нибудь свойств) прен. фам. цаца; (с намёком на общественное положение — обычно) [важная] птица [Чи ба, яка велика цяця — і слова накриво не можна сказати (Сл. Гр.)]; щ о з а ^ця что за цаца; что за птйца [— Ти ж мені розкажеш, яка там молода,— вже лягаючи спати, каже до чоловіка Христя. — Де він її видрав!.. — Та вже ж побачимо, що там за цяця така, то й розкажу, — одмовив Грицько (Мирн.); Як же полягли старі та прийшлося худобою ділитися, тоді тілько [Настя та Яків] звідали, що за цяця їх братова (Мирн.)], цяцянка разг. пустяк; разе, пустяковина [Обіцянка, — як кажуть, — цяцянка, а дурневі радість (Вишня)]; см. ещё обіцянка. цяцька разг. 1) игрушка; {вообще предмет развлечения — обычно) забавка [А на руках у Ясочки найкраща із цяцьок — ведмедик волохатенький, закутаний в платок (Забіла); Оришка справді душі не чула в Чіпці: так його любила й жалувала! І цяцьок йому надає, й іграшок яких там (Мирн.)]; як (наче и т. п.) ^ка как игрушка [Як цяцька, красувався на цегляному підмурку будинок з ґанком (Ст.)]; 2) уст. украшение; (вещица) безделушка; (на одежде, мебели и т. п.) редк. узор [Поскупивсь ти [пан] цяцьки Прислать на свитину, — Присилай же гвіздки Забить домовину! (Г.-Арт.); На жилетці теліпався важкий золотий ланцюжок з печаткою і всякими цяцьками (Н.-Лев.); Білі серпанки, як хмари на весняному небі, злегка гойдались на вікнах, зелені дерева схилялись над шовком меблів, етажерки з цяцьками блищали (Коцюб.)]; О щ о з а ^ка что за цаца [Олекса: .. Знаєм, що ти за цяцька! Тобі давно місце на шибениці (Вас.)]. цяцькатися, -каюся, -каєшся разг. 1) тешиться, забавляться [Посидів дядько, подивився на мене, на дитину, почухав свою голову. — Оттак, — каже, — Варко. Якби дома була, то може б і замужем давно була, а то тепер цяцькайся! (Мирн.)]; 2) (с кем^— оказывать слишком много внимания) цацкаться, панькаться [— То цілувались зо мною, цяцькались, а тепер деруть носа вгору і трохи не плюють мені в лице.., — репетувала писарша (Н.-Лев.); Д о к і я: Вже ж і цяцькалася з ним, малим, прямо як з писаною торбою! (Крон.)]. цяцькований разукрашенный; украшенный; расцвеченный; (об одежде также) расшитый; (разрисованный) расписанный, прил. расписной [X р а п к о глузуючи: Х-хе! Ач, який мальований та цяцькований, — наче синиця! (Мирн.); Віктор побачив високу худорляву постать дівчини в чорному оксамитовому платті, цяцькованому срібними зірками (Донч.); До залізничної станції міста Наманган квапливо доїздили чотири двоколісних арби, яскраво цяцькованих ферганськими кольорами (Ле); Хата була стародавньої кра'си.., на полицях повно цяцькованих тарілок (Янов.)]. Ср. цяцькувати, цяцьковий игрушечный [Іграшковий паровозик цурпелив за собою шість чи вісім цяцькових вагончиків (Загр.)]. цяцькування украшение; расцвечивание. Ср. цяцькувати, цяцькувати, -кую, -куєш разг. разукрашивать (разг.), украшать; (в разные цвета) расцвечивать, расцветить [Він так непримітно уплітав їх [круті слова] у свою розмову, мов золотар цяцькував персні дорогими камінцями (Мирн.); Там [у гротах] були дива.. Переливалась веселка, блищало дорогоцінне каміння, грали брильянти, а різнобарвні молюски своїм тілом цяцькували підводні скелі (Коцюб.)]. цьвох (глагольное межд.) хлесть [А економ його батогом цьвох, цьвох (Ном.)]. цьвохкати, -каю, чкаєш, цьвохнути, -ну, -пеш разг. 1) стегать, стегнуть, хлестать, хлестнуть [Здивований і зраділий селянин цьвохнув конячину і поспішив вибратись [з лісу] (Бурл.); —Ма-а-мо-о!—покликав іще раз Івасик і щосили цьвохнув прутиком по жовтій голівці кульбаби (Дм. Бедз.); Ах, як боляче цьвохкає це гаряче слово — «не виконав»! І ніхто не допоможе (Донч.)]; 2) (издавать звук) свистеть, просвистеть [Над ним цьвохкають кулі і смачно чмокають по драглистій твані (Ст.); Крикнув хтось іззаду, вибухнув постріл, цьвохнула куля, друга в кущах... (Головко)]. цькований 1) прич. травимый (наст, ер.); травленный (прош. ер.) [ — Він [кобзар] був серед нас, — після довгого мовчання проговорила літня жінка, — був тоді, коли наш народ жив у темряві, гноблений, цькований (Жур.)]; 2) прил. травленый [Мені хотілось очима звалити стіни й побачить того, за ким курились села, за ким люди, як цьковані звірі, стікали кров'ю (Коцюб.)]. цькування травля [Голоси: ..А де ж пантера? — Он же, там сидить, мов кіт, напроти варвара.. (Регіт, тупання, цькування) (Л. Укр.); Передова українська культура зазнавала жорстоких утисків самодержавно-поліцейського режиму, цькувань та нападів з боку представників реакційного* табору (Іст. укр. літ.)]. Ср. цькувати, цькувати (цькую, цькуєш) прям., перен. травить [Раз іде старець побіля двору в сімряжпі, а меншенький панич вихопивсь на вулицю та й давай цькувати його собаками (Стор.); Під фальшивими лозунгами антикомунізму імперіалістична реакція переслідує і цькує все передове і революційне (Програма КПРС)]. цькуватися (цькується) травиться. цьоголіток, -тка спец. сеголеток [Щоб подовжити вегетаційний період і щоб цьоголітки коропа мали змогу повніше використати природні корми, рибницька бригада застосовує ранній нерест (Колг. Укр., 1957,г 9)]. цьогорічний этого года [Незважаючи на |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)