Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
час 408 час часловець см. часослов. часник, -ку чеснок [Вітчим з синами сиділи за столом і снідали сухим хлібом з часником (Л. Укр.) І» багацько, як за шаг ^ку погов. как кот наплакал; н е і* л а душа ^ку, не буде й смердіти поел, не ела душа чесноку, так и не воняет или не ел редьки, не станешь и рыгать [Карно: Підеш з села, почнуть плести, лихословити.. Домаха: Нехай кажуть, нехай пащекують: не їла душа часнику, то й не смердітиме (Кроп.)]. часниковий чесночный; ^ва жаба см. жаба1. часничина [одна] головка чеснока; обл. чесночина [О л е н к а: — Татусю, татусю, ось я вам! — та, як зайчик, під лаву, вхопила часничину: — ось, татусю, я й обчищу ще (ТеслМ. часовий 1) временной [Семантично з усіх часових форм найглибше й найчіткіше окреслена лише форма минулого часу (Курс укр. мови)]; 2) (непостоянный) уст. временный [Сподіваюсь, що Ваше здоров'я поправиться і що 8 ним не так вже погано, як Вам здається, може, то так, часове погіршення (Л. Укр.)]; 3) разг. тот или то, кому, чему пришло время [Не умирав ні старий, ні молодий, лиш часовий (Етн. зб., XXX/)]; 4) (в значении сущ.) уст. см. вартовий. часовість, -вості временное значение [При великій різноманітності форм дієслівної системи для всіх них є спільним визначення дійової ознаки з певним відтінком часовості, тобто тривання в часі (Курс укр. мови)]. часок, -ска разг. часок [О л е н к а: Як гарно співають хлопці! Стану та послухаю хоч часок (Н.-Лев.); Сусід до себе кликав кума: — Приходь лиш, брате, на часок: по чарці вип'ємо, сальця з'їмо шматок (Гл.)]; з а ^к [бчень] скоро [За часок вона відібрала мені віжки з рук і правила якийсь час сама кіньми, не одкриваючи уст ні на слово (Коб.)]. часокількість, -кості лингв, количество [звука], долгота [звука] [Приголосні звуки (як і голосні) можуть різнитись, нарешті, не якістю, не основним характером, а часокількістю своєю, тобто тривалістю (Курс укр. мови)]. часом нар. 1) порою, порой, временами, по временам, иногда; (реже) ивой раз, подчас; разг. часом [Озеро синіми слізьми сходить. І тільки часом супротивна хвиля немов піском його посипле (Тич.)]; ~м з квасом, а порою з водою погов. сегодня густо, а завтра пусто [Полікарп Іванович: ..Що, бабусю, старість не радість? X р и с т я: Буває всякого, як кажуть: часом з квасом, а порою з водою (Кроп.)]; 2) случайно; разг. часом; (при выражении опасения) разг. не ровен час, не ровён час [Вибачайте, у вас часом нема сірників? (Кундз.); Пан., поступився громаді більшим снопом. Він боявсь, щоб часом люди і справді не пішли на графський лан на заробітки (Н.-Лев.)]. часомір, -ра измеритель времени [В а л є н т: .. Не зійшов ти ще й на трибуну, а вже там стояла клепсидра, той холодний часомір, що краплею по краплі, невблаганно, відмірює тобі той час короткий, що вділено для оборони правди (Л. Укр.)]. часопис, -су, часбпись, -сі уст. газета; (книги) журнал; (шире) периодическое издание [В надії, що незабаром вийде закон про волю друку, маємо кілька оголошень про вихід українських часописів (Коцюб.); Пан директор вийняв із кишені тютюн, закурив собі і став читати часопись (Мак.)]. часослов, разг. часловець, -вця церк. часослов [Левенець: Пустіть мене, панове! Я часослова колись... я в дяка вчився... Д є х т о: Пустіть, пустіть! Ось учений (Стар.); Микола вчився читати з великою охотою, прочитав од дошки до дошки весь часловець і псалтир (Н.-Лев.)]. часочком нар. разг. иногда, порой [Удова слуха, часочком сама що-небудь промовить егоо бачене, про чуте (Вовч.)]; см. ещё часом 1. частенький уменъш.у ласк, частенький. частенько нар. разг. частенько, нередко [Вподобав Грицька Чіпка і частенько став навідуватись до його (Мирн.)]; см. ещё часто. частий частый; (не являющийся редкостью— ещё) нередкий [Йшлося вже до осені..; перепадали часті дощі (Мирн.); Алла Михайлівна лежала, розметавшись.., з одкритих уст виривалось коротке, хрипле, часте дихання (Л. Укр.); Неврожай і голод були частим явищем на селі. В 1891 році страшний голод охопив близько 40 мільйонів селян (Іст. КПРС)]; ~тий вогонь воен. частый огонь; ^тий пульс частый пульс. частик, -ка частик [Рибальські колгоспи., ведуть в Азовському морі лов великого частика — судака і ляща (Веч. Київ, 1961, 111I частиковий частиковый. частина 1) часть [3 одного боку — лісок, з другого видко було частину містка (Мирн.); Літературна справа повинна стати частиною загальнопролетарської справи.. (Ленін); Коли закінчилась урочиста частина, у високій залі загримів оркестр (Куч.)]; г^ни машини части машины; платити ~нами платить по частям; 2) воен. часть [Заходьте, солдати, сніг струшуйте з пліч, Вітайте героїв своєї частини! (Hex.)]; санітарна ^на санитарная часть [На другий день у Мушатешті зупинилася санітарна частина радянських військ (Чаб.)]. частинка 1) уменьш. часть, кусочек, частица [Ми розломили шматок хліба на дві частини, потім одну частину — ще на дві частинки, і кожен з нас одержав по частинці (Сміл.)]; 2) (мельчайшая составная часть какого-либо вещества) частица [Частники, з яких складаються кристали, розташовані правильними рядами (Наука і життя, 1956, 10)]. частинний частичный [— А де ж у тебе гроші на ту будівлю?—Степан про це не думав. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)