Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
чис 437 чит а мішаний (Мур.); Ну, та й кропива ж тут, чисто попікся. Де ти, Соломіє? Поночі й не видко (Коцюб.); Братова на мене й накинулась: — Се, — каже, — як усі господарюватимуть, то й господарство мов рознесуть чисто! (Вовч.); Чисто весь горох витолочили (Звенигородщина); Хмара подумала трохи і пустила в одповідь вогняну стрілу.. — Нещастя! — стиснула руки Па- лагна, — чисто виб'є сіна... (Коцюб.); — Ха-ха!— реготався Карно Петрович, забувши всяку повагу, чисто комедіант!.. (Коцюб.)]; все rwTo разг. всё решительно, положительно всё [Молоді молодиці все чисто переказували Мотрі, як її судить у корчмі свекруха (Н.-Лев.)]; геть ~то разг. совсем, совершенно [Переді мною стелиться вузенька безлюдна вуличка. Цегляні тротуарчики геть чисто зчовгані ногами (Кол.)]; 0 ~то — голки не підточиш см. голка. чистовйй чистовой; (о рукописи — ещё) беловой [Чистова редакція поеми [«Сліпий»] в збірнику «Три літа» має для дослідника- текстолога подвійне значення: вона дає, по-перше, єдиний повний текст без фальсифікації, цензурних купюр та перекручень; по-друге, первісні варіанти у ній розкривають до деякої міри роботу Шевченка над поемою (Рад. літер., 1957, 2)]. чистовик, -ка чистовик, беловик. чистовід, -воду, чистовіддя разг. чистое место на реке, пруду и т. п. [Тут краще купаться: тут чистовід, а на брідку погано (Лубен, у. — Сл. Г р.); Мине ще тижнів зо два, і качки перейдуть табунами на великі річки. Там вони., вигулюватимуться на чистоводі (Коп.)]. чистокровний чистокровный; (о лошади — ещё) кровный [Скочив [Драган] на свого чистокровного жеребця та й подався геть із села (Мур.)]. чистокровність, -ності чистокровность. чистописання чистописание. чистоплотный чистоплотный. чистоплбтність, -ності чистоплотность. чистоплотно нар. чистоплотно. чистоплюй разг. чистоплюй. чистоплюйка разг. чистоплюйка. чистоплюйство разг. чистоплюйство. чистопородний с.-х. чистопородный [Племінні ферми необхідно комплектувати чистопородними і чистокровними тваринами як власного вирощування, так і за рахунок тварин, вирощених племішшмл заводами (Колг. вироби, енцикл.)]. чистопробний чистопробный. чистосердёчний чистосердечный [Бійців щиро І тішила Усманова запальна гарячковість, його чистосердечні признання (Гонч.)]. чистосердечність, -ності чистосердечность; (об отношении книжн. — ещё) чистосердечие [її запальна чистосердечність, готовність іти на все і захоплювала його, і відгукувалась болем в душі (Гонч.)]. чистосердечно нар. чистосердечно [— За співи й музику — двійку схопив, — чистосердечно признався Юра (Є, Кравч.)]. чистосёрдний чистосердечный [Розмова їхня І і була чистосердпа, щира, серйозна, ніби вони були однолітки (Коп.)]. чистосердність, -ності чистосердечность; чистосердечие. Ср. чистосердечність. чистосёрдно нар. чистосердечно. чистосортний с.-х., сад. чистосортный [Нат сінницькі радгоспи постачають прилеглі до них колгоспи чистосортним насінпям (Колг. вироби, енцикл.)]. чистосортність, -ності с.-х., сад. чистосорт- ность [Для успішного здійснення плану заміни сортів картоплі потрібне суворо додержання чистосортності її при масовому вирощуванні (Колг. Укр., 1957, 4)]. чистота чистота [Чистота на тракторі панувала незвичайна (Янов.); Оберігаючи чистоту партії, міцність і єдність її рядів, Ленін безустанно дбав про поліпшення складу партії (Біогр. Леніна)]; Она ~ту (откровенно) разг. на чистоту [— Якщо віриш мені, можеш говорити на чистоту, — сказав Роман, поклавши руку другові на плече (Минко)]. чистотіл, -лу бот. (Chelidonium та jus L.) чистотел [На чистенькому спориші сидить ветха баба, розіклавши перед собою на купки зілля. Тут і валер'яновий корінь, і материнка, і деревій, і калган, чистотіл (Янов.)]. чистун1, -на орн. чистик. чистун2, -на (о человеке) аккуратист, опрятный; (часто с оттенком неодобр.) разг. чистюля. чистуха, чистючка разг. аккуратистка, опрятная; (часто с оттенком неодобр.) разг. чистюля [— Ще знаєте, — веде господиня, —коли б*не дитина, то я б її й довіку держала... Що за чистуха та чепуруха, що за швидка-шпарка! (Мирп.); Галя була зроду чепурна та чистючка, як і її мати. В покоях було гарно прибрано (Н.-Лев.)]. і чистюк, -ка чистюля [Служебка: Який чистюк! Та відчепись, прпчепо! З темниці витягла, та ще якоїсь волі від мене хочеш І (Л. Укр.)]. чистючка см. чистуха. чистяк, -ка бот. обл. (Ficaria L.) чистяк. чистьоха разг. чистюля (м. и ж. р. разг. — часто с оттенком неодобр.); (о мужчине— ещё) аккуратист, опрятный; (о женщине — ещё) аккуратистка, опрятная [Вона в нас чистьоха (Звенигородщина); Ш е в ч е н- к о: Скажіть — яка чистьоха! Він землі боїться! Неба йому треба! Як же! (Тич.)]. Чита Чита. читабельний разг. читабельный [Звичайно, проза більш читабельна, ніж поезія. Адже прозовий твір, як правило, сюжетпий (Літ. газ., 1958, X)]. читабельність, -ності разг. читабельность [Публіцистичні прийоми аж ніяк не знижують читабельності твору, а навпаки — додають повісті гостроти (Смол,)]. читака м. и ж. р. разг. чтец (о мужчине); чтица (о женщине) [Із тебе, як бачу, і читака поганий (Сл. Гр.)]. читалка разг. читалка [— Поїду у зимовий басейн. Тренуватися.— ..А я ще трохи по-, сиджу в читалці (Собко)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)