Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
чер 421 чер тури треба розміщувати широкими смугами впоперек схилу, чергуючи їх із смугами непросапних культур (Колг. Укр., 1956, 4)]. чергуватися, -гуюся, -гуєшся 1) чередоваться; (появляться вперемежку с чем-либо — ещё) перемежаться (с чем и чем) [— Це ми, бачте, чергуємось з Досифеєм: ставимо самовар по черзі: раз він, раз я, — сказала Майбородиха (Н.-Лев.); Суховії чергувались із тихими сонячними днями (Донч.)]; 2) разг. уст. спорить относительно очереди [Стали чергуватись, кому б піти. Ан- тосьо хотів уже хурмана посилати, як входить бурсак (Свидн.)]. чердак, -ка уст. палуба [Я походжаю по свому балконі, що довгий, високий, Мов корабельний чердак (Л. Укр.)]. череванчик уменьш., ласк. фам. пузанчик, пузан. черевань, -ня фам. пузатый [человек], пузастый [человек], пузан [Незабаром прийшов якийсь пан-черевань, і стали вони удвох із панією радитись (Вовч.); У камеру ввійшли два поліцаї. Один з них, черевань з рудими кострубатими бровами, застеріг, щоб люди вели себе пристойно (Вільде)]. череватий разг. 1) толстопузый; пузатый, пузастый, брюхастый, брюхатый [Пріська.. сиділа по-турецьки па полу, держачи на руках незвичайно головату й черевату, але тонконогу й тонкоруку Гапку (Л. Укр.)]; 2) (о предметах) пузатый, пузастый [Сулі- ман метнувся, налив з череватої пляшки якоїсь червонавої рідини (Вільде); Чим прокурить черевату піч, щоб обігріти його [сина], малого? (Мирн.)]; 3)' ^та (беременная) брюхатая [На котру з молодиць не глянь, — коли не з дитиною біля пазухи, то — черевата (Головко)]. черевики, -ків башмаки; (о более высоких чаще) ботинки; (о мужских — ещё) штиблеты; (о низких) туфли; укр. черевики [Якби мені черевики, то пішла б я на музики (Шевч.); Він біг у великих солдатських черевиках (Куч.); У Відні купив собі дешевий плащ (9 руб.), бриля і літні черевики (Коцюб.)]; г^вик ed. ч. башмак; ботинок; штиблета; туфля; черевик [На нозі у нього був розірваний черевик, і він до крові побив об брук пальці (Чорн.); Ніна: Тобі ясно? А я мало там черевика не загубила! Знаєш, який там [на річці] мул! Трясовина! (Собко)]. черевйна разг. 1) живот; брюхо, пузо [Порвану кулею черевину він [лікар] знову стулив докупи, як чародій, вдмухнув у приречену на смерть людину життя, повернув серпю нормальний пульс (Дм. Бедз.)]; 2) брюхо; живот. Ср. черево 1—2. черевичний башмачный. черевичник башмачник. черевичниця башмачница. черевички, -ків 1) уменьш., ласк, башмачки; ботиночки; туфельки; черевички [Так-то гарно убралась [Катря]! Сорочка тоненька і плахта шовкова, пояс сріблом цвіткова- ний, черевички високі (Вовч.); В одпу мить схопилася я з постелі, опускаючи босі ноженята в теплі черевички, що завжди на ніч ставилися біля кроваті (Мирн.)]; rwqoK ed. ч. башмачок; ботиночек; туфелька; черевичек [Дівчина витрусила пісок з черевичка, взулася і рушила далі (Ко- зач.)]; ер. черевики; 2) бот. разг. (Conso- lida arvensis О р.) сокирки [Вечір. Люди вертаються з жнив курним шляхом.. В жінок і дівчат часом під пахвою жмути волошок, черевичок, материнки (Вас.)]; Ове- н ё р и п /w40K бот. (Cypripediwn calceo- lus L.) венерин башмачок. черевний брюшной [Виключно рідко зустрічається у дітей 2-х років черевний тиф (Мікр. ж., 1949у XI, 2)]; ~на порожнина анат. брюшная полость. черево 1) (у человека) живот; разг. брюхо, пузо; книжн. ycm.f перен. чрево [Ми почали виконувати оихідний марш у бік великого лісу. Де — на череві, де — рачки, наблизились до передбачуваного ворожого місцеперебування (Янов.); Михайлові чомусь являвся бургомістр червонопиким здоровилом, рудоволосим горлохватом, у якого в череві бовтається добрих півбарила пива (Загр.); Гуркотіли валки червоних вагонів, що взяли розгін з усіх кіпців республіки, навантаживши своє черево рудою, вугіллям, залізом (Коп.)]; відпустити (напхати) **>во шутл. отрастить пузо; розтин *^ва ом. розтин 2; 2) (у животных) брюхо; (реже) живот [Худі підсвинки на високих ногах, з заболоченими черевами никали по вулиці (Коцюб.)]. черевомовець, -вця чревовещатель. черевомовлення чревовещание. черевомовниця чревовещательница. черевоногі, -гих сущ. зоол. брюхоногие. череворозтин, -ну мед. чревосечение. черевоугбдник чревоугодник. черевоугодництво чревоугодие, чревоугодничество [Він чи не вперше в житті почув таку одверту, ба навіть щиру, проповідь черевоугодництва, і це йому здалося страшнішим від посухи (Мор.)]. черевоугбдниця чревоугодница. черевцё 1) уменьш.у ласк, животик; брюшко [З часом він напхав черевце, одгодував пику, полюбив спати, а за нього щоб працювали інші (Янов.); [Гайдук] вдарив по воді дрюком. На воду сплив срібний короп по лікоть завдовжки і перевернувся догори черевцем (Панч)]; ер. черево 1—2; 2) (у насекомого) брюшко [На високу билину видряпався вусатий коник з жовтим черевцем (Донч.)]. череда1 (группа) 1) стадо; (о людях) разг. стая, толпа, (изредка) рой [По похиленому берегу до переправи ішла велика колгоспна череда (Десн.); Додому іду, Як риба пливу, А за мною, молодою, Сім кіп хлопців чередою (народна пісня)]; дружній ^ді вовк не страшний поел, согласному стаду волк не страшен или согласного стада и волк не берёт [Продержались тиждень озеряни і ще продержаться. Дружній череді вовк не страшний (Головко)]; який пастух, така й <^да поел, каков пастырь, таковы и овцы или каков хан, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)