чин 434 чис двох власних і двох чиншових від графа Шембека десятинах (Смол.)]. чиншовик, -ка ист. чиншевйк [То був грунт одного шляхтича-чиншовика, Івана Михал- чевського (Н.-Лев.)]. чиньба разг. 1) дубление, выделка [Шкурка за чиньбу не стане (Ном.)]; 2) (наказание, побои) разг. трёпка [Дали пому доброї чиньби (Ном.)]. чипіти, -плю, -пйш обл. стоять; (долго) выстаивать; (грубо) торчать; (над кем, над чем — обычно) сидеть скорчившись, жаться, гнуться [Та я ж би була, вуйночко, цілнмп днями й ночами чипіла на морозах і берегла любка від нелюдів... (Козл.); А якби мене доконче було треба, то через двері заклич. Лиш якби я не виходила, то ти не чини під дверима та й не зазирай, але берися сама до роботи... (Март.); Дітям [Лесиха] постелила мішок [па городі] і накрила кожухом. Сама чипіла над ними (Стеф.)]; см. ещё чапіти. чир1, -ру обл. лыко [В лісі пастух, 3 бука чиру надерши, У воді мочить, сушить, потім Б'є й толочить найперше (Фр.)]. чир2, -ру кул. обл. саламата [На вечерю посьорбав рідкого чпру з молоком, і на хвилю стало йому ніби легше (Фр.)]. чирва карт. разг. черва; червонка; черви, червы [Якби ж у книжках малювали чирву та бубну, може б і читав... (Вишня)]; х о- д й т и з ^ви ходить с червей. Ср. черва. чирвовий карт, червонный [У буденні дні все в халатику та в халатику [Марта] або й так вискочить — боса, підтикана. А тепер, бач, яка краля чирвова (Ряб.)]. чиргикання 1) чириканье; 2) чирканье [Іноді з землі чути металеве чиргикання, і наверх вилітає посічений чохол з гранати (Мушк.)]. Ср. чиргикати 1—2. чиргикати, -каю, -каєш разг. 1) чирикать [Ластівки чиргикають (Свидн.)]; 2) (проводить чем-нибудь по твёрдому; издавать звук при этом) чиркать [Лом чиргикає об сніг (Воскр.)]. чирк (глагольное межд.) 1) чирк [Моя кохана спить, А я заснуть не можу, Зоря у небі — чирк!—І падає в блакить (Бойко)]; 2) чик [Хоч би ніж такий гострий, щоб тільки — чирк! — та й капут відразу... (Мирн.)]. Ср. чиркати 1—2; 0 ані ~к разг. означает полное отсутствие кого-либо или чего-либо; (иногда) хоть шаром покати; (грубо — только о чём) ни шиша [Ані чирк душі живої!.. (Манж.)]. чирка1 орн. чирок [Билися косяки качок: крижаків, чирок, норців (Скляр.)]. чирка2 (нарыв) разг. чирей [Чи це болячка, чи чирка., у вас на руці? (Н.-Лев.)]. чиркания 1) чирканье; 2) чиканье. Ср. чиркати 1—2. чйркати, -каю, -каєш, чйркиути, -ну, -неш 1) чиркать, чиркнуть [Один, високий, з ряботинням на щоках, довго чиркав запальничку-автомат. Гніт не загорявся (Ко- зач.); Он як вимахує косою Іон Бану! Хай вимахує, все одно коса Петру чиркає у нього майже під п'ятами (Чаб.)]; 2) (резать) яйкать, никнуть [Кінь шарахнувся 8 несподіванки, але Корж попестив його досвідченою рукою і чиркнув повід ножем (Тулуб)]. чирок1, -рка орн. чирок [Він знав — це летить чирок, маленька, дуже зграбна і красива качечка (Собко)]. чирок2, -рку кул. обл. саламата [Кажіть, пане намісник, чому бог з високого неба дає так, що один одного душить? Чому один ситий того добра так, що пальцем його досягає в горлі, а другий з пісного чирку голоден? (Ченд.)]. чйрчик, -ку обл. см. червець2. чйрчиковий обл. см. червцевий2. чиря, -ряти чирёнок [— Фіть-фіть-фіть! — прорізало повітря чиря... (Вишня)]. чиряк, -ка чйрей; мед. фурункул; обл. веред, огневик [Завжди в нього як не ячміпь на оці, то чиряк на шиї (Вас); Недоросток: Ніхто мені не вкаже: господар, як чиряк, де схоче, там і сяде (Вас.)]; даремно і г^к не вискочить поел, даром и чйрей не сядет или без причины нет кручины [Навіщо ж вони [поліцаї] тебе взяли? Розумієш, ні за що — нічого й не буває. Даремно й чиряк не вискочить (Збан.)]; на голові ~к, а він на ногу шкутильгає посл. на голове чйрей, а ногой храмлет или голова болйт, а ногой хромает; сів, як ~к на боці погов. прилип, как банный лпст; хоч на ^к клади погов. хоть к ране прикладывай [Мова його була солоденька, масненька, хоч на чиряк її, пробачте, клади, як вискочить у кого на тілі (Мур.)]. чирякуватий покрытый чирьями, чпрьеватыи [На панночку Олену наслала [відьма] мару, буцімто вона і сліпа, і крива, і чирякувата, і коростява (Квітка)]. чирякуватість, -тості чирьеватость. чирянка орн. чируха (только о самке); чилбк. чирятко орн. чирёнок [М и к о л а ш підбігає з другого боку: Ех, проґавив. Сім крижнів і чирятко — під самим носом! (Ваш)]. чирячка разг. чйрей [Нехай вам стонадцять лихорадок і півтора стільки ж чирячок і болячок, коли знайшовсь уже розумніший мене (Квітка)]. чисельний численный [Застосовуючи добре розроблені методи чисельного аналізу, можна майже завжди звести розв'язання такої задачі до певної послідовності арифметичних дій (Наука і життя, 1956, 7)]. чисельник мат. числитель. чисельність, -ності численность [За чисельністю населення Радянський Союз стоїть на третьому місці в світі (Цюпа)]. чисельно нар. численно. численний многочисленный; (о собрании людей — обычно) многолюдный; (щедрый, богатый) обильный [Небо заступали хмари. Вони насувалися з заходу, закриваючи собою численні зорі (Шиян); Іноді, замість справжнього диспуту, перед численною аудиторією відбувалося спритно підготоване і розігране інсценування й комедія диспуту (Тулуб); Численна і різноманітна рослинність нашої неосяжної Батьківщини
|