Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
чер 420 чер яблуко, а після Івана тілько червоточина (Етн. мат.)]. червоточинка умелый, червоточинка. червоточний червоточный. червцевий1 июньский [Минув травень, почалась червцева спека (Коцюб.)]. Ср. червець1. червцевий2 кошенильный. Ср. червець2. червчатий 1) окрашенный кошенилью; (чаще) красный, алый [Майорить червчата стрічка у зелених берегах (Тер.)]; 2) (о ткани) шёлковый [Червона крайка впилася в тонкий та гнучкий стан, а червчата плахта, мов пук квіток, облягла кругом неї (Мирн.)]. червчатка, ласк, червчаточка: плахта- <^ка шёлковая плахта; затканная шёлком плахта [Ой плахотка-червчаточка, Дивуйтеся, дівчаточка. Дивуйтеся, парубки (Шевч.)]. черв'як, -ка, обл. червак 1) зоол., перен. червь; (прям. — ещё) червяк [Кріт досить швидко посувається під землею, одночасно ласуючи черв'яками, личинками, жуками, що живуть у землі (Коп.); «Турма... отара...— думав він, — а не громада. — Сеє- тее, теє-сеє, а як дійде до діла, то й розтечуться, розповзуться, як тая купа черва- ків на сопці... (Коцюб.); Такий чоловік може великої шкоди наробити такому черв'якові, як Колісник (Мирн.); Ольга серцем відчула, що з старим щось не те. Що якийсь черв'як точить йому серце (Цюпа); Від такої думки він ніби трохи заспокоївся, хоч якийсь червак не переставав точити його (Панч)]; 2) (только черв'як—зубчатое колесо) мех. червяк. черв'яковий зоол. червяковый, червячий. черв'ячний мех. червячный; «-^на передача червячная передача. черв'ячок, -чка уменъш., ласк, червячок [До полудня просидів [котик], А нічого не зловив, Бо забувся на, гачок Наживити черв'ячок (Ст.); Петросов-Джавадов уперше відчув, як щось шпигонуло йому в серце. Болючий сумнів ворушився там черв'ячком (Донч.)]. черга 1) очередь, разг. черёд; (последовательность — ещё) порядок [— Пробачте, добродію, тут черга! — обізвався раптом чийсь невдоволений голос за Яремченковою спиною. — Ви за мною! (Дм. Бёдз.); Дождавсь [Оверко] черги, пішов у млин (Гл.); Листоноша роздає листи, називаючи прізвища. Дійшла черга і до неї (Головко)]; черга на кого чья очередь; разг. чей черёд [Ті люди, що весь вік несли тяжке завдання, Казали: годі нам, тепер черга на вас... (Л. Укр.)]; в (у) першу г^гу см. пёрший; в (у) свою /^>гу в свою очередь; разг. в свой черёд [Молодий пасажир тепер у свою чергу оглянув старого (Панч)]; іти своєю чергою идти своим чередом, идти своим порядком [А тим часом гра йде своєю чергою, жорстока, болюча і запальна (Коцюб.)]; н а ^рзі д н я на очереди дня [Боротьба між пролетаріатом і буржуазією стоїть на черзі дня в усій Європі (Ленін)]; п о ^рзі по очереди, в порядке бчереди, поочерёдно; (сменяя друг друга — ещё) посменно; (последовательно — обычно) по порядку [Всі [піонери] по черзі почали ставити свої підписи (Донч.); Мисливці по черзі вартували вовків (Трубл.); Ти мусиш розповісти все-все.. Отже, розповідай все по черзі (Тулуб)]; поза чергою вне бчереди ІЗа те, що не виручали в біді товариша, майте три наряди поза чергою (Гонч.)]; прийде черга перен. разг. придёт черёд [Хлопчики.. говорили: .. — Зачекай-но, прийде і на них [бандитів] черга (Цюпа)]; своё ю чергою в свою очередь [Гість своєю чергою випив за здоров'я хазяїна, потім хазяйки, а далі за здоров'я Ваті (Н.-Лее.)]; 2) (часть выполняемой работы) очередь [Стала до ладу друга черга каналу Північний Донець — Донбас. Індустріальні міста одержали воду (Цюпа)]; 3) (ряд выстрелов) воен. очередь [Почулась автоматна черга. Тонко просвистіли в повітрі кулі (Шиян); Зрідка чулись короткі черги з кулеметів, розриви гранат (Шер.)]. чергова 1) прил. см. черговий 1; 2) (род. чергової) сущ. дежурная [Ввічливий голос чергової відповів, що машина., зараз же вийде (Собко)]. черговий 1) прил. дежурный [Біля ліжка стояв столик, за яким сиділа чергова сестра (Трубл.)]; 2) (род. чергового) сущ. дежурный [— Інспекція з штабу армії! — доповів черговий (Довж.)]; 3) (ближайший по порядку; происходящий в определённой последовательности) прил. очередной [Поки радянські війська наступали на одних ділянках, на інших підготовлявся черговий удар (lern. КПРС); Щовечора після метушливого дня він сідав за стіл, щоб написати до штабу корпусу чергового рапорта (Риб.)]. черговість, -вості очерёдность [Під правильним режимом харчування слід розуміти., розумний розподіл їжі протягом дня, відповідну черговість страв, своєчасне споживання їжі (Укр. страви)]. черготіти, -тйть разг. 1) скрипеть [визгливо], визжать [Чув, як він підпилює дуба в лісі, бо пилка черготіла дуже (Лохв. у.—Сл. Гр.)\; 2) (о птицах) скрипеть [Шлях звивається гаєм... Тільки шумлять листя, щебечуть й черготять пташки (Вовч.)]. чергування 1) дежурство [На світанку Дмитро повертався з чергування у колгоспній конюшні і засинав на годину (Чорн.)]; 2) (последовательность, смена) чередование [Раціональне чергування діяльності і відпо; чинку, а також зміна одних форм праці іншими — важливий принцип високої працездатності людини, зайнятої напруженою розумовою працею (Наука і життя, 1956, 10)]; 3) лингв, чередование; ^>ня голосних чередование гласных. чергувати, -гую, -гуеш 1) дежурить [Після вечері тьотя Даша зібралася на всю ніч чергувати на свинарник (Гонч.)]; 2) (сменять одно другим) чередовать [У полях ґрунтозахисної сівозміни просапні куль- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)