Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
чер 424 чер черешенька уменьш.у ласк, черешенька [Ой вишенько, черешенько, Чом рясно не родиш? (народна пісня); Поблискують черешеньки В листі зелененькім (Л. Укр.)]. черешковий черешковый [Листя соняшника черешкове, велике (Олійні культ.)]. черешневий черешневый [Усе село було залите абрикосовими та черешневими садками і зеленіло, як гай (Н.-Лев.)]. черешник, -ка черешневые заросли [Цвинтар заріс черешником да зіллям трохи не в пояс (Вовч.)]. черешнйна разг. черешня (одно дерево). черешня черешня [Старі черешні росли скрізь по дворі й кидали од себе густу тінь (Н.-Лев.); На блюдах в сметані стоять карасі, Засмажені гуси і перші черешні (Hex.)]. черешнянка разг. род кушанья из черешен [В садку під грушею на кабицях варилися пісні борщі з вушками, карасями, черешнянки, холодці з вишень, з малини і полуниць (Панч)]. черешок, -шка бот. черешок [Як харчовий продукт використовують довгі черешки листків ревеню (Укр. страви)]. черідка 1) уменьш., ласк, стадо; стайка [Дівчата йдуть, співаючи, з ланів, клопочуться хазяйки невсипущі, стрічаючи отару та черідку (Л. Укр.); Телята пасуться черідкою (Тесл.); Привітна усмішка пробігає над білими вусами — він зустрів черідку дітей із школи ім. Коцюбинського (Янов.)]; 2) стайка [Он риба гра. Та скільки її? Цілою черідкою так і суне; спинки — чорні, боки — срібно-золоті, а очі з червоними обідками... (Мирн.)]. • Ср. череда1 1—2; 3) перен. ряд; вереница, череда [Чи стрімкі то гори біліють, чи, може, далека то Україна Плів черідкою хат?.. (Гонч.); По вулицях довгою черідкою тяглися обо- 8и і у всіх напрямках скакали ординарці (Панч); Кругом його тихо, — ні гомону, ні шелесту.., а в голові — ціле море думок та гадок, безкрая черідка картин (Мирн.)]. черінь (род. черені — ж. р. и череня — м. р.) 1) под [Вона напалила піч, виробила хлібини, посадила їх на гарячу черінь і вакрила заслінкою (Чорн.); Посадити б їх на гарячий черінь, — певно крикнули б: печеі (Мирн.)]; 2) площадка над сводом русской печи [Як смачно на печі, забравшись на черінь, Після охоти відпочити! (Боров.); Було, всі дні На черені Пряжусь та позіхаю, То шість разів До пирогів Із печі я злізаю (Г.-Арт.)]; 3) перен. разг. площадка; простор [Відтак він опинився на горі, і перед ним відкрилася широка черінь між скелями, де можна трохи наколупати глини (Мик.)]. черк1 (глагольное межд.) разг. 1) шарк; чирк [Прийшов Хазяїн, поглядів, — Давно в садочку був — загаявся у полі, Розсердився і косу ухопив.. Черк, черк—і ввесь Бур'ян зваливіь (Гл.); Налапав [Чіпка] у гамані крицю, кремінь; приложив губку... Черк! І посипались, як зорі, ясні іскорки додолу (Мирн.)]; 2) (поцеловал) чмок [Венера зараз одгадала, Що в добрий час сюди попала, Вулкана в губи зараз черк (Котл.)]; 3) (схватил; ударил) хвать [Собака кабана черк за ногу і покусала (О., 1862, IV— Сл. Гр.); З сим словом черк його в пику (Квітка)]; 4) (прыгнул) скок [Я між старі верби, та скоком на пеньок, та з пенька черк па вербу (Вовч.)]. черк2, -ку сущ. обл. миг [Ясні очі дівочі дивилися на Кармеля і у той самий черк і собі посмутилися (Вовч.); Досвідченим оком, в один черк, оглянув він нашу літературу, в тім числі й художню прозу, і., всміхнувся (Кач.)]. Черкаси, -кас Черкассы. черкаси о, -ну разг. черкаейн [Набрав Кіндрат у кооперативі три з половиною аршини черкасииу... (Вишня)]. черкасиновий, разг. черкесовий черкасиновыи [Греблю поважно пройшов у черкасиновій чумарці і смушевій, з випоротків, шапці Терентій Плачипда (Ст.); Вона розіп'яла черкесовий платок, розстебнула комір у ватянці і, прямуючи до волості, немов і не помічала ні вітру, ні снігу, ні слизької ожеледиці (Л. Янов.)]. Черкаська область Черкасская область. черкаський черкасский. черкати, -каю, -каєш обл. стрекотать, трещать [Тихо... Черкають ще де-не-де цвіркуни по призьбах (Козл.)]. черкати1, -каю, -каєш, черкнути и усилит. черконути, -ну, -нёш 1) черкать, чёркать, черкнуть, разг. черкануть (чем — что, по чему); (несоверш. — проводить линии — ещё) чертить (чем — по чему); (несоверш.— писать что-либо разг. — ещё) строчить; (несоверш. — рассекать что, оставлять следы на чём — ещё) бороздить (что); (дотрагиваться, зацеплять — ещё) касаться, коснуться (кого, чего); (нечаянно— обычно) задевать, задеть (кого, что и за что); (издавая звук — обычно) чиркать, чиркнуть (в частности о спичках), шаркать, шаркнуть [Певне, в погляді моїм відбилась моя мука, бо ти, зустрівшись очима зо миою, раптом урвала і, злегка почервонівши, почала щось черкати олівцем по моєму бюварі (Л. Укр.); —То тобі Порох просьбу писав? — ..спитав знову [Чіпку] секретар, нахилившись над ділом і щось черконувши пером (Мирн.); Там велика воля слову: Кожний пише все, що знає, І цензура ліберальна — Все черкає, все черкає (Самійл.); Іван довго черкав щось на аркушику паперу, потім рішуче кинув олівець на стіл і глянув на присутніх (Кол.); Ой, літає чорна галочка по полю А черкав крилечками по йому (народна пісня); Черкніть до мене пару слів, напишіть про себе, що поробляєте, чим заняті (Коцюб.); У небі, наче білі ластівки, черкали повітря яструбки (Скляр.); Чорноту небес Уже досвітня синява черкає, —А він не спить, директор MTG (Рил.); Гірські вершини білі Підводяться |й черкають небокрай (Мур.); Пролетіла птиця, звільна яеркаючп крилом густі високі коноплі |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)