Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
чис 435 чис (Наука і життя, 1956, 7)]; ~ні знайомства многочисленные знакомства, обширное знакомство. численність, -ності многочисленность; (большое число кого, чего — ещё) множество; обилие, обильность [Безладні орди напівдиких племен, народжених під тропічним сонцем, жахали ворога своєю численністю (Тулуб)]. Ср. численний. числення 1) счисление; ^ня часу времяисчисление [Перше числення часу за сонячним календарем виникло в Єгипті біля берегів Нілу за кілька тисячоліть до початку нашого літочислення (Наука і життя* 1960, 10)]; десяткова система ~ня десятичная система счисления; 2) (отдел высшей математики) исчисление; диференціальне ^ня у дифференциальное исчисление; інтегральне ^ня интегральное исчисление; 3) редк. счёт [Міцно обстоював [Моримуха] за численням днів узад: няні, вчора, позавчора, якось, позаякось (Фр.)]. числити, -лю, -лиш обл. 1) считать; (определять сумму,, количество — ещё) подсчитывать [Бабуня шептала молитву, а я, приклякнувши і спираючись ліктями на її колінах, числила морщинки, що повкладалися над її очима (Коб.)', Сидячи над своєю дучкою, весь замазаний ропою, як чорт, у подраних, вонючих л ахах, Герман числить (Фр.)]; 2) (за кого, за що, ким, чим, яким — при- знавать кем-либо, чем-либо или каким- либо) считать (кем, чем, каким); причислять (к кому, к чему) [Досі Ольга хоч і числила себе за члена товариства, проте не вдавалася в конкретний зміст роботи і цілеспрямування (Кач.); А князь наш бідний що помислить?^ Адже ж за воїнів нас числить..! (Котл.)] f 3) (надеяться на кого) рассчитывать [Я задумав видавати місячник літературний.. Я знаю твоє гарне перо, чи можу на тебе числити в тім ділі? (Фр.)Ь числитися, -люся, -лишся 1) (в штате, в списке) числиться [Центральне бюро обліку втрат діючої армії сповіщало, що командир танка Юрій Васильович Запара числиться в списку зниклих безвісти (Донч.)]; 2) (с кем, с чем) обл. считаться [Тяжко з батьком не числитись, тяжко й матір., не любити (Коб.)]; ~тися з словами быть осторожным в словах [Лікар усів на ліжку. Вподобався йому сей молодий, здоровий господар своєю поважною чемністю, що числиться зі словами і нікого не хоче вразити (Мак.)].- числівник грам, [имя] числительное; кількісний ~к количественное числительное. числівниковий грам, образованный от числительного; выраженный числительным; ^вого походження образовавшийся (образованный) от числительного [Група прислівників числівникового походження досить обмежена (Курс укр. мови)]. число 1) числб [Блищали на червонім фоні чіткі, упевнені і стислі, енергії і сили повні добових зведень горді числа (Рудь); У Львові буду так у 20-х нислах червня (Коцюб.); Була вона в числі 6-х автоматників, які прикривали мінерів (Шер.); М и- р о н: Суворов говорив — воюють не числом, а вмінням (Корн.)]; без ~ла а) (много) без счёту, несчётно [Добра у нього всякого без числа, грошей як сміття (Мур.)]; б) (очень) разг. безмерно, бесконечно [В ній бачив гибель неминучу І мучивсь страшно, без числа (Котл.)]; заднім ^лом см. задній; круглим ~лбм круглым счётом; мішане ^>ло мат. смешанное число; нема ~ла кому, чому (много) нет числа ком^, чему [Коли вже випить, так до дна, Бо нам нема числа, Кого вернула з нас війна, Кого не принесла (Мал.)]; передаточне ~л6 техн. передаточное число; пёрший '-'лом первый по счёту; теорія ^сел мат. теория чисел; то не в ^лб разг. то не в счёт; 2) грам, число [А скільки клопоту завдає перекладачам граматичний рід — і в близьких, і в далеких мовах! ..Бувають утруднення з граматичним числом (Рил.)]; 3) (о прессе) номер [Число «Зорі» пришли мені рекомендованим листом (Коцюб.); Нарешті Шевченко прочитав одне з чисел «Колокола» (Кир.)]; 4) (дляразличения предметов) уст. номер [Ну, та, вже він [лист] якось до Вас діб'ється, от тільки що, я забула, яке число вашого дому, — а може, його й не треба? (Л. Укр.)]. числовий числовой [Числові назви тисяча, мільйон, мільярд мають усі ознаки іменника — рід, число і відмінок (Курс укр. мови)]. чисниця три нитки или одна десятая пасма [Невістка мотала починки, полічила чисниці та пасма (Н.-Лев.); Ой, устану я у п'ятницю, Чи не напряду , я хоч чисницю? (народна пісня)]; йому три ^ці до смерті разг. он на ладан дышит или его дни сочтены или он [стоит] одной ногой в гробу [— Три чисниці до смерті, — рішає Хо, дивлячись на нього (Коцюб.)]. чистенький уменьш., ласк, чистенький [Андрій неквапно йде чистенькою вулицею селища (Риб.)]. чистенько нар. ласк._ чистенько [Вона була людиною середнього віку, убрана убого, але дуже чистенько (Л. Укр.)]. чистець, -тцю бот. (Stachys L.) чистёц. чистий 1) чистый [Мені дали дуже гарну, чисту, навіть розкішну4 кімнату з окремим ходом (Коцюб.); Де чисті родючі ниви — то наші колективи (приказка);, Повітря було чисте, прозоре (Мирн.); В чисту, іскристу морозяну ніч, В тиху- зимову погоду Чую я голос безсонних сторіч, Голос народу (Рил.); Дзвінкий і чистий голос Олесі звився вгору (Донч.); Микола: ..Як член полкового суду я з чистою совістю виконаю, його вирок (Дм. Бедз); Зникла поезія чиста з тої хвилини, як спільна нудьга почалась (Л. Укр.); Чистого капіталізму, який переходить у чистий соціалізм, ніде в світі нема і бути не може під час війни [Ленін)]; 2) (подлинный* истинный) настоящий, разг. чистый, с^с- щий; (иногда) совсем, совершённый; (преим* 28* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)