чав 401 чад шння підтримували чавунні колони (Бойч.)]; г^на грубка см. грубка. чавуновий чугунный. чавунбк, -нка уменьш. чугунок [Тихо надворі, така тиша настала в хаті, що чути було, як на вогні в чавунку закипає й дме бульки вода (Скляр.)]. чавуноливарний мет. чугунолитейный, чугуноплавильный [Панас Олексійович повів алтайського гостя дорогою в чавуноливарний цех — показати паростки нового і на своїй ниві (Волош.)]. чавуноливарник мет. чугунолитейщик. чавуноплавильний мет. чугуноплавильный. чавунчик уменьш. чугунок [Дівчата заметушились знову коло багаття, де в чавунчику щось шкварчало (Шиян)]. чагар, -ря кустарник, кустарниковые заросли; (мелкий лес) поросль, обл. хворостинник; (у воды) ивняк [Коли зайнявся пломенем чагар, Вітри зірвали листя із чинар (перекл. Бажана)]; (чаще мн. ч.) чагарі кустарник, кустарниковые заросли; поросль; хворостинник; ивняк, ивняковые заросли [Моя лісова душа заспокоїлась, дерева єсть, чагарі єсть — чого ж іще (Л. Укр.); Він [ведмідь] подався в протилежний бік, туди, де малинові чагарі хвилястим морем підходили до густого узлісся (Донч.); Подекуди блищали озера, а над озерами й чагарями високо піднімались гори, вкриті лісами (Н.-Лев.)]. чагарник, -ка кустарник, кустарниковые заросли; поросль; хворостинник; ивняк [І пеньки твої кремезні Чагарник позакривав (Щог.)]; (чаще мн. ч.) чагарники кустарник, кустарниковые заросли; поросль; хворостинник; ивняк, ивняковые заросли [Аргентінські гори суворі, ..бідні на зелень, мало в них пасовиськ, майже немає лісів. їх покривають здебільшого низькі колючі чагарники (Дмитр.); Ми втекли в болота, заховалися в чагарниках довкола ріки Саскачеван (Кул.)]. Ср. чагар. чагарниковий кустарниковый [Зустрічаються [у передгір'ях Кастильських гір] діброви, де ростуть пухнасті та чагарникові дуби (паука і життя, 1958t 5)]; г^вий плуг с.-х. кустарниковый плуг; ^>ві щури зоол. кустарниковые крысы. Ср. чагарник. чагарник, -ка обл. см. чагарник. чад, -ду 1) угар; (дым) чад; (исходящий от растений) одуряющий запах, дурманящий запах, (реже) дурман [Невеличка залізна піч давала більше диму і чаду, ніж тепла (Фр.); Шкварчали, пищали і синім чадом курились смачні шашлики, отут, під голим небом, біля фонтанів (Коцюб.); Моя голова аж стуманіла, аж заморочилась од солодкого чаду тих квіток (Н.-Лев.)]; 2) (перен.: состояние самозабвения; безудержное проявление чувств) угар; (тоу что дурманит сознание) чад [Весільний чад одразу вийшов у всіх з голови. Джеря й Джериха поміркували, скільки-то вони витратили грошей на весілля (Н.-Лев.); Ані черешень, ані гаю, ані струнких тополь, — зате все в млоснім чаді завмирає, коли акація цвіте (Мур.); Саливон в чаду самохвальства, втративши тверезий розум, із захопленням розповідав про свій хист, здатності (Горд.)]; ^>д шовінізму угар шовинизма [Завдяки діяльності більшовицьких партійних організацій робітничий клас Росії не пішов за соціал-патріотами, не піддався чаду буржуазного шовінізму (Біогр. Леніна)]; б у- т и я к (н і б и, немов м/в.п.) у г^ду быть как в чаду [Час минав непомітно — в піснях і жартах. Андрій був як у чаду (Гур.); І ти розповідати стала, І слухав я, мов у чаду, Як ти за схилами Уралу Шукала у тайзі руду (Пере.)]; в к і м н а- т і г^д в комнате угар (угарно); в комнате чад (чадно); п'я ний -^д, ^д вина пьяный угар [Отак індійська молода вдова іде вмирати на кострищі мужа.. Хто знає, чи любов, чи просто чад вина веде її на огнище л о шлюбу? (Л. Укр.)]. Чад, -ду (озеро) Чад. чадити, -джу, -диш чадить, дымить [Нетяги пили, гомоніли хрипкими п'яними голосами, чадили люльками, реготали (Тулуб)]. чадіти, -дію, -дієш угорать [Саму б її [Софію] засадити, руду відьму, в оце смердюче, перегріте пекло, де чадієш від сірки (Гонч.)]. чадіти, -дить чадить; (распространяя сажу — еще) коптить [В лампі догорів гас. Никано- риха підкручує гніт, і він задушливо чадить темно-червоним рогом (Мик.); Лампочка без скла чаділа на всю хату (Коцюб.); Нарис С Чорнобривця [«Золоте лушпиння»] цікавий тим, що в ньому людям, які юрять, взявшись за діло, протиставлено таких, які тільки чадять (Літ. газ., 1961, І)]. чадний 1) угарный; чадный [Чадний дух сірки, лою, овечого поту стояв у приміщенні (Гонч.); Замість стола коло стіни старенька скриня; на їй, закурена і чадна, помалу блимала бляшана лампочка (Вас); У хаті стояв їдкий дух від розпарених кожухів, чадної махорки (Куч.)]; ^шій газ хим. угарный газ; 2) угарный; чадный [Люблю я її [осінь] за те, що коли спадає в саду пожовкле листя — ця довчасна примарна краса його, — ..в людей спадає з очей полуда і прокидаються ті здорові думки, які дрімали в голові чадної весни та млосного літа (Вас); Кругом на десятки тисяч верст., чорний чадний туман повис над Російською імперією (Козач.)]. Ср. чад 1—2. чадно нар. предик, угарно, угар; чадно [Зінька прихилила половинку дверей і вийшла в кухню. А тут — аж голова болить і наче чадно (Головко); В челядні було жарко і чадно (Тулуб)]. Ср. чад 1. чадо уст.у шутл. чадо [Після кожрої громовиці цар дрібно та часто хрестився, оив поклони, потів од перестраху, бо грому боявся, мов недоросле чадо (Ільч.); Величезна Христофорова родина кинула вечеряти. Всі чада й домочадці, почувши стукіт, тривожно заметушились (Довж.)]. чадолюбивий, чадолюбний уст., шутл. чадолюбивый [Одяг тебе я у порфіру В громаді 26—1402
|