Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
чиг 430 чик братику! Теля я в його звів!» (Гл.); Лев до Л у каша: А що, небоже, чи не час додому? (Л. Укр.); Чи не буде ваша ласка дати мені водички іспити? (Вовч.); Л у к а ш: ..Чи то ти сам зробив сопілку? (Л. Укр.)]; ф чи... чи ли (ль)... ли (ль); ли (ль)... или (иль); или (иль)... или (иль); то ли... то ли {Він не міг розібрати, чи вона співає, чи плаче (Коцюб.); Хто знає, чи любов, чи просто чад вина веде її на огнище до шлюбу? (Л. Укр.)]; чи... чи... чи ли (ль)... ли (Ль)... ли (ль); или (иль; ли, ль)... или (иль)... или (иль); то ли.... то ли... то ли [Л е в: Норадь мені, Зірнице-мати, де мені пари шукати: чи межи боярством, преславним лицарством, чи межи князівством, чи межи поспільством? (Л. Укр.)]; чи ба разг. вишь, ишь, йшь-ты [Як то ти за Пріську журишся,. чи ба! як до роботи, V то й за Пріську згадала!.. (Л. Укр.)]; чи ж или; разве; ли, ль; обл. али, аль [Глянь на пташки небесні у повітрі! Чи ж їм не добре там? (Л. Укр.); Чи ж я тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався? (Шевч.)]; чи не (приблизительно) чуть ли не, едва ли не, почти [По вечері [Аглая-Феліцітас] танцювала чи не з усіма мужчинами (/Соб.)]; чи не один з пёрших едва ли не один из первых; чи сяк, чи так так или иначе [Чи сяк, чи так, а справу треба рятувати, щоб не набратися всесвітнього сорому (Мирн.)]; чи то то ли, или (иль), либо [Мамо! ті сиві пташки Сміливі, певне, ще й дуже, Чи то безпечні такі, — чуєш, цвірінькають так, Десь їм про зиму байдуже! (Л. Укр.)]; чи то... чи [то] то ли... то ли, то ли... или (иль), ли (ль)... или (иль), или (иль) [Одна з таких чи то каменюк, чи то маленьких скель стирчала тільки за метр від берега (Шовк.); Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було! Мені так любо, любо стало (Шевч.)]; чи т о ж ли, ль [Уже сім год, як він пішов. Чи то ж побачу коли?(і?овч.)]; чи що что ли [Одного разу, як не пустили Насті два дні, чи що, господи! Билась вона, кричала, наче її гарячим залізом пекли (Вовч.)]; а чи... а чи ли (ль)... ли (ль), ли (ль)... или (иль), или (иль) [Духом кожен не впаде; А чи рано, а чи пізно, Кожен славно за Вітчизну Рук до діла докладе (Ус.)]; ачи так воно? так ли [это]?; навряд чи едва ли, вряд ли. чигати, -гаю, -гаєш (на кого, на що) 1) подстерегать (кого, что); (пытаться отнять что-либо) покушаться (на что) [По цілих годинах сиджу у себе на скрині, біля дверей, і все чигаю на панну Анелю (Коцюб.); На кожному кроці чигає на воїна міна (Скляр.); Данило, Харитон і Флетонт Дерлись просто по схилу вгору — далі та вище, а позаду вже чути було, що погоня відстала: в хащах могла чигати якась несподівана небезпека (Смол.); Нехай недобитки ворожі І зграя зрадників слизька Чигають на простори гожі, На ! чесний дім трудівника, — Стоїть невтомно на сторожі Безсонний вартовий — ЦК1 (Рил.)]; ~ти на життя (разг. н а душу) покушаться на жизнь [Пан усе підозрівав, що мужики ненавидять його, чигають на його життя (Фр.)]; 2) (реже) ждать (кого, чего), ожидать (кого, чего); (какого-либо момента — обычно) выжидать (что, чего) [Довґо чигає Хо на хвилинку, коли лікар буде вільнішим... (Коцюб.)]. чигйр, -ря мех. чигирь [При підніманні води на висоту до 5 см застосовується простий або болгарський чигир (Колг. вироби, енцикл.)]. чиж, -жа орн. чиж [Злетілись ґави і сороки, шпаки, чижі і горобці (Гл.)]. чижик уменыи., ласк, чижик [Весною Чижик молоденький, Такий співучий, проворненький, В садочку все собі скакав, Та якось у сільце й попав (Гл.)]. чижйха разг. самка чижа [Скоро в гнізді з'явилося п'ять яєчок блідо-зеленкуватих з брунатними цяточками і рисочками, чижиха сіла на них (Іван.)]. чизелювання с.-х. чизелевание [Глибоке розпушування грунту (чизелювання) провадиться спеціальними культиваторами-чизелями (Колг. вироби, енцикл.)]. чйзель, -ля с.-х. чйзель. чий1 (ж. р. чия, ер. р. чиє) мест. 1) чей [Звідки ти? Чия ти? (Вовч.); Слава не поляже; Не поляже, а розкаже, Що діялось в світі, Чия правда, чия кривда І чиї ми діти (Шевч.)]; чиє б гарчало, [а] чиє б мовчало и чия б [у ж є] нявчала, [а] чия б і мовчала погов. чья бы корова мычала, [а] твоя бы молчала [Ні на заводі, ні в родині ніхто не знав, де був і що робив Радивон Цибенко цілий місяць, а тепер ще й докоряє [Іванові]. Чия б уже нявчала, чия б і мовчала (Куч.)]; 2) (неизвестный) чей-нибудь, чей-либо [Все ж, може, ся пісня якую людину Розважить у спіє, хоч би на хвилину, — І щиро промовленим словом моїм Збуджу огонь я у серці чиїм (Л. Укр.)]. чий2 (род. чию) бот. (Lasiogrostis Link.) чий. чий-нёбудь мест, чей-нибудь, чей-либо [Ще далі — хори, сидячі й стоячі.. Тут уже тісно. Безперестанку чий-небудь лікоть одпихає тебе назад або хтось ззаду кладе на плечі руки (Коцюб.)]. чийсь (ж. р. чиясь, ер. р. чиєсь) мест, чей-то [Майнула повз вікно чиясь постать (Ко- зач.)]. чик межд. чик. чйкалка орн. каменка; «—>ка лиса плешан- ка. чикання 1) чйканье; 2) чиканье; тиканье [Вона не хоче чути того чикання дзиґарів (Коцюб.)]. Ср. чикати 1—2. чикати, -каю, -каєш, чикнути, -ну, -нёш разг. 1) чикать, чикнуть [Роман не зогля- дівся, як Соломія чикнула ножицями, одтяла йому стримкі бурці з одного боку, а потім одшматувала клапоть русявої бороди (Н.-Лев.)]; 2) (только несоверш. — о часах и т. п.) чикать (разг.); тикать. чикилдйха род водки низкого качества. чикнути см. чйкати. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)