чер 418 чер червоненький уменъш., ласк., красненький; аленький [Забачивши на траві проти сонця червоненьку комашину, [Івась] присів до неї (Мирн.)]. Ср. червоний 1. червонець, -нця поэз. красногвардеец; красноармеец [Реве буря, реве сильна, Реве, ліс ламає; Йде Будьонний з червонцями, По степу гуляє (народна пісня)]. червоний 1) прил. красный; (о более ярком цвете — еще) пунцовый, алый, рдяный; (о более густом цвете — ещё) багровый, багряный; уст. червонный [Пишається над водою Червона калина (Шевч.); Гринько червоний, як рак, махнув рукою і геть одійшов (Мирн.); Червоне зарево вдарило їм прямо в вічі (Мирн.)]; ~ний баклажан см. баклажан 1; ~пе дерево красное дерево [Паперові пластики добре піддаються фарбуванню та імітації під карельську березу і червоне дерево (Рад. Укр., 1961, IV)]; г^иий кварц см. кварц; *^на нитка см. нитка; г^на пляма см. пляма; ^>ний півень разг. красный петух [— Хай-но тільки зачепить [пан], ми йому покажемо, що таке Дике Поле та сіверські козаки! — Червоного півня пустимо! (Тулуб)]; ^>на ш а- почка красная шапочка [Уранці маленька дівчинка, червона шапочка — встає, встає... Умилась там чи ні — корзинку— і в ліс голубий! (Тич.)]; д о ^ного [ж а- р у] до красного каления, до красноты, докрасна; 2) прил. полит, красный [Так, як колись до бою, готувався старий червоний партизан Йосип Махота до жнив (Донч.); Живи, живи, красуйся, Червона Україно! (Тич.); Сироватка: По- завтрьому Дудар їде в город. Все село везе хліб. Само везе... Півень: ..Червоною валкою (Мик.)]; ^на дошка красная доска; ~ний куток см. куток 1; 3) (род. червоного) сущ. полит, красный; (чаще мн. ч.) ~пі красные [Ворог знав, що це була остання перепона для червоних, і оскаженіло обстрілював міст (Панч)]; 4) (о золоте) червонный [Увечері., мені спогадувались казки про чарівну гору, повну червоного золота і дорогих самоцвітів, що одкривалась по слову закляття перед одважніш мандрівцем (Л. Укр.)]; 5) (род. червоного) сущ. уст. червонец; уст. червонный [І цінили того плуга, І ціну писали: Скрізь від тисячі червоних Менше не давали (Руд.)]. червонити, -ню, -ниш багрить, обагрять, багрянить [Пливуть собі, а з-за хвилі Сонце хвилю червонить; Перед ними море миле Гомонить і клекотить (Шевч.); Кров темними плямами виступає на штанях, червонить йому чорні великі руки (Ст.)]. червонитися, -нйться становиться красным; (чем) окрашиваться в красный цвет, обагряться [Шелестіть, чоботи, шелестіть! .. Ви червонились, як мідь, на румунських суглинках. Шелестіть, шелестіть! Ви варті того, щоб ступати по таких килимах (Гонч.); Вікна всіх поверхів тут були цілі і червонились рубіновими блисками іГонч.)]. І червоніння рдение. червоність, -ності краснота; алость; багровость, багряность [Ти його не купай, донечко, аж поки він не буде зовсім здоровеньким, аж поки не зійде червоність (Коцюб.); Знамено має і тремтить, Жахтить червоністю ясною (Черн.)]; д о юності до красноты; докрасна. Ср. червоний l.~ червоніти, -пію, -нієш краснеть, алеть, рдеть, багроветь; (виднеться — о красных предметах— ещё) краснеться, алеться, рдеться [На плантаціях цвіли троянди, мов кров, червоніли гвоздики (Трубл.); Віра Петрівна тепер не червонітиме з сорому за свого учня (Горд.); Уже зоря займалася, почав край неба червоніти, як Федір вернувся додому один (Мирн.); Я бачив, як понуре, нахилене над цеглою лице муляра чимраз більше червоніло, мов жаром наливалось (Фр.)]; ^ти по саме волосся краснеть до корней волос. Ср. червоний 1. червоінтися, -ніється краснеться, краснеть [Небавом у склянці червоиівся чай, і Роман, попиваючи його, шив далі (Мак.)]. червонішати, -шаю, -шаєш больше краснеть, становиться более красным [Червоне, як перчиця, обличчя мош-Костакове з задоволення ще червонішало (Коцюб.)]. червонкуватий красноватый [Червонкувата зоря висіла над обрієм (Скляр.)]. червоно нар. красно [Сонце саме сідало; у хаті червоно-червоио... (Мирн.); На селі де-не-де червоно світились вікна (Коцюб.)]; <^но помальований выкрашенный красным (в красный цвет). червоноармієць, -мійця красноармеец [На станції Ташкент стояв у черзі за квитком між узбеками якийсь собі демобілізований червоноармієць — Давид Мотузка (Голов- ко)]. червоноармійський красноармейский [Москва зустрічала дощем делегатів, Луною черво- ноармійських пісень (Пере.)]. червонобарвний красноцвётный. червонобокий краснобокий [У вітринах фруктових магазинів стояли піраміди з червонобоких яблук, зелених груш, рябошкі- рих кавунів (Авт.)]. червоно-бурий красно-бурый [Валуюча понад шляхом пилюга ставала з одного боку зовсім червоно-бурою (Гонч.)]. червоноверхий с красным верхом [Квітли на зелені барвисті плахти, вишивані сорочки дівчат і кармазинові жупани козаків з червоноверхими шапками-бирками (Тулуб)]. червоновидий краснолицый; (румяный —обычно) краснощёкий [У дідовій хаті стало веселіше, неначе червоновида Секлета закрасила собою хату (Н.-Лев.)]. червоногарячий ярко-красный; (цвета огня) огненный [Між чорними сюртуками сіріли драпові тонкі свитки, червоніли мережки вишиваних сорочок, червоніли одеські червоногарячі та жовтогарячі пояси (Н.-Лев.); Облита світом, і без того червона голова Порохова тепер стала зовсім червоногарячою... (Мирн.)].
|