Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
чар 405 чар рователь [В театральнім темнім залі Нам сіяли ясні далі, Відкривав їх чарівник [Саксаганський], Що від нас пішов навік (Рил.)}. чарівництво волшебство, колдовство; уст. чародейство [Так, бо кажуть, що він [Ласка- ро] мертвий, Вмер давно, а тільки мати, Та У рака, — чарівництвом Ще держить його на світі... (перекл. Л. Українки)]; наче (в є н а* ч є u m.n.) [якимсь] ~вом как по волшебству [Картина в світлиці змінилась неначе якимсь чарівництвом (Н.-Лев.)]. чарівниця 1) волшебница, колдунья (преим. злая); чародейка [Прочула [Хима], що живе стара чарівниця в тому бору (Вовч.); Закляла людей і замок Чарівниця зла колись (перекл. Л. Українки); Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці! (народна пісня)]; ^ця -зима волшёбница-зима, чародейка-зима [За вікном готелю чарівниця-зима запушила все білим снігом (Хижн.)]; 2) чародейка; оча- ровательница; шутл. прелестница [Я мав зараз познайомитися з чарівницею, яка навік полонила серце мого приятеля (Збан.)]. Ср. чарівник 1—2. чарівницький 1) чародейский [Віло біла, любая посестро, хоч у тебе розум чарівницький, але в тебе все ж дівоче серце (Л. Укр.)]; 2) (совершающий чародейство) чародейственный, чародейский, колдовской; уст. чародейный [Гальванеску в цей час відкрив свій апарат і вибив коротенький акорд. Наче від помаху чарівницького жезла, вся робота вмить спинилася... (Смол.); —Віло біла, ..утікай, поки здорова, звідси, в тебе кінь крилатий, чарівницький, — як майне, то не вбіжать і турки (Л. Укр.)]. чарівниченька ласк, от чарівниця [О чарівниченько моя [музо]! Мені ти всюди помагала. Мене ти всюди доглядала (Шевч.)]. чарівниченько ласк, от чарівник [М а р'ян а: ..Слухай, любий чарівниченьку, научи ж мене чарувати, тоді я тебе так зачарую, що ніколи не покинеш мене! (Вас.)]. чарівничий 1) волшебный, колдовской; книжн. чародейственный, чародейский; уст. чаро- дёйшъй [— Лети ж ти, молода, пташкою, а ви, дружки, за нею! —..Проказала вона [Хима] сі слова чарівничі, — вони й випурхнули вікном (Вовч.); Враз, немов від маху чарівничої палички, пасмо гір розірвалося (Коцюб.)]; 2) (прекрасный) чарующий, очаровательный, пленительный; волшебный [І вже які він пісні складував і як їх співав..! Чарівничі се були чисто пісні! (Вовч.); Чарівнича ніч! З глухих кутків міста чулася дівоча веснянка (Мирн.)]; см. ещё чарівний 2. чарівність, -ності очаровательность, обворожительность, обаятельность, обаяние, пленительность; неотразимость; прелесть, восхитительность [Образ Ватутіна живий, сповнений чарівності, окреслений [Л. Дми- терком] всебічно (Іст. укр. літ.)]. Ср. чарівний 2. чарівно нар. чарующе, очаровательно, обво- ' І рожйтельно, обаятельно, пленительно; пре лестно, восхитительно; упоительно [Як чарівно ген промені блідії Мереживом [ срібляться по землі! (Стар.)]. Ср. чарівний 2. чарка 1) рюмка [Отаман частував рибалок горілкою. Чарка переходила з рук у руки (Н.-Лев.); Василь приніс горілки. Після чарки Олександра прочумалась і повеселішала (Коцюб.)]; ^ка на дорогу рюмка водки на дорогу; разг. шутл. посошок; бути під ^кою разг. быть навеселе, подвыпить, быть выпивши, быть под хмельком (реже под хмелем), быть под мухой, быть того [Орлов: ..Ми — солдати і співаємо всіляких пісень, особливо під чаркою (Дм. Бедз.); Государ хотів був притулити уламок сопілки до сахарних уст, бо ж був під чаркою, та Омелян спинив його (Ільч.)]; перша ^ка колом погов. первый блин комом; 2) (о большем сосуде) уст. чара (фолък., книжн.); бокал [Іфігенія тим часом бере велику чарку в одної 8 дівчат і фіал у другої (Л. Укр.); Моторні лакеї розносили кришталеві чарки з пінистим шипучим вином (Мирн.)]. чарковий рюмочный; ~вйё продаж распивочная продажа. чаркування обл. выпивка [До мене з перепрошенням кинулась пані Стадницька, та й господар.. Мовчки ми взялися до чаркування (Ст.)]. чаркувати, -кую, -куєш обл. выпивать [— Як це так? — перепиту в Улас.» — То чаркує із людьми, то одірвався від мас! (Горд.)]. чаркуватися, -куюся, -куєшся обл. 1) чокаться [Вельцель: Здорові будьте обидва. (Наливає їм. Обоє чаркуються, п'ють і становлять чарки) (перекл. Л. Українки); А далі брат Богдан сказав йому: «Хильнім». — І за моє вони чаркуються здоров'я (Рил.)]; 2) см. чаркувати, чарльстон (танец) чарльстон. чародій чародей [Всі ворожбити, чародії, Всі гайдамаки, всі злодії, Шевці, кравці і ковалі.. Кипіли в пеклі всі в смолі (Котл.); Він [Сачко] одружився з вдовою відомого гомеопата, якій покійний чародій залишив чималі збереження (Дмитр.); Місяченьку, чародію, не жартуй крізь вікна з ним, не лягай йому на вії ти промінням голубим (Сос.)]. чародійка чародейка [Чи їй справді щось Силу магнітну дало, Чи вродилась вона чародійкою (Ол.)]. чародійний волшебный; книжн. чародейственный, чародейский; уст. чародейный [Вагнер махнув чародійною паличкою, і оркестр комуни вкрив його промову «Інтернаціоналом» (Мик.); Щороку наприкінці літа сотні людей., йдуть в тайгу шукати чародійний корінь женьшень (Колг. Укр.9 1956, 2)]. чародійник чародей [Купало — великий чародійник, і той, хто приходить на його свято, ніби випиває міцного вина (Скляр.)]. чародійниця чародейка. чародійницький чародейственный [В барабані, любі браття, Чародійницьке щось є... Лю- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)