чик 431 чим чикрижити, -жу, -жиш фам. резать; разг. чикать [Паламар., нахиля до нього голову..: — Чикриж! (Крон.)]. чим 1) мест. см. що; 2) союз чем [Сава хотів радше відректися землі, чим покинути Ра- хіру (Коб.)]; (чаще) ~м — тим чем — тем [Л і д а: Чим вище дерево, Аркадій, тим корінь глибше, щоб буря не зламала (Корн.)]. чималенький см. чималий. чималенько см. чимало. чималий, разг. чималенький довольно большой; (о размере, о силе — ещё) немалый, значительный, порядочный, разг. изрядный, солидный, основательный, (в просторечии) знатный; (при словах размер, объём и т. п. разг. — ещё) почтённый; (преим. о расстоянии от чего-либо разг.—ещё) почтительный; (о группе—обычно) довольно многочисленный; (преим. о сумме, средствах и т. п. разг. — ещё) приличный; (о вместительности и т. п. — ещё) объёмистый [На другий день було чимале свято (Н.-Лев.); Справжня жага до малювання прокинулась у його тільки тепер, коли вже він був чималим (Вас); Поруч з цими людьми він пройшов чималий шлях (Риб.); Чоловік її мав чималий вплив межи молоддю (Л. Укр.); Кучерява сива борода, ..рум'яний вид, повний добрості й лукавства, високий зріст, чимале черево; ..У руках палиця з ліщини — ото мій дядько (Коцюб.); Насупроти Тавричеського палацу Тарас Григорович зустрів чималий гурт цікавих (Ільч.); Хлібороба дід старенький На хазяйстві проживав, Чималі достатки мав (Манж.); У садку за будиночком, в якому жив капітан Косачов, весело палахкотів вогник. На триногах висів чималий чорний казанок, пахло свіжою рибою (Збан.); Вранці двадцять першого Вітя прийшов з чималеньким пакунком під пахвою (Іван.)]; «¦^лйй час немалое время, немалый срок; (сколько — ещё) довольно долго [Почали судити Карме л я і судили його чималий час (Вовч.); Чималий час сиділи ми там [у хаті] — більше місяця (Вовч.)]; ~лу годи- н у (сколько) довольно долго [Чималу ж я годину пересиділа, поки вийшли пани (Вовч.)]. чимало, разг. чималенько нар. 1) довольно много, немало, разг. порядочно; (без указания кого, чего разг. — ещё) изрядно, (при глаголах со значением получать — также) прилично, солидно; (больше, чем следует) разг. многовато [Чимало літ перевернулось, Води чимало утекло (Шевч.); Завітало до Івана Петровича гостей чималенько (Вишня); Було сміху чималенько... Як не реготаться: Той танцює, другий туди ж, Та ніяк підняться (Гл.); Випили чимало, Параска більше всіх (Мирн.); — Але ж ви сами заробляли чимало, — все ж перечив він (Л. Укр.)]; ~ло грошей довольно много (немало; порядочно) денег, изрядная сумма; многовато денег [Довго служив Ми- кола в забродській ватазі й заробив чимало грошей (Н.-Лев.)]; 2) (в большой степени) разг. изрядно, основательно, по- I рядочно, порядком [Василь сам про себе лаяв одежу, що на його вже не приходи- лася та чимало і зносилася (Мирн.); К а й Л е т і ц і й: ..Здається, він ображений чимало, що пе діждавсь тебе (Л. Укр.)]; 3) (со значением времени) немало, довольно долго; разг. изрядно [Чимало я там жив і чув дніпрові хвилі, Дубів буремний шум, дівчат заспівки милі (Мал.)]. чимборше нар. обл. как можно скорее [Сидить [Мироп] і вдивляється., в ковб- ликів, що хапнуть раз повітря та й утікають чимборше в свою криївку, немовби закоштували не знати якої присмаки (Фр.)]. І чимдуж, чимдужче нар. 1) что [есть] силы, изо всех сил, разг. вовсю; (крепко — ещё) как можно сильнее; (при глаголах со значением броситься разг. — ещё) со всех ног; (при глаголах со значением бежать, мчаться разг. — ещё) во весь дух, во всю прыть, (удирая, также) не слыша ног под собой, во все лопатки; (громко разг. — ещё) во всё горло [Ольга ще скоріше металася з серпом.. Уже лишалося два рази пройти. Ольга чимдуж поспішає (Хижн.); — Когось ведуть [фашисти], бачите? — Єфрейтор чимдуж притиснувся до вузенької шпаринки в загорожі. Аж подих затаїв від напруженої уваги (Ю. Бедз.); Тетяна чимдуж кинулась через городи до лісу (Куч.); Коли відлунав останній постріл, командир батареї чимдужче побіг до переднього танка (Панч); — Переймай, переймай, — чимдуж кричав Івась на брата, а сам — землі під ногами не чув, як той вітер, мчавсь (Мирн.)]; 2) (поспешно) редк. как можно скорее [Чимдуж покинув Хо людські оселі й подавсь ген-ген полями аж до лісу (Коцюб.)]. чимёрка обл. см. чемерка. Чимкент Чимкент. чимнайраніш нар. как [только] можно раньше, по возможности раньше [Саме в цей день, так, принаймні, всім здавалося, вона мала бути на кукурудзі чимнайраніш (Рад. Укр., 1960, XI)]. чимраз нар. всё [Карпо Васильович приходив додому чимраз хмурніший (Гонч.); Капітали, які він пускав у оборот, робилися чимраз більші (Фр.)]; ~з більше всё больше [и больше] [Полонений ведмідь мотався у пастці, чимраз більше заплутуючись (Трубл.)]; ^з дужче й дужче всё сильнее и сильнее [Покотилася залізна хвиля чимраз дужче й дужче (Кач.)]. чимскоріш, чимскоріше, обл. чимскорше нар. разг. как можно скорее [Він бажав тільки одного: аби Неля чимскоріш покинула його дім (Вільде); Демидів побіг чимскоріше до товаришів (Мак.); Чимскорше вернувся Микула вверх яром у ліс, сів на коня і руслом потоку в'їхав у саму глибину лісу (Мак.)]. чимчикувати, -кую, -куєш разг. [быстро] идти [мелкими шагами], [быстро] шагать; разг. [быстро] семенить; (иногда) спешить; (реже) [быстро] ступать [Р и н д и ч к а: ..Чую, мій Рябко на когось гавка. Я мерщій прожогом до віконечка, аж щось чимчикує
|