Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
час 410 чах ков ответ или как аукнется, так и откликнется. частувати, -тую, -туєш І) угощать (чем); разг. потчевать (чем); предлагать (что) [Він обійшов за день увесь колгосп, і скрізь його частували (Куч.); Пізніше Іван Володимирович частував мене своїми зимовими сортами (Гонч.); Посадовила її стара за стіл. І плаче, і радіє, і розпитує, і частує: «Може, тобі того з'їсти? Може, того спити?» (Вовч.)]; 2) (перен.: бить) разг. угощать [Мелашка частувала миски рогачем на миснику (Н.-Лев.)]. частуватися, -туюся, -туєшся угощаться [— Прошу, частуйтесь! Сестро, кумо! Семене, Гнате! Сідайте, прошу вас, та пожните, — припрошувала Мотря (Коцюб.)]. частунок, -нку обл. угощение [Всі бігли до його хати, знаючи, що там частунок буде неабиякий (Фр.)]. частуха бот. (Alisma L.) частуха. частушка лит. частушка [Ми з гармонією разом, 3 нашою подружкою, Ледарів та симулянтів Вдаримо частушкою (Воскр.)]. частушковий лит. частушечный. часть, »-ті 1) уст. см. частина 1; 2) (административная единица города, полицейское управление) ист. часть [Це наші купчики загуляли. Що з ними поробиш? Знакомий усе народ. У моїй часті живуть (Мирн.)]; пристав г^ті частный пристав. часу вати, -сую, -суеш редк. агонизировать [Серце соколиці, часуючи, долічувало ще одну, останню свою хвилину, яку судилось їй прожити в добрих козакових руках (Ільч.)]. чати (род. чат), (реже) чата стража, охрана, караул; дозор, сторожевой отряд LP у- ф і и: Се вже буде пізно, бо ж там поставлено вже досі чати (Л. Укр.)\ По зеленому полю, ледь видно, посувалися, мов човники па морі, козацькі чати і татарські чамбули (Панч)]; бути па ~тах (^ті) быть в карауле (в дозоре; на часах) [Сторож ходив, мов вартовий па чаті (Фр.)]; ставати на ^ти воєн, становиться на часы (на караул) [Ставай, вартовий, без вагання на чати! (Л. Укр.)]; с т о- я т и на «^тах (~ті) стоять на часах (па карауле; рит. на страже) [На півдні Бес- сарабії, од бистрого Прута, по лівім боці Дунаю аж ген до моря стояло на чатах військо (Коцюб.); Революційне правосуддя стоїть на чатах революції (Ел.)]. чатова ний охраняемый [Темпіє поблизу отара, чатована вівчарками, що облягли її з трьох боків (Гонч.)]. чатовий 1) прил. сторожевой, караульный, дозорный; 2) (род. ^чатового) сущ. караульный, дозорный, (реже) сторожевой; (военный — ещё) часовой [Чатовий став на вежу годину тому (Тулуб)]. чатування 1) стояние в карауле, несение охраны [Коли ми виспались після чатування, я відчув нестерпний голод (Доев.)]; 2) под- жидаиие; подстерегание, подкарауливание; прдспживание [Зараз [Броико] увійде в кімнату, не подивиться, що батько спить, І а скаже матері, щоб, нарешті, знала, що йому вже в печінках сидить оте вічне чатування на нього (Вільде)]. Ср. чатувати 1—2. чатувати, -тую, -туеш 1) (кого, что) караулить, сторожить; (только без дополнения— ещё) стоять в карауле, нести охрану, стоять на страже [Я бачу, як край мій чатують лінкори, Як стали в строю крейсери, міноносці (Ол.); Та жде загін, загін не спить, Чатують комуністи (Ус.); Після зборів ми цілу ніч чатували в різних кінцях села (Десн.)]; 2) (на кого, на що, реже кого, що, обл. за ким, за чим — ожидать появления кого-либо, чего-либо) поджидать (кого, что); (тайно выслеживая кого-либо, ожидая чего-либо) подстерегать, подкарауливать (кого, что); (притаясь где-либо разг.— ещё) подсиживать (кого) [К а т р я: Дмитро чатує тебе коло садка, коло будинку (Стар.); Часом і він одсовував нізчимну юшку і починав бурчати. Маланка чатувала на той мент. Вона вся скипала лихою радістю і жбурляла йому в лице всю отруту, все шумовиння свого серця (Коцюб.); Ті колишні товариші чатують на нього за містом, лагодяться вбити його (Фр-); Капітан уявив собі всі ті небезпеки, що чатують на його дівчаток, і в нього знову болісно стиснуло в скронях (Збан.); Мов вовк за звіриною, Ви чатували на порозі хати (Фр.)]; 3) (ожидать наступления определённого момента) выжидать [— А — та- кий-сякий сину! То він [піп] не навчає з дитинства їх [людей] богу молитися., ні, він чатує, заким виростуть та не прийде нужда вінчатися (Коцюб.)]; 4) (беречься) остерегаться, быть настороже [Ю ліан: ..Тепер треба добре чатувати, щоб часом згарячу Данило та не послав мене на ви- ринки чортам (Тоб.)]. чауш1, -ша (человек) [турецкий] царедворец [Мугаммед Герай ніколи не любив чаушів султана, постійних наглядачів за ханен- ком — нескореним вітром ханського роду (Ле)]. чауш2, -шу (сорт винограда) чаус [3 міжрядь лине українська пісня. Іде збирання чаушу і тербашу — столових сортів [винограду] (Рад. Укр., i960, IX)]. чахкання 1) пыхтение; шарканье [Чимраз чутнішим ставало чахкання паровоза (Тур.); Заходимо в кімнату, на дверях якої напис «Столярна майстерня». Приємний запах соснової стружки, чахкання рубанків та фуганків (Рад. Укр., 1959, IV)]; 2) хлюпанье, шлёпанье, чавканье. Ср. чахкати 1—2. чахкати, -кае 1) пыхтеть; разг. пыхать; (производить звук трением) шаркать [Спала ' Асканія. Лише, як невтомне, могутнє серце її, чахкала і чахкала водокачка (Гонч.); Біля тартака метушились люди, швидко, із довгим висвистом чахкали пилки, снували підводи (Десн.)]; 2) (издавать чмокающие звуки) разг. хлюпать, шлёпать, чавкать [Рота за ротою, рота за ротою... Шелестіть, чоботи, шелестіть! Ви чахкали по в'язких українських чорноземах. Ви ставали бі- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)