Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 635):
Попередня 
Наступна

чер
418
чер
червоненький уменъш., ласк., красненький;
аленький [Забачивши на траві проти сонця
червоненьку комашину, [Івась] присів до
неї (Мирн.)]. Ср. червоний 1.
червонець, -нця поэз. красногвардеец;
красноармеец [Реве буря, реве сильна, Реве, ліс
ламає; Йде Будьонний з червонцями, По
степу гуляє (народна пісня)].
червоний 1) прил. красный; (о более ярком
цвете — еще) пунцовый, алый, рдяный;
(о более густом цвете — ещё) багровый,
багряный; уст. червонный [Пишається над
водою Червона калина (Шевч.); Гринько
червоний, як рак, махнув рукою і геть
одійшов (Мирн.); Червоне зарево вдарило
їм прямо в вічі (Мирн.)]; ~ний
баклажан см. баклажан 1; ~пе дерево
красное дерево [Паперові пластики добре
піддаються фарбуванню та імітації під
карельську березу і червоне дерево (Рад.
Укр., 1961, IV)]; г^иий кварц см.
кварц; *^на нитка см. нитка; г^на
пляма см. пляма; ^>ний півень разг.
красный петух [— Хай-но тільки
зачепить [пан], ми йому покажемо, що таке
Дике Поле та сіверські козаки! —
Червоного півня пустимо! (Тулуб)]; ^>на ш а-
почка красная шапочка [Уранці
маленька дівчинка, червона шапочка — встає,
встає... Умилась там чи ні — корзинку—
і в ліс голубий! (Тич.)]; д о ^ного [ж а-
р у] до красного каления, до красноты,
докрасна; 2) прил. полит, красный [Так,
як колись до бою, готувався старий
червоний партизан Йосип Махота до жнив
(Донч.); Живи, живи, красуйся, Червона
Україно! (Тич.); Сироватка: По-
завтрьому Дудар їде в город. Все село везе
хліб. Само везе... Півень: ..Червоною
валкою (Мик.)]; ^на дошка красная
доска; ~ний куток см. куток 1; 3) (род.
червоного) сущ. полит, красный; (чаще
мн. ч.) ~пі красные [Ворог знав, що
це була остання перепона для червоних, і
оскаженіло обстрілював міст (Панч)];
4) (о золоте) червонный [Увечері., мені
спогадувались казки про чарівну гору, повну
червоного золота і дорогих самоцвітів, що
одкривалась по слову закляття перед
одважніш мандрівцем (Л. Укр.)]; 5) (род.
червоного) сущ. уст. червонец; уст.
червонный [І цінили того плуга, І ціну
писали: Скрізь від тисячі червоних Менше не
давали (Руд.)].
червонити, -ню, -ниш багрить, обагрять,
багрянить [Пливуть собі, а з-за хвилі
Сонце хвилю червонить; Перед ними море
миле Гомонить і клекотить (Шевч.); Кров
темними плямами виступає на штанях,
червонить йому чорні великі руки (Ст.)].
червонитися, -нйться становиться красным;
(чем) окрашиваться в красный цвет,
обагряться [Шелестіть, чоботи, шелестіть!
.. Ви червонились, як мідь, на румунських
суглинках. Шелестіть, шелестіть! Ви варті
того, щоб ступати по таких килимах
(Гонч.); Вікна всіх поверхів тут були
цілі і червонились рубіновими блисками
іГонч.)].
І червоніння рдение.
червоність, -ності краснота; алость;
багровость, багряность [Ти його не купай,
донечко, аж поки він не буде зовсім
здоровеньким, аж поки не зійде червоність
(Коцюб.); Знамено має і тремтить, Жахтить
червоністю ясною (Черн.)]; д о юності до
красноты; докрасна. Ср. червоний l.~
червоніти, -пію, -нієш краснеть, алеть, рдеть,
багроветь; (виднеться — о красных
предметах— ещё) краснеться, алеться, рдеться [На
плантаціях цвіли троянди, мов кров,
червоніли гвоздики (Трубл.); Віра
Петрівна тепер не червонітиме з сорому
за свого учня (Горд.); Уже зоря
займалася, почав край неба червоніти, як Федір
вернувся додому один (Мирн.); Я бачив,
як понуре, нахилене над цеглою лице
муляра чимраз більше червоніло, мов жаром
наливалось (Фр.)]; ^ти по саме
волосся краснеть до корней волос. Ср.
червоний 1.
червоінтися, -ніється краснеться, краснеть
[Небавом у склянці червоиівся чай, і
Роман, попиваючи його, шив далі (Мак.)].
червонішати, -шаю, -шаєш больше краснеть,
становиться более красным [Червоне, як
перчиця, обличчя мош-Костакове з
задоволення ще червонішало (Коцюб.)].
червонкуватий красноватый [Червонкувата
зоря висіла над обрієм (Скляр.)].
червоно нар. красно [Сонце саме сідало; у
хаті червоно-червоио... (Мирн.); На селі
де-не-де червоно світились вікна (Коцюб.)];
<^но помальований выкрашенный
красным (в красный цвет).
червоноармієць, -мійця красноармеец [На
станції Ташкент стояв у черзі за квитком
між узбеками якийсь собі демобілізований
червоноармієць — Давид Мотузка (Голов-
ко)].
червоноармійський красноармейский [Москва
зустрічала дощем делегатів, Луною черво-
ноармійських пісень (Пере.)].
червонобарвний красноцвётный.
червонобокий краснобокий [У вітринах
фруктових магазинів стояли піраміди з
червонобоких яблук, зелених груш, рябошкі-
рих кавунів (Авт.)].
червоно-бурий красно-бурый [Валуюча понад
шляхом пилюга ставала з одного боку
зовсім червоно-бурою (Гонч.)].
червоноверхий с красным верхом [Квітли
на зелені барвисті плахти, вишивані
сорочки дівчат і кармазинові жупани
козаків з червоноверхими шапками-бирками
(Тулуб)].
червоновидий краснолицый; (румяный
—обычно) краснощёкий [У дідовій хаті стало
веселіше, неначе червоновида Секлета
закрасила собою хату (Н.-Лев.)].
червоногарячий ярко-красный; (цвета огня)
огненный [Між чорними сюртуками сіріли
драпові тонкі свитки, червоніли мережки
вишиваних сорочок, червоніли одеські
червоногарячі та жовтогарячі пояси (Н.-Лев.);
Облита світом, і без того червона голова
Порохова тепер стала зовсім
червоногарячою... (Мирн.)].

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)