Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
чве 413 чек пом'яту чвертку паперу (Гр.)]; 3) (мера сыпучих тел) уст. четверть [Інший [сусід] хвалиться, що вчора з полукіпка пшениці намолотив п'ять чверток (Фр.)]; 4) половина задней части мясной туши [І що то за добра страва була! Борщ з яловичиною, каша з салом, ще й печене, чвертка бараняча (Квітка)]; 5) (мера земли) уст. четверть [G і в мене в першого — аж у семи шматках шість десятин. Є і в чвертку завбільшки за п'ять верст (Головко)]; 6) (часть) уст. редк. четверть. чверточка уменьш., ласк. 1) косушечка [3-й чоловік: ..А всипте нам ще три чверточки та оселедця подайте (Кроп.)]; 2) чет- вертушечка [Витяг [панич] з кишені чверточку паперу і олівець, почав щось писати у себе на коліні (Л. Укр.)]. Ср. чвертка 1—2. чвертувати, -тую, -туеш обл. 1) резать начетверо [Ті [селяни] стяте дерево корують, Ті ріжуть пилами, чвертують, Кладуть у стоси і в стоги (Фр.)]; 2) (казнить) четвертовать [Він не хоче робити, хоч ти його чвертуй {Борз. у. — Сл. Гр.)]. чверть, -ті 1) четверть [Минуло понад чверть століття, а старий і досі не міг забути того окрайця (Гонч.); Годинник над лавочкою показував чверть на восьму (Дмитр.); —Сходить озимина? — провадив він далі. —Та посходила... вже на чверть од землі,— ніяково озвався Никанор (Мик.)]; 2) школьн. четверть [В другій чверті й мух не стало, — не зівав, Цілу чверть ловив наш Петя в класі гав (Біл.)]; 3) муз. четверть. чвир, -ру 1) (в трубке) гарь [Пронашка: ..Пху!.. Гіркота ж яка, мов чвир у люльці.. .(Мик.)]; 2) обл. отходы в сахароварении. чвиркання 1) оплёвывание; 2) плескание [Серед непроглядного мороку ночі, густого дощового туману чулося тільки чвиркання води з-під ступні та якесь вурчання — не то лайка, не то бідкання (Мирн.)]. Ср. чвиркати 1—2. чвиркати, -каю, -каєш, чвиркнути, -ну, -неш разг. 1) плевать, плюнуть; сплёвывать, сплюнуть [За рулем сидів молодий морячок у виношеній смугастій тільняшці, без кітеля та безкозирки, і чвиркав крізь зуби (Збан.); Андрій з презирством чвиркнув крізь зуби (Коцюб.)]; 2) (о жидкости) брызгать, брызнуть; плескать, плеснуть [А 8-під нага їв козацьких так і чвиркає селянська кров (Головко); Грязюка чвиркала в усі боки з-під ніг, хоч бігли вони, здавалось, по твердому (Гонч.); Посторонилась паніматка, а він чвиркнув водою через поріг (Свидн.)]. чвірка обл. четвёрка; (упряжка уст.—ещё) четверик [Я гнав із Рабенця дарабу. Як тепер її ще бачу: чвірка, Напереді Лесь Гутюк при кермі, Я при задній (Фр,); Копита стукають о змерзлу землю, І вчвал жене по втоптаній дорозі Препишна чвірка (Фр.)]. чвякати, -каю, -каєш разг. чавкать; разг. чвакать, хлюпать [Уже гульк «— щось хлю- постить постолами, чвяка щось по грязі (Барв.)]. чвяхкотіти, -тить разг. чавкать; разг. чвакать, хлюпать [Вода в його чоботях чвяхкотіла (Мирн.)]. чвяхнути, -ну, -неш обл. хлестнуть [Чвяхне [пастушок] батіжком, а бугай., послушно вертається до стайні (Март.)]. чеберяти, -ряю, -риєш разг. перебирать [Чепурна та гарна манісінька пташка по снігу ніжками чеберяє (Іван.)]. Чебоксари, -сар Чебоксары. чебрецевий чабрецовый [Он цвіте левада, І чути гострий чебрецевий дух (Вирг.)]. чебрець, -цю бот. (Thymus L.) чабрец, тимьян [Стежка одбігала вліво, ширшала, крутилась по прибережних горбах, порослих пахучим чебрецем (Козач.)]. чебрик, -ку, чёбчик бот. разг. чабрец [Знати Марусю, знати, у котрій вона хаті, чебриком осипана, калиною утикана (народна пісня); Уся зелена степова скатерть ..була ніби заткана квітками: ..синіми дзвониками, жовтими степовими тюльпанами, фіолетовим еоном й чебчиком (Н.-Лев.)]; см. ещё чебрець. чебурек кул. чебурек [Вони обідали у придорожньому ресторані, де покуштували чебуреків (Трубл.)]. чёбчик см. чёбрик. чевернбгий обл. косолапый [їй здавалося, що вона отака залишиться й повік — отака важка, ..неповоротка, чевернога (Смол.)]. чевріти, -рію, -ріеш обл. чахнуть; разг. хиреть [Олеся Балабушиха, після своєї пригоди з Казанцевим, не жила, а чевріла, неначе громом прибита (Н.-Лев.)]. чёглик орн. чеглок. чей част. обл. авось (разг.); может быть [Ну, пождемо ще з*їзду, чей там щось виявиться (Л. Укр.); Ні! Чей же вороняче серце ще не спідліло до решти! (Фр.)]. чек1 чек [В банку Йосип Зозуля підійшов до віконечка, де видавали кредити, і подав свій чек (Куч.)]. чек2 (рисовое поле) чек [Сивіють без кіпця мініатюрні рисові чеки, залиті водою (Гонч.)]. чек3: як на ^ку настороже [Як вже одцуралася я його сватання, то треба було жити, як на чеку: боялася його сама одна стрінути. Як він очима на мене світив! (Вовч.)]. чека2 (стержень и т. п.) чека [Вона [граната] була заряджена.. Якби все було скінчене, якби чужий гомін заповнив темні сходи і загриміли чужі чоботи тут поруч, тоді він зірвав би чеку, останню чеку в своєму житті (Гонч.)]. Чека1 нескл. сищ.ж. р. ист. Чека [У ті бурхливі дні [1920 року] я багато часу і сил віддавав роботі у вінницькій Чека (Бучма)]. чекальний выжидательный, ожидательный; ~ний зал зал ожидания [Чекальний зал на вокзалі роївся від учнів і учениць з валізками та клунками (Вільде)]. чекально нар. выжидательно, ожидательпо [Його водянисті очі були спрямовані чекально на генерала' k{Pu6.)]* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)