чит 438 чіл читальний читальный [В уяві йому виплив розкішний вестибюль бібліотеки і та особлива затишність читального залу, де чутпо тільки тихе шелестіння перегортуванпх сторінок (Багм.)]. читальник 1) уст. читатель; (тот, кто читает в данный момент) читающий [Реєстру захватів пора покласти край, моїх читальників шануючи терпіння (Рил.); — Наші ліві депутати, — долітають до мене слова читальника, — тримають, — тут Юхим передихнув, далі знов нагнувся до книжки й додав: —ся (Вас.)]; 2) ист. член читальни [[Пазя] наслухала. Всередині [крамниці] сиділи читальники та й сумно кивали головами. Поміж ними Сень- ко Грицишин.. розповідав щось уже десятий раз за вибори (Март.)]. читальниця уст. читательница [Сховайте [малюнки] десь добре, на самісіньке дно в скрині, щоб не позамазували їх руками всякі нечепурні читальники та читальниці (Н.-Лев.)]. читальня читальня [Від напливу людей у читальні не зачинялися двері (Чорн.)]. читаний 1) то, что читают [Софія читала і не розуміла читаного (Л. Укр.)]; 2) (в прошлом) прочитанный; (преим. много раз) читанный [Довго він вичитував та перечитував [список]; то перегортав декілька листочків, не перечитавши, то знову вертався назад і читав часом уже й читане (Мирн.)]. читаність, -ності читаемость. ' читанка 1) школън. книга для чтения [Прийшла розсудлива зима І світ пістрявий побілила, І школярів дзвінка юрма, Немов у читанці, зліпила Товстезну бабу (Рил.)]; 2) (занятие) уст. чтение [Тепер стояла справа так, що як-небудь викрутитись, щоб утекти 8у стрічі 8 інтелігенцією, Вові не можна було: сьогодні в народній чайній одбудеться перша народна читанка (Вас.)]. читання 1) чтение; (о коллективном разг. и . театр. — обычно) читка [Він захопився читанням і ні на що не звертав уваги (Ковач.); Улітку на поляни Щовечора вбиралися На читання селяни (Нагн.)]; лёгкий для ^ня см. лёгкий; 2) (мн. ч. — цикл лекций) чтения [В зв'язку з 90-річчям з дня народження основоположника радянської літератури О. М. Горького в Будинку вчених розпочались традиційні «Горьківські читання» (Рад. Укр., 1958, III)]. читати, -таю, -таєш читать [Вона так гарно написала, що приємно було читати (Коцюб.); Темні очі стали якісь ніби втомлені й дивились непорушно на стіну, неначе на тій стіні Кавун читав своє гірке життя (Н.-Лев.)]; г^ти далі продолжать читать, продолжать чтение. читатися, -тається 1) читаться [Драма — цікаво „написана, легко читається, ..а проте зоставляє якесь чудне враження (Мирн.)]; 2) страд, в. читаться [І лекції в клубі гарні читаються. І пісні різні співаються F. Кравч.)]. читацький читательский [Ще до Великої Жовтневої революції Франка зпалп і цінили в російських читацьких і літературних колах (Рад. літер., 1957, 3)]. читач, -ча читатель [ЧитачуІ Вглибися у, те, Чим я свою пісню зогрів, І може почуєш ти щось, Що більше од згуків і слів (Рил.)]. читачка 1) читательница; ср. читач; 2) чтйца; ср. читёць. читёць, -тця чтец [Затих читець, і останні його слова потонули в буряних оплесках (Куч.)]. читёць-декламатор (род. читця-декламатора) чтец-декл аматор. читецький чтецкий. Читинська область Читинская область. читка читка [Не треба старатися на бесіду, інформацію, читку збирати велику аудиторію: роботу слід проводити з невеликими групами населення безпосередньо в цеху, бригаді (Рад. Укр., 1957, VI); Він прийшов до клубу, коли була ще тільки читка п'єси, просив визначити йому якусь роль (Шиян)]. чихальний чихательный [Є чихальний газ, вхопивши якого, людина безтямно чхає і так може зачхатись мало не до смерті (Трубл.)]. чихати, -хаю, -хаєш, чихнути, -ну, -нёш чихать, чихнуть [Вона плювала, и чихала, й обтріпувалася від пороху (Фр.); Годі вже вам ридать — чихніть та розказуйте (Вовч.)]. чихйр, -ру (вино) чихйрь [Хазяїн радісно встає І гостю доброю рукою Чихир гостинно подає (перекл. Сосюри)]. чихнути см. чихати. чичероне нескл. сущ. м. р. чичероне [Чичероне з нього дуже добрий (Л. Укр.)]. чичиркнути, -ну, -неш разг. зашелестеть, зашуршать [Коли падає зламана білкою суха галузка або чичиркне без діла якийсь пташок, звуки вмить завмирають, приглушені могутньою тишею (Сміл.)]; ніщо ані ^не ничто не шелохнёт. чичисбей уст. шутл. чичисбей. чищений 1) чищенный (прич.); прил. чищеный [Все блищало на ньому: руде волосся, густе ластовиння, чищена цеглою мідь (Коцюб.)]; 2) холощённый (прич.); прил. холощёный; кладеный. Ср. чистити 1, 3. чищення 1) чистка; (прям. — ещё) чйщение [Сашків батько., категорично забороняв синові добувати гроші чищенням чобіт (Смол.)]; 2) холощение. Ср. чистити 1, 3. чівка обл. 1) см. чуб; 2) перен. о ботве корнеплодов, соцветии кукурузы и т. п. [Торгає дід ріпку за чівку, баба діда за обшивку (Фр.)]. Чікаго нескл. сущ. ср. р. Чикаго. чікагський чикагский. Чілі нескл. сущ. ср. р. Чйлп. чілівць, -лійця чилиец. чілійка чилийка. чілійський чилийский; ~ка селітра хим. чилийская селитра. чілійці, -ців чилийцы. чільний 1) видный; (о месте — ещё) почётный, перен. выдающийся; (лучший) первый; (основ* ной) главный [Молодіж липло до неї, на-
|