Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
час 407 час на устах, з надією в серці. Надія та сягала аж у ті часи, коли сміливість візьме верх над страхом і Хо зложить на спочинок свої старі, наболілі кістки... (Коцюб.)]; у (в) той ~с в то время, в ту пору [Коли б ти знав, як часто нам буває гірко! Коли б у той час була під боком глибока річка, так би і кинулася в її холодну та темну воду (Мирн.)]; у (в) т о й г~с, я к... в то время, как... [В той час, як вербівські бурлаки розмовляли з робітниками, надійшов сам посесор (Н.-Лев.)]; в усі ~сй во все времена; гарячий *^с см. гарячий 2; гаяти ~с см. гаяти 1; глухі г^т см. глухий 1; дальші ^>сй позднейшие времена; д о ~су до поры, до времени; обл. до поры; до пізнього ^су до позднего времени, до поздней поры; д о пори, до ^су до поры, до времени; д о того г^су до тех пор; (изредка) до того времени [Жили вони [удова і Галя], жили, поки дожили до того часу, що удова занедужала й звалилася (Вовч.)]; до цього (сього) г^су до сих пор; до сей поры; (более официально) до настоящего времени [— А де ж ти, волоцюго, волочився до цього часу? — крикнула Кайдашиха з хати (Н.-Лев.); Історія всіх суспільств, що існували до цього часу, була історією боротьби класів (Комун, ман.)]; до якого ^су? см. який 1; за браком rwcy см. брак1; за всіх ~сів во все времена; за нашого ^су, з а наших г^сів в наше время, в наши дни [Любов: От ми з вами не сходимося в симпатіях; я, власне, найбільше люблю новітню школу. Лікар до Люби: І погано, дуже погано! От було за наших часів — Верд і, Россіні... (Л. Укр.)]; за старих <^сїв в старое время, в старину, встарь; з давнього '-'Су с давних пор; знайти ^с см. знаходити 1; з того «¦^су с тех пор, с той поры [3 того часу вона ще більше почула свою самотність на цьому світі (Коцюб.)]; з цього (сьо- г о) ^су с этих пор, с этой поры; книжн. отныне; з <^сом (постепенно) с течением времени, со временем [Ця теорія з кожним роком блідла, половіла і з часом зовсім загинула (Коцюб.)]; з якого ^су? с каких (которых) пор? [Неофіт-раб: Гей, християнине, з якого часу у вас ганебною зоветься страта? (Л. Укр.)]; з якогось «^>су см. якийсь; іншим ^сом в другое время; н а ~с а) на время [Старенька сестро Аполлона, Якби ви часом хоч на час Придибали-таки до нас (Шевч.)]; б) (своевременно) уст. вовремя [Робитимемо все, аби на час скінчити: наймемо робітників, не прогайнуємо і годинки (Коцюб.)]; на той ^с (когда) разг. в то время [Микола на той час забув і Вербівку, і Нимидору, і свою хату (Н.-Лев.)]; не гаючи ~су см. гаяти 1; нема (нема є) ~су см. нема 1; пёрший <^с см. перший; під ^с уст. иногда; під добрий ^с разг. если повезёт [Килина по селу біга, ..роздобуває того борошна. Під добрий час, то, дивись, і роздобуде, а більш усього вертається додому з порожньою мисочкою (Мирн.)]; по цей ^с до этого (уст. сего) времени; (более книжно) до сей поры; саме в ~с как раз вовремя, в пору, в самую пору; смутні ^сй ист. уст. смутное время; тим <^сом (в значений наречия) тем временем, между тем; (реже) пока [Іфігепія тим часом бере велику чарку в одної з дівчат і фіал у другої (Л. Укр.)]; тяжкі ~сй трудное время; трудпые времена [Тяжкі часи настали в родині Івана по смерті ґазди (Коцюб.)]; у добрий ^с! в добрый час! [— В добрий час! — говорили один одному царани, приступаючи до косовиці (Чаб.)]; ще є <^с ещё есть время, время терпит; я не маю ^су у меня нет времени; (с неопр. ф. разг. — ещё) мне недосуг; як до ^cv разг. по поре глядя; д о «^су дзбанок воду носить погов. всё до поры, до времени [Це ні до чого доброго не доведе. Недаром кажуть, що до часу дзбаиок воду носить (Вільде)]; кожному (всякому) овочеві свій ~с см. овоч 1; 2) (в значении безл. сказуемого) пора [От, пополовіли жита, час уже й жати (Мирн.); Вже час мені до роботи, мамо (Вовч.)]; н е ^с (не следует) не время [Не час тепер про сеє говорити (Л. Укр.)]; 3) ерам, время. часами нар. временами, по временам; (с небольшими промежутками) время от времени; (изредка) иногда, кое-когда [Джен- ні: ..Ви все були в блискучім товаристві, часами й при дворі у короля (Л. Укр.); Стомлений учитель довго ходив по хаті, часами зупинявся коло вікна (Тесл.)]. часйна разг. время; (о промежутке) [короткое] время; (ещё меньше) минута, минутка [— Чи не заглянемо до хати? — Можна й до хати, коли маєш вільну часину,— охоче погоджується Терентій (Ст.); І в рідному краю Не раз спогадаю Часини сі любі та милі! (Л. Укр.); Розмова на часину перервалася; обидва задумалися (Мирн.); Голос чуть, де поле й трави: — Я тебе любила, сину! Тож прилинь хоч на часину (Тич.)]. часйнка уменьш. [короткое] время; часок; минута, минутка [І з веселістю, і з радістю лягла [Маруся] спати; тільки того вже не можна вірно сказати, чи спала вона ту ніч хоч часинку? (Квітка); Оце ледве вибрала часинку, щоб написати, а то все то люди, то так що-небудь — бігти куди абощо (Л. Укр.)]; з а «-^ку, через якусь <^ку через некоторое время, через минуту [І от тепер, через якусь часинку, знову па долину виповзуть танки (Риб.)]. Ср. часйна. часиночка уменьш., ласк, минутка, минуточка, [один] миг [I то ж бо правда, що коли будеш укупі з тим, кого любиш, то день так швидко пробіжить, як часиночка (Квітка)]; н а ^ку (на короткое время) на минутку, на минуточку [Олекса: .. А де ж се мати? М а р'я н а: Вони незабаром вернуться — па часиночку пішли кудись (Вас.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)