Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
чис ' 436 чис в восклицаниях) разг. просто [«Слобожанщини» й досі немає в Полтаві. А казали мені — там є чисті перли! (Мирн.); Це чиста сатана, не при людях згадуючи! (Н<-Лев.); Чуючи від матері й брата трохи не щодня «яка вона дурка, чиста дурка!»— вона сама вірила тому (Мирн,)]; ^>те горе просто беда (несчастье) [Д є Ї- ф о б: ..Се чисте горе: брат — пророк, сестра — пророчиця, нема де проступити у власнім домі за віпгунством рідних (Л. Укр.)]; ~та кара сущее (чистое) наказание; просто наказание [Бачу, що справді ліпше вже тобі все розказати, а то ж се чиста кара божа! (Л. Укр.)]; ~тий клопіт одна морока [А все ж паршиво зробив, що взяв дитину — чистий клопіт... (Коцюб.)]; г^та правда чистая (сущая; голая) правда; О ^та година разг. покой, час покоя; «-~тий зиск чистая прибыль [Арсен: ..Скільки ж це буде у нас чистого зиску? (Морд.)]; ~те золото чистое золото [В мене віночок з чистого злота (Л. Укр.)]; п~т& мова чистый язык [3 великою приємністю читаю в «Зорі» Ваш [Б. Грінченка] переклад «Вільгельма Телля». Яка чиста мова, який гучний вірш! (Коцюб.)]; ~те повітря чистый воздух; (в отличие от помещения) свежий воздух [На полі, на чистому повітрі було якось веселіше й охотніше-і робить, ніж коло машин (Н.-Лев.)]; ~те поле чистое (открытое) поле [Мов оазис, в чистім полі Село зеленіє (Шевч.)]; ~те сёрце чистое сердце [—Даруйте мені, — виправдувався Княже- вич, — але ж я з чистим серцем. Я сам збунтувався проти них [спекулянтів] (Куч.)]; г~тий спирт чистый (разг. голый) спирт [Вогонь лише зверху; під сподом чистий, здоровий спирт (Коцюб.)]; ~та справа чистое дело [Наша справа чиста (Фр.)]; /^тий четвер церк. разг. чистый (страстной) четверг [У чистий четвер, після читання дванадцяти євангелій, з церкви су- '. зір'ям попливли десятки вогників (Донч.)]; в г^тому вигляді в чистом виде; в й- вести на ~ту воду разг. вывести на чистую воду [Все опишу... Я їх на чисту воду виведу (Мирн.)]; дати ~ту г о- д й н у (~тий покій) кому разг. оставить кого в покое, дать покой кому [Л у к а ш: Та дайте ви мені годину чисту! (Л. Укр.); — Та дай мені чистий покій! — озвалась стара на слова Антося. — Я не маю коли і в голові пошкрябатись (Свидн.)]; хоть мошна пуста, да душа ^та и хоч чоловік убогий, та слово ~те погов. хоть наг, да прав или хотя й гол, да не вор. чистик с.-х. чистик [Для очистки робочих органів сівалок, плугів, культиваторів, лущильників, борін, котків тощо потрібно користуватися спеціальними чистиками ' (Колг. вироби, енцикл.)]. чистилище рел., пер єн. чистилище. чистильний техн. чистильный, чистительный. чистильник чистильщик [Свою приналежність до вільної корпорації чистильників взуття Сашко мусив старанно приховувати (Смол.)]. чистильниця чистильщица. чистити (чищу, чистиш) 1) чистить [І на другий день Василь чистить конюшню, коней, вимітає сараї, ..як і вчора, як і позавчора (Мирн.); Обклавшись щітками та суконками, завзято чистив свої потріскані чоботи сержант Лошаков (Гонч.); "Вона чистила рибу вправно і швидше за Марка (Трубл.); Чистити партію, зважаючи на вказівки безпартійних трудящих, — справа велика (Ленін)]; 2) перен. разг. чистить; (бить — ещё) колотить, (гибким) хлестать, стегать; (порицать—ещё) ругать, бранить [От і положили її [відьму]; по два парубки сіло на руки і на ноги, а два узяло здоровенні пучки різок та й почали чистити (Квітка); Горпина Іванівна, святково вдягаючись, як і личить молодій тещі, на всі боки чистила слабохарактерного чоловіка (Збан.)]; 3) (кастрировать) холостить; обл. класть. чиститися (чищуся, чистишся) 1) чиститься [Увесь день він чистився, чепуривсь, ви- глядався в дзеркало (Н.-Лев.)]; 2) страд, з. чиститься; холоститься; ер. чистити 1, 3. чистісінький разг. 1) чистёхонький; 2) самый настоящий; чистейший; совершённый [Ольга: Який же він тепер? О к с а- н а: Генерал. Чистісінький генерал (Корн.)]; ~ка брехня чистейшая ложь; ~ка дурнйця чистейший вздор; ^ка прав- д а чистейшая правда [Тепер уже не може бути ніякого сумніву, що Борис говорив чистісіньку правду (Собко)]. Ср. чистий 1—2. чистісінько нар. разг. 1) чистёхонько [В кімнатах було чистісінько, як у дзеркалі (Мак.)]; 2) точно; без всякого сомнения [Ось до трибуни швидкою ходою пішов високий юнак.. Петру аж підвівся — тьху, ти, химера, та це ж Митря, син Анкулії! Він, чистісінько він (Чаб.)]; Овсе ~ко всё решительно, всё до капельки [Тут я все чистісінько й розповів Марусі: як вирішив стати відмінником і як учу уроки (Донч.)]. чистість, -тості чистота [Стародуб давно розпочав свою сонату. Задумав її, як твір про чистість і святість людських почуттів (Дмитр.)]. чистка чистка [— Щось годинник, — каже тато, — Раптом зупинився. Треба в чистку віддавати, Мабуть, запилився... (Бойко); Комуністичні партії тих країн, де комуністи ведуть свою роботу легально, повинні проводити періодичні чистки (перереєстрації) особового складу партійних організацій (Ленін)]. чисто нар. 1) чисто [Вона любила чепуритись і держала себе дуже чисто. Все на їй було чистеньке, неначе нове (Н.-Лев.); Дуже гарно та чисто було в хаті (Федьк.)]; 2) (вполне, целиком) совсем, обл. чисто; (при словах со значением разрушать — ещё) дотла; (при словах со значением обирать разг. — ещё) дочиста; (подряд — ещё) сплошь; (при сущ.) настоящий, разг. сущий [Ми знов пішли лісом, але він уже був не такий густий і не чисто ялиновий, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)