Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
чер 422 чер такова и орда; 2) (о рыбах) обл. стая [По самій поверхні гладкого, кришталевого дзеркала звільна, поважно плила ціла череда невеличких кленів (Фр.)]; 3) перен. ряд; вереница, череда; ~да думо к вереница мыслей [Вона сама чула, як та правда кидалась під її серцем, як вона не раз радісну череду думок повертала у люту тугу (Мирн.)]. череда2 бот. (Bidens L.) череда. чередник, -ка 1) пастух [Реве вже за рогом худоба, і чередник пугою ляскає (Козач.)]; 2) бот. (Rindern Р а 1 1.) рйпдера. чередникувати, -кую, -к^єш пасти [рогатый] скот, быть пастухом [рогатого скота] [— Яв Березняках громадським чередником служив, — під настрій почав розповідати Орест Герасимович. — Жонатим ще п'ять літ чередникував (Вологи.)]. чередниця, уменъш., ласк, чередничка пастушка [Гомонять, що я сирітка І сиріткою зросла; Що мене ще змалу тітка В череднички оддала (Щог.)]. через предл. 1) через; книжн. чрез; (при глаголах со значением проникания) сквозь [Ніч, і вітер віти рве вербові. В снах тривожних мечеться земля... Ой, не солодко мандрівникові В річ таку іти через поля! (Рил.); З Василевої хати через сіни глухо доносився до неї тихий скрип чобіт (Мирн.); При боці у нього теліпався в піхві тяжкий бойовий меч, через плечі перевішений був лук і сайдак зі стрілами (Фр.); Часто Карно перелазив через тип до Івана гратися (Мирн.); Марксизм, який визнає необхідність класової боротьби, говорить: до соціалізму людство прийде не інакше, як через диктатуру пролетаріату (Ленін); І чому вони не вдвох на самоті, у лісочку зеленому, куди сонце хіба через віти невеличкими іскорками пробивається (Мирн.)]; 2) (при указании причины или виновника какого-либо факта) из-за (кого, чего), (преим. о положительном факте) благодаря (кому, чему); разг. через (кого, что); ввиду (чего), вследствие (чего); (в отдельных выражениях) по (чему) [Пенса: ..Як же ти глянеш в очі батькові старому, що загинув від одчаю через тебе?"(Л. Укр.); Не красувався б тут і явір цей високий, ..Такий рясний, хороший та широкий: І силу, і красу він має через пас [коріння] (Гл.); Через свято листоноша опізнився, і я при світлі читаю твого листа (Коцюб.); Не знаю вже, що з собою діяти. А все через перевтому (Коцюб.)]; ~з вас см. ви; ^>з відсутність (брак) чого за отсутствием (неимением) чего; ~з далеку відстань см. відстань 1; г^з незгоду по несогласию; f^>3 непотрібність см. пепотрібність; ~з помилку по ошибке [Се кохання [Трістана та Ізольди] повстало з чарівного дання, любовного папою, випитого через помилку (Л. Укр.)]; *^>з т а- кі обставини в силу сложившихся (таких) обстоятельств; г^з т е поэтому, потому, оттого; (реже) по этой причине [Читання рукописів і коректи зайняло у мене не менше двох місяців, себто иілу зиму, і через те не міг я нічого писати (Коцюб.)]; ~>з те, що... потому, что..., оттого, что...; (реже) из-за того, что..., ввиду того, что... [Запізнився з одповіддю через те, що живу зараз за кордоном, а не в Чернігові (Коцюб.); Миріп знову розчи- нає [говорити]: — 3 ляхами-панами ми билися.. Навіщо? На те хіба, щоб нас нашою ж старшиною побито..? ..А через віщо все? Усе через те, що кожне само про себе дбає... (Мирн.); Знову довелося покинути її [роботу] через те, що мусив виправляти другу частину російського перекладу гуцульського оповідання (Коцюб.)]; г~з щасливий випадок по счастливой случайности, благодаря счастливой случайности; ~з що (віщо) отчего, почему; (в отдельных выражениях — ещё) из-за чего, (более книжно) в силу чего, по случаю чего, уст. по причине чего [Наближаючись до хати, Соломія почувала невиразну тривогу. Чого, через віщо — вона не знала (Коцюб.); Не згадаю тепер через що саме, тільки того вечора до перелазу я не виходив (Вас); Ваш лист не застав мене вдома, через що тільки тепер., висилаю Вам рукопис Вашого оповідання (Коцюб.)]; <^з щось (віщось) отчего-то, почему-то; (реже) из-за чего-то [Тільки що дістав Вашого листа і разом з ним сумну звістку, яка через віщось запізнилася (Коцюб.)]; 3) (когда) через, спустя [Через тиждень не знать було розруйнованого двору: все стояло на своїм місці (Мирн.)]; г-'З якийсь час через некоторое время, спустя некоторое время; фолък. долго ли, коротко ли; 4) (как долго) в течение (чего), на протяжении (чего); переводится также вин. п. без предлога [Годилось закликать на тайну вечерю усі ворожі сили, перед якими берігся [Іван] через ціле життя (Коцюб.); Через довгі роки ми, й діти наші, й прадіди ждали до себе братів з Великої України (Мур.); Недаром же кажуть: коли б можна було — через зиму котом, через літо пастухом, а на Великдень попом, то й не журився б так, не маючи хати (Мур.)]; 0 ^з міру см. міра 1; ~з силу через силу, с [большим] трудом, насилу [Е л є а з а р говорить помалу, мов через силу (Л. Укр.); Ні сну мені, ні одпочинку, Роблю через силу, нічого не знаю, не чую (Вовч.)]; *^з сон разг. сквозь сон, во сне [Стала Мотря казати: «О-о, боже мій... недурно він все сумний був... мовчав... журився... та все через сон про Дін викрикував... (Мирн.)]. череззерниця с.-х. череззёрпица [Вона [літня посуха] спричиняє недобір урожаю ранніх культур внаслідок череззерниці та щуплості зерна (Колг. вироби, енцикл.)]. черезплічник перевязь; в (н а) «-^ку на перевязи [За три тижні Андрій повернувся. Худий, жовтий, посивів, рука в черезплічнику (Коцюб.)]. черезполосиця чересполосица [Захар почув розсудливу мову про дорізку, клинки, черезполосицю (Горд.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)