чад 402 чад рівність пильнувать, Вдовиці помагати щиро, Від бід невинність рятувать, їй батьком буть чадолюбивим (перекл. з Радіщева); У Мольєра скупий б скупий — і тільки; у Шекспіра Шайлок скупий, кмітливий, мстивий, чадолюбний, дотепний (перекл. з Пушкіна)]. чадра чадра [Вид смуглявий ледве прикриває Шовком шитая чадра біленька (Л. Укр.)]. чаєвод с.-х. чаевод [Обробіток чаю — трудомістка робота. На допомогу чаєводам прийшли механізатори (Веч. Київ, 1961, III)]. чаєня, -няти 1) птенец [чайки] [Крайнюк гірко примружує очі і заздро позирає на одиноку чайку, що голосно квилить і падає до води, мов когось шукає і не знаходить.. Наче чаєнят своїх десь розгубила (Куч.)]; 2) птенец [чибиса], птенец [пигалицы] [Ой ішли чумаки, весело співали, І чаєчку ізігнали, чаєнят забрали (народна пісня)]. чаєнятко ласк, от чаєня [Ой, горе тій чайці, чаєчці-пебозі, Що вивела чаєняток при битій дорозі (народна пісня)]. чаєчка ласк, от чайка1 [Геть понад морем, над хвилями синіми В'ються, не спиняться чаєчки білії (Л. Укр.)]. чаїний чайки (род. п. от чайка) [Чорноморські чую хвилі, Квиління золотих чаїних зграй (Мур.)]% чаїнка разг. чаинка [Струмочком на білу долоню Чаїнки з мішечка пливуть (Воронько)]. чай (род. чаю) чай [На столах в чашечках парує зелений чай, без якого в китайців немає бесіди (Гонч.)]; давати на чай давать на чай; пити чай пить чай; (проводить время за чаепитием разг. — обычно) чаёвничать, чаевать [Пили чай па веранді, при тихому заході сонця (Коцюб.)]; попити чаю см. попити 2. чайка1 орн. 1) (Zarus ridibudus) чайка [Чайки цілими зграями літали над водою, жалібно скиглячи (Л. Укр.)]; 2) (Vanel- lus vanellus) чибис, пигалица. чайка2 (лодка) уст. байдак [Січ мала свій флот з човнів, які звалися чайками або байдаками (Іст. Укр. РСР)]. чайкові, -вих сущ. орн. чайковые. чайна 1) прил. см. чайний; 2) (род. чайної) сущ. чайная [Торгують магазини, кіоски, чайні... Сліпить вечорами електрикою кінотеатр (Вишня)]. чайний чайный [Артіль здала державі чайного листу 297 600 кілограмів і весь — першого сорту (Волош.); Молоді захотілося випити чаю з улюбленого самовара. Купили пухкого докторського хліба, чайної ковбаси, цукерок «барбарис* і влаштували справжнє чаювання (Бойч.)]; ^на троянда бот. чайная роза. чайник (род. чайника) чайник [На столі стояв самовар, а на йому на конфорці стирчав чайник (Н.-Лев.)]. чайшщя чайница. чанні, -них сущ. бот. чайные. чайові, -вйх сущ. разг. чаевые. чайок (род. чайку) разг. чаёк [Та ви хоч чайку випийте. Зараз закипить (Головко)]; ~к попивати чаёк попивать; разг. і чаёвничать, чаевать [Бач, де вони примостилися! Зібрались утрьох земляки собі та й... чайок попивають (Мирн.)]; ер. чай: пити чай. чайхана чайхана [Злізши з коня, Саїд попростував з ним до чайхани.. Віддав коня чай- хаищикові, ..замовив чаю (Ле)]. чайханщик чайханщик [— Ви давно тут чайхану тримаєте? — запитав [Саїд] чайханщика.. Чайханщик відповів не зразу (Ле)]. чайчин, -на, -не 1) чайки (род. п. от чайка) [Але й конаючи, село Не умирало та росло. Над ним ширяла пісня чиста, Як біле чайчине крило (Рил.)]; 2) чибисовый, чйбиса, пигалицы (род. п. от чибис, пигалица). Ср. чайка1 1—2. чакан, -ну бот. (Typha L.) чакап, рогоз [З невідомих нікому озер і порослих чака- I ном рівчаків ми вибралися до головного гирла Гадюки ще завидна (Досв.)]. чаклй, -лів обл. колдовство [Помогло? Багато взяли з своїми чаклами? Не дуже я злякалася твоєї дядини, хоч вона і відьма (Мирн.)]. чаклування этн. уст., перен. колдовство [Стала [відьма] поратись, та дещо мішати, та варити на чаклування, аж ось і світ!.. (Квітка)]. чаклувати, -лую, -луєш этн. уст., перен. колдовать; (реже) волхвовать; уст. чародействовать [В чарку йому [дівчина] наливала, щось дідові шепотіла, мов чаклувала, і дід паленів, як залізо в горні (Вас); Між небом і землею якась таємна змова. Чи то вони чаклують удвох, чи що, бо якоюсь таємницею віє від них (Коцюб.); За столом, схилившись над картою, сидів полковник Гречаний і щось чаклував над нею олівцем (Риб.)]. чаклун, -па этн., перен. колдун; книжн. чародей; поэз. уст. кудесник [Раз у раз пригадувалося їй чудове «Лебедине озеро» і красуия-дівчина, яку злий чаклун перетворив на лебедя (Забіла); По плечах поповзла холодна терпкість. Що тільки зробилося з городом? Який чаклун так змінив його? (Ст.)]. чаклунка колдунья; чародейка; кудёсннца [Є ж у хлопця тітка Василина, яка, мов сина, любить сироту, та біда в тому, що тітка — чаклунка (Ст.)]. Ср. чаклун, чаклунство этн., перен. колдовство; уст. чародейство [..па цьому ступені [середній ступінь варварства] людоїдство поступово зникає і зберігається лише як релігійний акт або, що тут майже рівнозначно, як чаклунство (Енгельс)]. чаклунський колдовской; чародейский, чародейный [3 люлькою в роті, освітлений червонуватим полум'ям вогнища, він був схожий па гнома, що готує чаклунське вариво (перекл. з В. Некрасова)]. Ср. чаклун, чакона иск. чакона. чал, -лу мор., ав. чал, чалка. чалап (глагольное межд.) шлёп [На тракті болото по кістки, рідке і чорне, як смола, а він чалап-чалап то на один край вулиці, то на другий (Фр.)]. чалапання, чалапкання шлёпанье [norj;
|