Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
чар 406 час дям жару і завзяття Він у танцях піддає (Воскр.)]; см. ещё чародійний. чародійство чародейство [Гелікони на плечах у комунарів похитувались срібними удавами, готовими почати могутнє й оглушливе чародійство (Мик.)]. чародійський чародейский; (совершающий чародейство — ещё) чародейственный, уст. чародейный [Немов яка чародійська сила перевернула все в нім догори коренем (ФР;I чародіяти, -дію, -дієш чародействовать. чароньки, -ків ласк, от чари1 1 [Мої чароньки — чорні брівоньки, Моя принада —сама молода (народна пісня)]. чарочка уменъш., ласк, рюмочка [Зараз [Одарка] заходилась опоряджати стола, застилає скатеркою, становить чарочки... (Вовч.); Випили по чарочці (Мирн.)]. чартизм, -му ист. чартизм [Прокинувся знов і знов, після епохи кінця XVIII століття, після чартизму 1830-х і 1840-х років, англійський пролетаріат (Ленін)]. чартист ист. чартист [Єдиною керівною ідеєю, що уявлялась робітникам, як і чартистам, яким вона, власне, і належить, була ідея революції законним шляхом.. (Енгельс)]. чартистка ист. чартистка. чартистський ист. чартистский [..чартистський рух і агітація за десятигодинний робочий день досягли в ці самі роки [1846— 1847] свого найвищого пункту (Маркс)]. чарування 1) чародейство (уст.); колдовство [Тітка запалює на припічку трусок, ставить на нього пательню і розбиває крашанки, принесені за чарування чи зілля (Ст.)]; 2) перен. очарование, прелесть; волшебство [О, снігів холодне чарування і єднання тепле двох сердець! (Сос.)]. чарувати, -рую, -руєш 1) уст. чаровать (кого, что); (над кем^ над чем и без дополнения) чародействовать, колдовать [Питаються циганочки — Де зілля копати, Питаються — як тим зіллям Хлопців чарувати (Боров.); Не дозволю вдови брати, Вдова вміє чарувати (народна пісня)]; чари ^ти см. чари1 1; 2) (перен.: про- изводить неотразимое впечатление) чаровать, очаровывать, пленять, обвораживать; (вызывать симпатию) подкупать [Усіх чарує її голос I вабить всіх її краса (Дмитр.); Пархоменко розмовляв з Леніним більше години і вийшов із Кремля глибоко вражений тою зворушливою простотою і прозорливістю, якою чарував усіх Ленін (Панч)]; в ньому <^руе щирість в нём подкупает искренность. чаруватися, -руюся, -руєшся пленяться, очаровываться [Ваті хотілось, щоб тільки її саму слухав Леонід Семенович, щоб тільки чарувався її піснею (Н.-Лев.); До пізньої ночі чарувалися під кронами камфорових дерев піснями, хороводами й танцями талановитого в'єтнамського народу (Козл.)]. чарунка ячейка, ячея [Дворкін побіг до річки й витягнув сітку. Майже півметрові гольці тріпалися в чарунках сітки (перекл. з Сьомушкіна)]. чарунковий ячейковый. чарупина разг. рюмка [Ну, а тепер, тітко Маріє, після трудів праведних не гріх було б і чарупину перехилити (Ст.)]. чаруючий чарующий [Наче з неба ллється та чаруюча мелодія (Н.-Лев.); Бородатий рибалка старою Десною У чаруючу темінь мене кудись віз (Ст.)]; ^*ча щирість подкупающая искренность [3 чаруючою щирістю змалював О. Гончар образ представника молодого радянського покоління — Юрія Брянського Aст. укр. літ.)]. чарчина разг. рюмка [Дід: Дай йому, Наталю, хоч чарчину, а то він чисто заду б (Стар.); Ще піднімемо чарчини за новаторів ланів — Хліборобів-трударів ! (Ол.)]. час, -су 1) сущ. время; (с определением — ещё) час, пора, рит. година; (между двумя событиями — ещё) промежуток [Час весело і швидко йде (Мирн.); А я люблю, як у вечірній час Сопілка заспіває переливна (Рил.)]; ^>сй мн. ч. время, пора; (более длительный период^— ещё) времена [Настали інші часи (Н.-Лев.)]; ^с від (од) ^су время от времени, от времени до времени [Старий олень-передовик час од часу обережно оглядався (Трубл.)]; ~с відпочинку время (час) отдыха; ^с д 6 6- р и й I см. добрий 2; '-'С кохання пора любви; ^с розплати час расплаты; брак ^су отсутствие свободного времени; разг. недосуг; в д 6 б р и й ^с! см. добрий 2; від ^су д о ^су время от времени, от времени до времени, по временам [[Любов] починає малювати на дощечці, вправленій в віко скриньки, від часу до часу поглядаючи на річку (Л. Укр.)]; від (з) недавнього ^су с некоторого времени [Пан писар у вишуканих фразах оповістив Тиховичеві, що від недавнього часу помічає у вині «щось», що конче повинно бути філоксерою (Коцюб.)]; см. ещё недавній: з недавнього часу; від того г^су с тех пор, с той поры [Раз якось навідався до його один італієць, з котрим Гельє, мандруючи, запізнався в Флоренції. Від того часу старий мідник кинув своє ремесло (Коцюб.)]; вільний ^с свободное время; в інший ^с а) (не сейчас) в другое время; б) (в некоторых случаях) иногда, порой, временами [Маленьке лихо в інший час І значним людям докучає (Гл.)]; в останній ^с а) см. останній 1; б) (перед кончиной) в последний час [В Самсона знову уступила В останній час перед сконанням Незмірная, нелюдська сила (Л. Укр.)]; увесь ~с всё время; разг. всё; (часто) то и дело [Робив це [Стасик] з великим запалом, розчервонівся і ввесь час пе^ вгавав (Коцюб.)]; у (в) д а в и і^сй см. давній 1; у свій ^с в своё время [Чистий дохід з видання [збірника] визначаємо на премії за видатніші твори красного українського письменства по конкурсу, який буде в свій час об'явлено (Коцюб.)]; у (в) т і ^сй в то время; (о большем периоде) в те времена [У ті часи вона, якби мала силу, усе б побила, потрощила, порвала (Мирн.); Він сидів, замислившись, з радісною усмішкою |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)