Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
чах 411 чва лими на бессарабських вапняках.. Шелестіть, шелестіть! (Гонч.); Ясногорська, важко чахкаючи в хлипкій драговині, пішла. Чим більше вона віддалялась, схиляючись проти мряки наперед, нехапливо, впевнено ступаючи, тим більше нагадувала й собою втомленого мирного землевпорядника (Гонч.)]. чахкотіти, -тйть усилит, пыхтеть [Малепь- кий катер чахкотів з усієї сили, щоб швидше перетягти через Волгу важку посудину (Собко)]. чахлий чахлый [Кілька чахлих тополь стирчали зразу за дворищем (Смол.)]. чахлість, -лості чахлость. чахнути1, -ну, -неш (слабеть) чахнуть [Поклич до світла пас! Поклич до сонця! Там весело — нехай ми тут не чахнем! (Фр.)]. чахнути2, -не (становиться холодным) обл. стыть, стынуть [Ганна: ..Вечеря на столі чахне, старий за столом місця собі не найде, а вона тут бали завела (Вас.)]. чахоня см. чехбня. чахотка разг. чахотка [Передав він мені сумну новину, що доктор Дерижанов умер (звичайне, від чахотки) (Л. Укр.)]. чахоточний разг. чахоточный. чаша 1) чаша [Піднімаймо, браття, чашу Най- міцнішого вина За Москву, Вітчизну нашу, Хай живе в добрі вона! (Мас); Розталі води наливали широку чашу Дніпра, де мало бути колись Каховське море (Дмитр.); Ми молоді, ми п'єм солодку щастя чашу (Сос.)]; ^ша терпіння чаша терпения [Для присутніх Данькові слова були, здавалось, тією краплею, що переповнила чашу їхнього терпіння (Гонч.)]; випити [гірку] ^шу (изведать горе) выпить (испить) горькую чашу [Загриміла війна [1914 року]. Мене мобілізували у військо. Випив, як кажуть, цю чашу я всю, до самого дна (Вас.)]; кругова ~ша круговая чаша; повна ^ша (об обилии, достатке) полная чаша [Сонцем південним зігріта — Лежить від Дністра до Дунаю, — Земля — наче повная чаша (Нагн.)]; 2) церк. чаша; (большая — еще) потир [Перенос скінчився. Піп з чашею пішов ув олтар (Мирн.); Семпроній: ..Там знайдено в вас ритуальні речі: велику чашу, ніж і ще там дещо (Л. Укр.)]. чашечка 1) уменъш., ласк, чашечка [Лікарка., тримала в руці чашечку і фарфоровим товкачиком на борошно розтирала порошок (Чорн.); Знов весна прилине, одгуркочуть далі, в чашечках конвалій роси зацвітуть (Сос); Хатиночка як чашечка: невеличка, чиста, ясна, весела (Мирн.)]; 2) спец, чашечка [Дивіться, що то є! Увесь пологий дах того будинку [ГЕС] Фаянсові обсіли чашечки (Вирг.)]; 3) бот., анат. чашечка [Квітки у льону-довгунця правильні, дрібні.. Чашечка складається з п'яти чашолистків (Техн. культ.); —Як ти стоїш? — злегка стукає він мене по чашечці вигнутого правого коліна стеком (Кол.)]; 4) (в пчелиных сотах) ячейка, ячея. чашина верхняя часть ярма, лежащая на шеях волов [Иасміхаючись у душі, мусив [Терентій] пояснювати панові, що таке чашина, підгірлиця, каблучка і снізки в ярмі (Ст.)]. чашка 1) чашка [Барахова дружина, Федора Михайлівна, обережно опустила на блюдечко чашку з чаєм і прислухалась (Панч)]; 2) спец, чашка [Приперезавши себе до стовпа, він вилазив у степу до гулких проводів, працював плескачками біля порцелянових дзвінких чашок (Пере.)]; 3) анат. чашка; колінна «-^ка коленная чашка. чашковий чашечный; ^вйй барометр чашечный барометр. чашник ист. чашник [Цісар до четвертого [князя]: Коли вже в нас якось про учти тільки й мови, Ти будеш чашником, юначе мій бідовий! (перекл. Л у каша)]. чашовидний чашевидный [В умовах УРСР рекомендуються такі форми кущів [винограду]: віялова.., чашовидна.., двоплечова шпалерна (Колг. вироби, енцикл.)]. чашовина см. чашина. чашолисток, -тка бот. чашелистик [Я піднімала з землі пелюстки і чашолистки, відокремлювала їх і клала дідові на коліно (Чаб.% чаювання чаепитие [Через хвилину всі знову розсілися по своїх місцях, чаювання продовжувалось (Гур.)]. чаювати (чаюю, чаюєш) пить чай; (проводить время за чаепитием) разг. чаёвничать, чаевать [Чи пам'ятаєте, Мирославе Наумівпо, я у вас і в хаті був. Чаював навіть (Головко); Траплялося й так, що старі чаювали самі (Коп.)]. чаяння книжн.у уст. чаяние (книжн.); ожидание [Достоїн геній Купер'яна Давньо- російського «авось». Та сама мудрість, сонно-п'яна, Те саме чаяння чогось, Та сама віра: прийде хтось І зробить щось (Рил.)]. чаяти (чаю, чаєш) книжн., уст. чаять (уст., разг.); ожидать [— Ой, ні-ні! — покрик- нула Галя, — усе може бути... усе! Не дожидаєш зовсім, не чаєш, не сниш і разом несподівано-нечаяно... (Вовч.)]. чвакання 1) чавканье; чваканье; 2) чмоканье; чавканье; чваканье [Серед будь-якого безладного гамору і клекоту відрізнить він рипіння коліс і чвакання кінських копит по болотяному шляху (Риб.); Коли ледве чутне хлипання стало виразним і перетворилося на голосне чвакання смоків, Кур- оала спинився (Доев.)]. Ср. чвакати 1—2. чвакати, -каю, -каєш, : чвакнути, -ну, -неш разг. 1) (во время еды и о подобных звуках) чавкать, чавкнуть; (только несоверш. разг.— ещё) чвакать [То зараз почне розводити руками, та до голови, до чола їх прикладати, та охати, та божкати, та присідати, та ротом чвакати (Григ.)]; 2) (о болоте, о насосе) чмокать, чмокнуть; (о болоте, по болоту — ещё) чавкать, разг. чвакать [Жовтневі дні були похмурГй слизькі, під ногами чвакало багно, а зверху невпинно сіяли дощі (Епік); Мої ноги то чвакнуть у калюжі, то тріску переломлять (Ле)]. чвакотіти, -тйть усилит. чавкать; разг. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)