Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
чер 425 чер« (Кач.); Панна Юзя пробігла мазурковим кроком по довгій жовтенькій, мов золотій, стежці до альтанки, ..злегка черкаючи по пісочку довгою білою сукнею (Л. Укр.); Під ногами коротко здригнулася палуба, неначе катер черкнув кілем об камінь (Ткач); Він був схожий на суху тараню, мав глибоко запалі очі, говорив, як черкав залізом об черепок, і якось полохливо втягав голову в плечі (Панч); Він скидає піджак, накривається ним, черкає сірчаною головкою по коробці (Шиян); Анч черкнув другий сірник (Трубл.); їй здається, що то шумить колосом нива і серп черкає по стеблу (Коцюб.); Біла чаєчка чуба Черконула крилом (Бичко); Він черконув раз, сірник зламався, він спробував удруге — і знову не припалив (Мур.)]; 2) (только соверш. — острым) резнуть; разг. чикнуть [Серпом черкнула її по серцю згадка про напасливого парубка (Мирн.)]; 3) (лить) разг. хлестать, хлестнуть; (соверш. — ещё) хлебнуть [Горілку, мед не чаркою — Поставцем черкає (Шевч.); Гей, браття-козаки, сідлайте-но коні! Черкніть для охоти вина! (Руд.)]; А) (только соверш. — бросить) фам. швырнуть; брякнуть [Та як черкне [чорт] мене вгору, то я фуркнув, як з лука... (Вовч.); — Еге! Ти ще й спинаєшся проти мене! — заговорив Антосьо і так черкнув ним об землю, аж загуло (Свидн.)]; 5) (только соверш. — побежать) фам. броситься, кинуться; разг. метнуться [Прийшла [Юнона], Ірисі підморгнула, Черкнули разом в хижу вдвох (Котл.); Нехай вони й дізнаються, Та тільки не зразу; А я черкну, як ластівка, Та до перелазу (Щог.)]; 6) (только соверш. — ударить) фам. хватить; (оставляя длинный след) полоснуть [Черкнув його добре в ухо (Гр.); Кіндрат не велів од- скочить, як., кабанище черконув його кливаком по нозі (Морд.)]. черкати2, -каю, -каєш (ругаться) разг. чертыхаться; обл. черкаться [— Бач, наготувала, а його чорти понесли кудись! — лютувала Христя, що Свирид пішов з хати. —Та я ось де! Чого ти черкаєш?—обізвавсь Свирид з-за сінешніх дверей (Мирн.)]. черкатися1, -каюся, -каєшся, черкнутися и (реже) черконутися, -нуся, -нешся 1) (об кого, об що; кого, чого; з ким, з чим) касаться, коснуться (кого, чего); задевать, задеть (кого, что и за что); черкать, черкнуть, разг. черкануть (что, обо что, по чему); (чем, без указания обо что) касаться друг друга, коснуться друг друга, задевать друг друга, задеть друг друга, (только несоверш.) соприкасаться (с заменой твор. п. именительным) [Пругкий вітрець крилом щоки черкався (Пере.); Літак, мов птах, черкнувсь землі крилом (Дмитр.); Марина ще схилилася до його; її плече черкається з його плечем (Мирн.); Уста черконулися уст, — та й злилися у довгий, гарячий поцілунок... (Мирн.); Сухе листя дощем опадало з дерев, черкалось об гіллячки і шелестіло (Коцюб.); Онися вийшла на ґанок і трохи не черкнулась головою об стелю (Н.-Лев.); Мокрина сиділа а ним поруч. їх човни черкались боками (II.-Лев.)]; гукаючись стременами задевая (касаясь) друг друга стременами; (очень близко — обычно) стремя в стремя, стремя о стремя [В голові загону на сильних бахматах, черкаючись стременами, їхало троє в однакових чорних киреях і в однакових високих шапках (Панч)]; 2) пе- рен. уст. касаться, коснуться (чего); (вступать в общение) соприкасаться, соприкоснуться (с кем, с чем) [Перші оповідання черкаються дійсного життя та горя людського (Мирн.); Незабаром розмова їх перейшла на другі речі, черкнулася других, інших, не земських діл (Мирн.)]; 3) страд, з. (песоверш.) черкаться, черкаться; строчиться; задеваться [Вже туж-туж хліба стає, вже так, що по закромах міркою і дно черкається (Квітка)]; ер. черкати1 1. черкатися2, -каюся, -каєшся чертыхаться; черкаться [— Ось ти б не черкався, Федоре, в хаті, — благальним тоном промовила мати із-за прядки (Гонч.)]. Ср. черкати2. черкес черкес. черкеси, -сів черкесы. черкёсина редк. см. черкаейн. черкеска 1) (о женщине) черкешенка; 2) (род- одежды) черкеска [На одному верхівцеві, з пухнастими вусами, поверх жупана була черкеска з вильотами, а на ногах червоні сап'янці (Панч)]. черкесовий см. черкасиновий. черкесочка ласк, от черкеска 2 [А в черкесочки рукавчики назад закинута (перекл. Первомайсъкого)]. Черкеська автономна область Черкесская автономная область. черкеський черкесский [Так частенько вичитував Олексій Іванович своїм кріпакам* додаючи до того ще більше снаги черкеським арапником (Мирн.)]. черкіт, -коту обл. стрекот, трескотня [Голоси пташенят зливаються з черкотом сверщків, шелестом зеленого листя, шваркотом потоків (фр.)]. черкнути см. черкати1. черкнутися см. черкатися1. черконути см. черкати1. черконутися см. черкатися1. черлёний обл., поэз. красный; уст. червлёный [І сонце для неї горить черлене, І світ перед нею встає широкий (Шп.); А черле- ний стяг і гілку.. Та ратище срібне дали Олегову внуку (Руд.)]. чёрмний уст., поэз. красный; (ярче) алый; (темнее) багряный [Сюди на бій мене послали ви, Ліси Волині, пущі темночолі, І я за вас на Куликовім полі Стою під чермним прапором Москви (Бажан)]. чернетка 1) черновик [Юрко писав спочатку чернетку, щоб потім переписати твір у зошит (Донч.)]; 2): плахт а-«^ка уст. чёрная плахта. чернецтво церк. монашество [В 70-х роках XVI ст. Іван Вишенський переселився на Афон, найбільший тоді на Сході центр |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)