Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
чеп 417 чер ность; аккуратность; щеголеватость. Ср. чепурний. чепурно нар. опрятно, чисто; чистоплотно; аккуратно; красиво; парядно, щеголевато; щегольски [В хаті було чепурно, чисто (Н.-Лев.); Як і кожен моряк, у якого завжди все напоготові, він одягся швидко й чепурно (Ткач)]. Ср. чепурний. чепурун, -на опрятный [человек]; аккуратный [человек]; разг. аккуратист; (часто неодобр.) разг. чистюля (м. р.); (нарядно одевающийся или одетый) щеголь, франт [Дід Філько такий вже чепурун був, що й соломинка даремно не валялась (О., 1862, VIII— Сл. Г р.); Колись шив він на перших краківських чепурунів і надумав пригадати минуле (Тулуб)]. чепуруха 1) опрятная [женщина]; аккуратная [женщина]; чистюля (ж. р.); щеголиха, франтиха [Небо розкинулось над Андрієм і Данилом таке чисте, наче біля нього поралась дбайлива чепуруха-колгосппиця (Коп.); То не прибрано в кухні — і вона гарикає Христі; а розпочне Христя прибирати, вона гукає: — Оця ще мені чепуруха! (Мирн.); Латин дочку мав чепуруху, іїроворяу, гарну і моргуху", Одна у нього і була (Котл.)]; ср. чепурун; 2) обл. большая рюмка [Здригнувсь [Тури], мов винив че- пУРУху .. (Котл.)]. чепурушка, чепурушечка уменъш., ласк, от чепуруха 1 [Навіть божественний, богомільний Савка і той підсипає якійсь чепурушці та реготушці зовсім не божественні речі десь у куточку (Вас); Десь убога собі вдівонька жила, ..Тільки мала вона хатку ..Та хорошу чепурушечку-доч^ (Манж.)]. чепцевий сальниковый. Ср. чепёць 2. чепчик чепчик, чепец [Убрала її панночка у чепчик з стрічками рябенькими та й посадовила на кріслечку серед кімнати (Вовч.); Буфетниці в білих чепчиках невтомно снували поміж рядами, пропонуючи морозиво (Авт.)]. черв разг. червь [Черв, який не раз, мов зараза, спадав на гірські бори, позбавив і Чорну гору її зеленої оздоби (Фр.); Страшний був час: тебе [Болгарію] удави-змії Хотіли в хижих кільцях задавить, Твої троянди і твою блакить Сквернили черви зради й тиранії (Рил.)]. черва карт, черва; разг. червонка; собир. черви, червы. черва энт. собир. 1) черви [Незабаром клумби й грядки, які доглядала Зіна, почали занепадати, на них з'явилися бур'яни, туди поналазила якась черва і стала точити ніжні пелюстки (Іван.)]; 2) (личинки пчёл) черва, детва. червак см. черв'як 1. червень, -вня июнь [Спека, як у червні, аж голова болить од жароти (Коцюб)]. червець1, -вця (название месяца) уст. июнь. червець2, -вця, червець1, -вцй (красящее вещество) разг. кошениль [Уже в неї очі від безсонних нічок потускніли, личко поблідло-пожовкло; щоб закрасити його, приходилося підмальовувати червцем (Мирн.)]. червець2, -вц? энт. червёц. червивий червивый [3 кошиком в руках ходила Віра в саду, визбируючи між травою червиву падалицю, що її за ніч натру« сив з яблунь вітер (Шиян)]. червивість, -вості червивость [Для боротьби з плодожеркою розроблена ціла система заходів, проведення яких в повному обсягу значно знижує червивість яблук (Колг. Укр., 1956, 2)]. червивіти, -віє червиветь [Щороку великої шкоди садкам завдає яблунева плодожерка. Пошкоджені нею плоди червивіють і опадають (Веч. Київ, 1957, IV)]. червити, -вить червить [В кінці медозбору він [пасічник] обрізує у призначених на бракування маток лапки на задніх ніжках. Така матка не може червити (Колг. Укр.. 1956, 6)]. червиця энт. древоточец. червінець, -нця червонец [Витяг [Саїб] з кишені капшук червінців і поклав на стіл (Н.-Лев.)]. червінка обл. кровавый понос. червінковий поэз. багряный; (реже) багрецовый [Над стародавнім містом шуміла юна весна, щоб пройти, відшуміти й поступитися місцем червінковому літу (Дмитр.)]. червінчик уменъш., ласк, червончик [Писар: Невелик, кажуть, червінчик, та дорогий! г(Кроп.)]. червінь1, -вені корйчнево-красная краска; (цвет — обычно) багрянец, (реже) багрец [Якраз зійшло сонце десь над гущавиною, і верховіття дерев зайнялись пишною червінню, що грайливо перетоплялася в золото (Козл.)]. червінь2, -веню (на щеках) румянец [Хворий нервувався, втрачав надію видужати, і від цього гарячіше палав червінь на його лицях (Тулуб)]. червіньковий коричнево-красный; багряный, багрецовый [Жовтень уже торкнувся похмурих дубів. Суцільна стіна темвих крон узялася червіньковими плямами (Донч.)]. червлений поэз. червлёный (уст.); багряный, багрецовый [А він собі, узявшись в боки, По кровлі кедрових палат В червленій ризі походжає (Шевч.); На руки, на коліна Лесі спадають останні червлені листочки (Ол.); Ярослав: ..Під Києвом великим златоглавим Хай задзвенить прадідна наша слава! Хай загримлять, червленії щити! (Коч.)]. червневий июньский [Пахли на степах червневі теплі ночі (Сос.)]. червобій, -бою сад., лес, червоббй. червовий карт, червонный; разг. червовый [Я думаю, що нам таки доведеться десь шукати ворожку, хай вона кипе карти на жирового і червового короля (Куч.)]. червонавий, червонастий красноватый [Під деревами., проглядали цупкі зелені хрещики барвінку або червонаві прутики тамариску (Ст.); О, як п'янить мене вишневий цвіт На гіллі червонастому гиучкомуі (Пере.)]. 27-1402 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)