Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 635):
Попередня 
Наступна

чем
416
чеп
про що йшлося між ними, вона чутливо
приймала до серця (Гонч.)]. Ср.
чемний 1.
чемно нар. вежливо, учтиво; почтительно
[Недавно київський цензор зробив мені
ласку і дуже чемно повідомив, що моя
збірка «З глибини» заборонена для Росії
(Коцюб.)]. Ср. чемний 1.
чемодан чемодан [На стільцях лежали
спаковані речі: чемодан та рюкзак (Дмитр.)].
чемоданний чемоданный.
чемоданник спец, чемоданщик.
чемодановий чемоданный.
чемоданчик уменьш. чемоданчик [Олексій
прив'язав Океании чемоданчик до свого
речового мішка і перекинув ношу через
плече (Ткач)].
чемпіон спорт, чемпион [Гімнасти Лариса
Латиніна і Віктор Чукарін здобули
найбільший успіх: вони стали абсолютними
чемпіонами олімпіади (Літ. газ., 1957, І)].
чемпіонат, -ту спорт, чемпионат [В Москві
відбувся черговий матч всесоюзного
футбольного чемпіонату (Рад. Укр., 1950, IX)].
чемпіонка спорт, разг. чемпионка [У Києві
почався XXI чемпіонат України з шахів
•серед жінок. За звання чемпіонки
республіки змагаються 18 шахісток (Рад. Укр.,
1961, IV)].
чемпіонство спорт, чемпионство.
чемпіонський спорт, чемпионский.
чёнчик разг. монашек [— Послухайте,
Петре, — ви справжнісінький ченчик (Баш)].
чень част. обл. может быть; разг. авось
[А як, мільйонів куплений сльозами, День
світла, щастя й волі засвітає, То чень
в повім, великім людськім храмі Хтось
добрим словом і мене згадає (Фр.)].
чепёць (род. чіпця) 1) (головной убор) чепёц,
чепчик [Ввійшла хазяйка, літня вже
жінка, в якомусь спальному чіпці (перекл.
8 Гоголя)]; 2) анат. сальник.
чепіга с.-х. рукоятка, рукоять, обжа [За
плугом, натискаючи на чепіги, горбився По-
лікарп (Ст.); Ото попоходиш за плугом,
попотягаєш чепіги, то й, зрозуміло, втома
бере своє (Ковінька)].
Чепіга (созвездие) Орион [Угорі ні хмарки, ані
місяця, тільки зірочки далеко у небі
блимають: Віз став супроти півночі, над
хатами Чепіга вияснилась (Морд.)].
чепрак, -ка, разг. чапрак чепрак [Від стайні
волікся за сірим жеребцем у яблуках,
вхопившись за чепрак, Карно й кричав:
— Люди, ось Драчів жеребець... Пан
переховував! (Панч); Умиюсь — дощами,
утрусь — чапраком; А вичеше — терен
колючий (Боров.)].
чепуристий опрятный, чистоплотный; (часто
неодобр.) разг. чистюля (м. и ж. р.);
(любящий наряжаться) щеголеватый; (о
мужчине — ещё) щеголь; (о женщине — ещё)
щеголиха [—Не знаю, чи добре тобі, дочко,
буде в цієї чепуристої свекрухи, —
промовила вона до Мелашки (Н.-Лев.)].
чепуристість, -тості опрятность,
чистоплотность; щеголеватость. Ср. чепуристий.
чепуристо нар. опрятно, чистоплотно;
щеголевато. Ср. чепуристий. >
чепурити, -рю, -рйш разг. прибирать; разг.
охорашивать, прихорашивать; (красиво
одевать) наряжать, разг. принаряжать
[Вона кинулась чепурити хату (Куч.);
Дівчата прибирали подвір'я, вимітали
сміття, чепурили призьбу, мили вікна
(Шиян)].
чепуритися, -рюся, -рйшея разг.
охорашиваться, прихорашиваться; наряжаться;
принаряжаться [Осінніми вечорами вона рано
світила світло, чепурилась, немов у свято
(Коцюб.); Зараз-таки по обіді Балабушиха
кинулась до шафи, вибрала нову, свіженьку
гарну сукню й почала прибиратись та
чепуритись (Н.-Лев.)]. Ср. чепурити.
чепуріння разг. прибирание; охорашивапие,
прихорашивание; припар яживание [Дух
охайності, чепуріння опанував її цілком —
і вона товклась по цілих днях (Коцюб.)].
Ср. чепурити.
чепуркуватий опрятный, чистоплотный;
чистюля (м. и ж. р.); щеголеватый; щеголь;
щеголиха [Маргарита: ..В нас
наймички нема; сама вбирай у хаті, Сама вари
й печи, сама і ший, і мий, А мати в мене ще
такі чепуркуваті, Що боже крий! (перекл.
Л у каша)]. Ср. чепуристий.
чепурненький уменьш., ласк, опрятный,
чистенький; аккуратненький [В чепурненькій,
заставленій снопиками пашні і зілля
комірчині Сергій Олексієнко навчає свого
молодшого брата підривної справи (Ст.);
На собачу брехню вибігла з хати.,
молодиця — низенька, чепурненька (Мирн.)].
Ср. чепурний.
чепурненько нар. уменьш., ласк, опрятно,
чистенько; аккуратненько [У світлицю
вступила стара бабуся, одягнена чепурненько в
білу сорочку, в чорну спідницю з
червоними квіточками (Н.-Лев.); Обидві
кімнати були вже побілені чепурненько
(Головко); Мати: ..Нема, щоб зачесатись
чепурненько — усе як відьма ходить
(Л. Укр.)]; 0 привітати *^ко разг.
приветствовать мило, приветливо
поздороваться [От воно й вклонилось і привітало
мене чепурненько. А я думаю собі: «Як-
то тепереньки небожата мої кохані? Чи
згадують мене?» (Вовч.)]. Ср. чепурний.
чепурний опрятный, чистый; (любящий
чистоту; содержимый в чистоте — о
помещении и т. п.) чистоплотный; (тщательно
сделанный или одетый) аккуратный; (реже)
красивый; (пышно одетый и т. п.)
нарядный, щеголеватый; (только об одежде, о
выезде um. п.) щегольской [Ми йдемо повз
школу, повз чепурні біленькі хати
колгоспників (Куч.); Хоч парень собі
і чепурний був, а тут і у неділеньку святу
не брав білої сорочки (Квітка); Випестили
її, викохали хорошу й чепурну і на розум
добрий навчили (Вовч.); Я трохи
здивувалась, коли застала її одного разу перед
свічадом чепурну, завиту (Л. Укр.);
Приїздив [Філько] додому завжди в гарному
убранні, навіть чепурний, злегка
чванькуватий, але до матері, коли залишались удвох,
був нелукаво ніжним і добрим (Вільде)].
чепурність, -ності опрятность; чистоплот-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)