Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
чин 432 чин через мій рів, прямісінько до неї [Пріськи] (Кроп.); Корній Кирилович Недокус, як-то кажуть, уже не на ярмарок, а з ярмарку чимчикував (Збан.)]. чин 1) (род. чину) чин [Дослуживсь [козак] до чину, Та й вернувся в село своє І служить покинув (Шевч.); Я став по чину і по праву Солдатом рідної землі (Ст.)]; н а- дання ^ну см. наданий 1; 2) (род. чина — о людях) чин [Офіцери були перебиті, а генерал Гофман піднятий на штики своїми нижніми чинами (Довж.); Телеграфіст охоплений жахом. І телеграфістку охопив жах. І ще когось.. Врозтіч кидаються телеграфні чини (Довж.); Залишилися у сучасному весіллі й так звані весільні чини—світилки, дружки, бояри (Нар. творч. та етн.у 1957,1)]; 3) (род. чину) уст. действие; дело [В а л є н т: ..Не маю я до письменства хисту. Чин живий або живее слово—се талант мій, я син оратора таки недарма! (Л. Укр.)]; 0 головним ~ном главным образом [Пропагандист є центральною фігурою партійної освіти, від його підготовки і майстерності, вчив'В. І. Ленін, головним чином залежить рівень партійної пропаганди (Рад. Укр., 1959, VIII)]; таким ^ном таким образом; (перед разъяснением — ещё) следующим образом; (перед выводом—ещё) итак; якйм «-whom каким образом, как [Я слухаю промову і одночасно думаю — яким чином тут опинився батько? (Сміл.)]. чина бот. (Lathyrus L.) чина [В південних областях, крім гороху, добре родять чина і нут (Колг. Укр., 1962, 3)]. чинара бот. чинара [На битому шляху Росла густа чинара, Шуміла в ніч глуху Гіллям, немов з пожару (Шп.)]. чинарка обл. см. чемёрка. чинаровий чинаровый. чинбар, -ря кожевник; дубильщик [Не могло ж того бути, щоб їхня Тернова, що здавна славилась чинбарями й швецями, ..та не мала зараз готових чобіт (Ст.)]. Ср. чинбарний. чинбарити, -рю, -рипі кожёвничать. чинбарний кожевенный; (связанный с вымачиванием кож в специальных растворах) дубильный [Зіна тоді працювала на шкіряному заводі, в чинбарному цеху (Десн.)]; ~ні рослини дубильные растения. чинбарня кожевня; дубильня [Чинбарі в своїй чинбарні, Бондар, кравчик, селянин — Всі працюють як один (Пере.); —То чого ж не сідаєш, Романе? — ще поправляє [Орина] нового кожуха, від якого віє духом чинбарні і пахощами дівочих, вимитих зіллям кіс (Ст.)]. Ср. чинбарний. чинбарство кожёвничество [Добре тут [у Райковецькому городищі в XI ст.] були розвинуті також теслярство, ткацтво, чинбарство та ін. (Іст. Укр. РСР)]. чігагал уст. кинжал [Зеленобородий бабай Усман встромив орлові в груди гострого чингала (Донч.)]. чинений1 прич. совершаемый; учиняемый; причиняемый; наносимый; оказываемый. Ср. чинити1 1. чинений2 прич., прил. дубленный (прич.); дублёный (прил.). Ср. чинйти2. чинення1 совершение; причинение; нанесение. Ср. чинйти1 1. чинення2 дубление; выделка [кожи]. Ср. чинйти2. чинйти1, -ню, -ниш 1) делать; книжн. совершать; рит. творить; (в отдельных выражениях) книжн. чинить, уст. учинять; (о шалостях, о злостных действиях) разг. выделывать, вытворять; (о поведении, всегда с указанием как) поступать; (служить источником чего-нибудь неприятного) причинять; ( о ранах, обидах um. п. — ещё) наносить; (с некоторыми абстрактными сущ.) оказывать; в сочетаниях с сущ., обозначающими действие, переводится также глаголом со значением указанного действия [Тихович не знав, що чинити (Коцюб.); Радянські люди чинили героїчні діла в ім'я своєї Батьківщини (Іст. КПРС); Чинили [бурсаки], що тільки в голову прийде: одні випускали із ставу воду, ламаючи заставки, другі спихали з гори в Тетерів величезне каміння (Вас); Кассандра холодно: Ти, Поліксено, чиниш, мов безумна; не знаєш, за що і кориш і хвалиш (Л. Укр.); Я людям не чинила зла, Де не була (Гл.); Якби ти знав, які глибокі чинить рани Одно сердите, згірднеє слівце (Фр.)]; ~ти диверсію совершать диверсию [Сергеев: Я ;дам радіограму партизанським заго' нам: на шляхах відступу Манштейна чинити диверсії, гальмувати просування (Дмитр.)]; г^ти каверзи делать (строить, устраивать, подстраивать) каверзы [Спочатку було нелегко — шоферська братія кепкувала з неї, намагалася чинити каверзи, щоб потім посміятися в гурті (Руденко)]; <^>ти клопіт причинять беспокойство [Прохаю вибачити за клопоти, що чиню Вам так часто (Коцюб.)]; ~ти кривду см. кривда 1; ^ти насильство см. насильство; г^ти неподобства творить безобразия; ^ти опір см. опір; ~ти перешко- д и чинить препятствия; противодействовать, оказывать противодействие [— Не подобається він мені, — якось надто серйозно мовив Лесько Стригун. — Ніби й учена людина, агроном, а от чинить перешкоди усім новим заходам у комуні (Донч.)]; ~ти сварку затевать ссб- РУ [— Ти Гнат Музика? — Я. — То ти, голубе, виганяєш жінку з хати та чиниш сварку, забуваючи на закон та бога? Га? (Коцюб.)]; ~ти свою волю делать своё [А тим часом вороженьки Чинять свою волю — Кують речі недобрії (Шевч.)]; ~ти суд чинить суд, творить суд [Люди самі чинили суд над паном Ханенком (Куч.)]; г^ти тиск оказывать давление [Промислова резервна армія, або відносне перенаселення, в періоди застою і середнього пожвавлення чинить тиск на активну робітничу армію (Маркс)]; ~ти труднощі причинять затруднения; ^ти нию волю см. воля 3; кожному |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)