Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
чер 423 чер черезсіделок, -лка, черезсідельник чересседельник [Іван Петрушенко відпустив черезсідельник, відв'язав повід, і коні, зайшовши по коліна в річку, жадібно почали пити (Шиян)]. черезсмужжя чересполосица [їх [поміщиків] землі клином врізалися в надільну землю, збільшуючи черезсмужжя, яке здавна душило селян (Іст. Укр. РСР)]. черезсмужний чересполосный [Велике практичне значення має черезсмужне зелене удобрення (Колг. вироби, енцикл.)]. черемис уст. черемйс. черемиска уст. черемиска. черемиський уст. черемисский. черемха, черемуха бот. (Padus M і 1 1.) черёмуха ІВже й черемха розпускається (Рил.); Над дорогою часом попадалась вся в цвіту дика груша або кущ черемухи (Коцюб.)]. черемховий черёмуховый [Вони [дівчата] пройшли черемховою алеєю (Козач.)]. черемша бот. уст. (Allium ursinum L.) черемша. черемшина черёмуха (одно дерево) [Гойдає вогку черемшину Весни всевладної рука (Рил.)]. череневий подовый. Ср. черіпь 1. черенём нар. в кружок, кружком [Вечорами дівчата співають веснянок, сівши черенем чи лавою, а хлопці не сміють підспівувати, бо це дівоче діло — весну славити (Янов.)]. черенки, -кїв черенок [Ти мені ножик дай, що в костяних черенках (Головко)]. череп 1) череп [Було бабі Федорі лячно: хатина Секлети стояла на околиці села, над яром, з якого часто вишкіряли білі зуби кінські черепи (Донч.)]; 2) обл. большой черепок. черепаха черепаха [Вони закинули волок і витягли черепаху (Н.-Лев.); Поїзди на крутому підйомі повзли черепахою, і хлопці легко вискакували на підніжки (Гур.)]; швидкий, як ^ха погов. прыток (боек), как черепаха. черепаховий черепаховый [— Я почував смерть, — каже по-французькому смаглявий турок у циліндрі та великих черепахових окулярах, — хто це вмирав? (Янов.)]. черепашачий черепаший; ~чою ходою черепашьим шагом. черепашка 1) раковина; (поменьше) ракушка [Хрустіли під днищем черепашки, коли баркас з усього розгону налітав на берег (Шиян); Старий орав із цебра довгасті зеленкуваті черепашки і розкривав їх за допомогою кишенькового ножика (Донч.)]; 2) энт. черепашка [Озима пшениця — основна зернова культура на Україні. Але терпить вона багато від клопа — шкідливої черепашки (Веч. Київ, 1962, І)]; 3) уменъш., ласк, черепашка. черепашковий 1) ракушечный [Жовтаве світло., падає на синюваті стіни, де висять старі збляклі фотографії в черепашкових кримських рамках (Куч.)]; ^>зі в а п н я- к й ракушечные известняки; 2) геол. ракушечный, раковинный. | черепашник, -ку геол. ракушечник, ракушник [Південні області України багаті на родовища черепашнику (Архт. і буд., 1955, 5)]. черепиця черепица [В тому селі вже нові хати побудовано, хати під черепицею, з великими вікнами, з просторими ганками- верандами (Вишня)]. черепичина разг. черепичина [На хаті вітром знесло кілька черепичин і світилися крокви, віконниці перекосились (Чорн.)]. черепичний черепичный [Червоніють черепичні дахи селища (Янов.)]. черепичник спец, черепичник. черепичниця спец, черепйчница. черепковий черепковый. черепний анат. черепной. Череповёць, -вця Череповец. черепок, -пка 1) (осколок) черепок [Миска розлетілась на черепки: картопля покотилась аж під припічок (Н.-Лев.)]; б у- в а є, що й <^к блищить погов. не всё то золото, что блестит (светит) или не всякая блёстка золото; 2) (о посуде) горшок [старый], миска [старая] [Заєць знайшов під дубом старого черепка, що покинули пастухи, як варили куліш (Н.-Лев.)]; 3) перен. прен. череп [Брати переконалися, що в Левка таки й справді поменшало під черепком (Ст.)]. черепочок, -чка уменъш., ласк, черепочек [Миска розбилася о камінь на дрібні черепочки (Фр.)]. черепушечка уменъш., ласк. 1) черепочек; 2) рюмочка; 3) ракушка. Ср. черепушка 1—3. черепушка 1) черепочек; 2) разг. рюмка; 3) обл. ракушка. череп'я собир. разг. черепки [На підлозі валялися подерті подушки, розбиті портрети, книжки, череп'я з посуду (Янов.)]. череп'яний 1) черепяной, черепяный; глиняный [Треба було їй позичити Христі свою череп'яну (ну, зовсім нову-новісінь- ку!) ринку. А та розбила! (Вишня)]; 2) (о крыше) обл. черепичный [За ставом збилися в купу череп'яні дахи містечка, вліво від нього тяглись безконечні панські лани (Коцюб.)]. череп'янка разг. 1) [глиняная] трубка [Мов здоровенна головешка.. горіла-куріла на всі боки, так кадив городничий з своєї череп'янки (Мирн.)]; 2) см. черепок 1—3. чёрес уст. [кожаный] пояс [Грошей у його було до чорта: повнісінький черес, туго набитий дукатами (Стор.); Тепер Івап був уже леґінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кюесаню (Коцюб.)]. чересло с.-х. [плужный] нож [Та гей, бики! Чого ж ви стали? Чи поле страшно заросло? Чи лемеша іржа поїла? Чи затупилось чересло? (Руд.)]. чересок, -ска пбяс; (поменьше) поясок [Нема де правди діти, «стріляв» батько череском Олексу, приказуючи: «Не клацай! Не клацай!», аж поки мати не вихопила череска і не сказала: «Та годі вже тобії» (Вишня)]. Ср. чёрес. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)