чем 416 чеп про що йшлося між ними, вона чутливо приймала до серця (Гонч.)]. Ср. чемний 1. чемно нар. вежливо, учтиво; почтительно [Недавно київський цензор зробив мені ласку і дуже чемно повідомив, що моя збірка «З глибини» заборонена для Росії (Коцюб.)]. Ср. чемний 1. чемодан чемодан [На стільцях лежали спаковані речі: чемодан та рюкзак (Дмитр.)]. чемоданний чемоданный. чемоданник спец, чемоданщик. чемодановий чемоданный. чемоданчик уменьш. чемоданчик [Олексій прив'язав Океании чемоданчик до свого речового мішка і перекинув ношу через плече (Ткач)]. чемпіон спорт, чемпион [Гімнасти Лариса Латиніна і Віктор Чукарін здобули найбільший успіх: вони стали абсолютними чемпіонами олімпіади (Літ. газ., 1957, І)]. чемпіонат, -ту спорт, чемпионат [В Москві відбувся черговий матч всесоюзного футбольного чемпіонату (Рад. Укр., 1950, IX)]. чемпіонка спорт, разг. чемпионка [У Києві почався XXI чемпіонат України з шахів •серед жінок. За звання чемпіонки республіки змагаються 18 шахісток (Рад. Укр., 1961, IV)]. чемпіонство спорт, чемпионство. чемпіонський спорт, чемпионский. чёнчик разг. монашек [— Послухайте, Петре, — ви справжнісінький ченчик (Баш)]. чень част. обл. может быть; разг. авось [А як, мільйонів куплений сльозами, День світла, щастя й волі засвітає, То чень в повім, великім людськім храмі Хтось добрим словом і мене згадає (Фр.)]. чепёць (род. чіпця) 1) (головной убор) чепёц, чепчик [Ввійшла хазяйка, літня вже жінка, в якомусь спальному чіпці (перекл. 8 Гоголя)]; 2) анат. сальник. чепіга с.-х. рукоятка, рукоять, обжа [За плугом, натискаючи на чепіги, горбився По- лікарп (Ст.); Ото попоходиш за плугом, попотягаєш чепіги, то й, зрозуміло, втома бере своє (Ковінька)]. Чепіга (созвездие) Орион [Угорі ні хмарки, ані місяця, тільки зірочки далеко у небі блимають: Віз став супроти півночі, над хатами Чепіга вияснилась (Морд.)]. чепрак, -ка, разг. чапрак чепрак [Від стайні волікся за сірим жеребцем у яблуках, вхопившись за чепрак, Карно й кричав: — Люди, ось Драчів жеребець... Пан переховував! (Панч); Умиюсь — дощами, утрусь — чапраком; А вичеше — терен колючий (Боров.)]. чепуристий опрятный, чистоплотный; (часто неодобр.) разг. чистюля (м. и ж. р.); (любящий наряжаться) щеголеватый; (о мужчине — ещё) щеголь; (о женщине — ещё) щеголиха [—Не знаю, чи добре тобі, дочко, буде в цієї чепуристої свекрухи, — промовила вона до Мелашки (Н.-Лев.)]. чепуристість, -тості опрятность, чистоплотность; щеголеватость. Ср. чепуристий. чепуристо нар. опрятно, чистоплотно; щеголевато. Ср. чепуристий. > чепурити, -рю, -рйш разг. прибирать; разг. охорашивать, прихорашивать; (красиво одевать) наряжать, разг. принаряжать [Вона кинулась чепурити хату (Куч.); Дівчата прибирали подвір'я, вимітали сміття, чепурили призьбу, мили вікна (Шиян)]. чепуритися, -рюся, -рйшея разг. охорашиваться, прихорашиваться; наряжаться; принаряжаться [Осінніми вечорами вона рано світила світло, чепурилась, немов у свято (Коцюб.); Зараз-таки по обіді Балабушиха кинулась до шафи, вибрала нову, свіженьку гарну сукню й почала прибиратись та чепуритись (Н.-Лев.)]. Ср. чепурити. чепуріння разг. прибирание; охорашивапие, прихорашивание; припар яживание [Дух охайності, чепуріння опанував її цілком — і вона товклась по цілих днях (Коцюб.)]. Ср. чепурити. чепуркуватий опрятный, чистоплотный; чистюля (м. и ж. р.); щеголеватый; щеголь; щеголиха [Маргарита: ..В нас наймички нема; сама вбирай у хаті, Сама вари й печи, сама і ший, і мий, А мати в мене ще такі чепуркуваті, Що боже крий! (перекл. Л у каша)]. Ср. чепуристий. чепурненький уменьш., ласк, опрятный, чистенький; аккуратненький [В чепурненькій, заставленій снопиками пашні і зілля комірчині Сергій Олексієнко навчає свого молодшого брата підривної справи (Ст.); На собачу брехню вибігла з хати., молодиця — низенька, чепурненька (Мирн.)]. Ср. чепурний. чепурненько нар. уменьш., ласк, опрятно, чистенько; аккуратненько [У світлицю вступила стара бабуся, одягнена чепурненько в білу сорочку, в чорну спідницю з червоними квіточками (Н.-Лев.); Обидві кімнати були вже побілені чепурненько (Головко); Мати: ..Нема, щоб зачесатись чепурненько — усе як відьма ходить (Л. Укр.)]; 0 привітати *^ко разг. приветствовать мило, приветливо поздороваться [От воно й вклонилось і привітало мене чепурненько. А я думаю собі: «Як- то тепереньки небожата мої кохані? Чи згадують мене?» (Вовч.)]. Ср. чепурний. чепурний опрятный, чистый; (любящий чистоту; содержимый в чистоте — о помещении и т. п.) чистоплотный; (тщательно сделанный или одетый) аккуратный; (реже) красивый; (пышно одетый и т. п.) нарядный, щеголеватый; (только об одежде, о выезде um. п.) щегольской [Ми йдемо повз школу, повз чепурні біленькі хати колгоспників (Куч.); Хоч парень собі і чепурний був, а тут і у неділеньку святу не брав білої сорочки (Квітка); Випестили її, викохали хорошу й чепурну і на розум добрий навчили (Вовч.); Я трохи здивувалась, коли застала її одного разу перед свічадом чепурну, завиту (Л. Укр.); Приїздив [Філько] додому завжди в гарному убранні, навіть чепурний, злегка чванькуватий, але до матері, коли залишались удвох, був нелукаво ніжним і добрим (Вільде)]. чепурність, -ності опрятность; чистоплот-
|