Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
чет 429 чи має бути коротший на четвертину (Коцюб.)]; ~на сала кусок сала [Мати вже поставила на столі юшку, пішла в хижку і дістала з бодні велику четвертину сала (Донч.)]. четвертинка уменъш., ласк. четвертушка; разг. четвертинка [Обчищені огірки нарізують кружальцями, а промиті помідори— четвертинками (Укр. страви); Ключник зрадів: Давай, браток, давай [четвертак], піду та з горя вип'ю четвертинку за упокой душі... (Голов.)]. четвертинний геол. четвертичный [Четвертинний період [кайнозойської ери] — останній період геологічної історії Землі (Курс заг. геол.)]. четвертний четвертной. четвертований ист. четвертованный. четвертокласник школън. четвероклассник. четвертокласниця школън. четвероклассница. четвертування ист. четвертование. четвертувати, -тую, -туєш ист. четвертовать [До Коломиї привезли тіло Довбупгука для суду. Ватажка опришків судили мертвого. Потім четвертували і розкидали тіло по роздоріжжях на пострах іншим опришкам (Мас.)]. четвертуватися, -тується ист. четвертоваться. четверть, -ті четверть [Чути сильний сплеск— і на цілу четверть над поверхнею води вистрибує кілограмовий красень-короп (Веч. Київ, 1957, IX); Мартин: Треба йому четвертей п'ять вівса послать (Тоб.); Хміль туманив йому голову, бо випив із друзями четверть горілки (Шиян)]. четвірка четвёрка [З-за госпітального гайка якийсь червоноармієць вів коні, — четвірку струнких ситих кавалерійських коней (Сміл.); Борис іде тепер одним з найперших. Тільки одну четвірку приніс за два з половиною місяця, а то все п'ять і п'ять (Хижп.)]. четвірко нескл. ласк, от четверо [І жили собі любенько! Господь благословив і діточками — четвірко їх мали: три дівчини, як зорі ходили, і хлопчик (Свидн.)]. четйна, четйння собир. обл. хвоя [Навколо попід стінкою колиби лежала четйна, на якій спали робітники (Турч.); Я пообтикав добре купу четинням, позабивав шпари, закурив люльку та й лежу собі під яличкою (Фр.)]. четь, -ті уст. четь (уст.); четверть [Не вернувся й Морозенко, голова завзята, — Замучили молодого вороги прокляті! Вони ж його не стріляли й на четі не рубали; Тільки з його молодого живцем серце виривали (народна пісня)]. четник ист., полит, четник [Агафонов вогнем кулемета притискав ворога до землі і не давав четникам прорватися через перевал (перекл. з Полевого)]. четья мінея (род. четьї мінеї) церк., лит. ист. четья минея. чех чех. чехарда прям., перен. чехарда [Я вулицею Кірова іду. Шумить осіннє листя у саду, Дівчатка біля школи — із м'ячем, А хлопці — затівають чехарду... (Hex.); Ми розтріпали уряд Керенського по ниточці, ми змусили Тимчасовий уряд проробити міністерську чехарду направо і наліво (Ленін)]. чехи, -хів чехи. чехізація чехизация [Чехословацькі окупанти, утвердившись при владі [у 20—30-х роках], навмисне гальмували і душили розвиток національної культури на Закарпатті, проводили політику насильницької чехізації українського населення (Рад. літер., 1957, 6)]. Чехія ист. Чехия. чехолйти, -лю, -лиш обл. обрезать [Я відтак грубші кінці [гілок] ножиком чехолю, складаю, в'яжу, держаки стружу — кипить робота (Фр.)]. чехоня, разг. чахбня 1) ихт. чехонь [Писарша поставила тарілки з чехонею та з цибулею і здорову миску вареників з капустою (Н.-Лев.); Т и б є р і й тихо: Мені здалеку ще пахтить чахоня та ще й свіжопросольна (Кроп.)]; 2) (о человеке) разг. [сухая] тарань [— То ти підеш за того дяка, за ту чехоню? ба не підеш! — крикнула мати (Н.-Лев.)]. чехословаки, -ків чехословаки. Чехословацька Соціалістична Республіка Чехословацкая Социалистическая Республика. чехословацький чехословацкий. Чехословаччина Чехословакия. чечевиця редк. см. сочевиця. чеченець, -нця чеченец; уст. чечен. чеченка чеченка. чеченський чеченский. чеченці, -ців чеченцы; уст. чечены. чечітка 1) орн. чечётка [Мовчки лежали руїни, а над ними, в нетрях ожини й малини, весело теленькали синиці й десь недалечко настирливо цокотіла чечітка (Донч.)]; 2) (танец) чечётка [Він обмежився лише тим, що вибивав непомітну чечітку (Собко)]. чечіточка уменъш., ласк, от чечітка 1 [Моторнії діти, бувайте здорові! На крильцях весни я прибув... Збирайтесь послухать моєї розмови, Я писанку вам роздобув. Орлята-синочки! Чечіточки-дочки! (Гл.)]. чечуга 1) ихт. стерлядь [Горпина з забобонним жахом розглядала небачених морських риб — чудергіацьких плескатих камбал.., осетрів і чечуг (Тулуб)]; 2) обл. свинья [Чечуга побігла; а навперейми вибіг з дрючком чоловік в довгополій одежині (Свидн.)]. чечужний ихт. стерляжий. чешка чешка. чи 1) союз или, разг. иль; (при перечислении— ещё) то ли, ли, (после гласных) ль; обл. али, аль [На щастя, надходив Андрій. Він був веселий чи напідпитку, бо говорив голосно і зворушено (Коцюб.)]; 2) част, ли; (после гласных) ль; (реже) или, иль; (с оттенком предположения) разве; (с оттенком сомнения) неужели, (реже) разве [От їй уже тридцять перший рік пішов, а чи багато дало їй те життя? (Коцюб.); «Погано ж!.. Ну, а чи не прийме Клим?» «Ох, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)