Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 635):
Попередня 
Наступна

чит 438 чіл
читальний читальный [В уяві йому виплив
розкішний вестибюль бібліотеки і та
особлива затишність читального залу, де чутпо
тільки тихе шелестіння перегортуванпх
сторінок (Багм.)].
читальник 1) уст. читатель; (тот, кто
читает в данный момент) читающий
[Реєстру захватів пора покласти край, моїх
читальників шануючи терпіння (Рил.);
— Наші ліві депутати, — долітають до
мене слова читальника, — тримають, — тут
Юхим передихнув, далі знов нагнувся до
книжки й додав: —ся (Вас.)]; 2) ист.
член читальни [[Пазя] наслухала.
Всередині [крамниці] сиділи читальники та й
сумно кивали головами. Поміж ними Сень-
ко Грицишин.. розповідав щось уже
десятий раз за вибори (Март.)].
читальниця уст. читательница [Сховайте
[малюнки] десь добре, на самісіньке дно в
скрині, щоб не позамазували їх руками
всякі нечепурні читальники та читальниці
(Н.-Лев.)].
читальня читальня [Від напливу людей у
читальні не зачинялися двері (Чорн.)].
читаний 1) то, что читают [Софія читала і
не розуміла читаного (Л. Укр.)]; 2) (в
прошлом) прочитанный; (преим. много раз)
читанный [Довго він вичитував та перечитував
[список]; то перегортав декілька листочків,
не перечитавши, то знову вертався назад
і читав часом уже й читане (Мирн.)].
читаність, -ності читаемость. '
читанка 1) школън. книга для чтения
[Прийшла розсудлива зима І світ пістрявий
побілила, І школярів дзвінка юрма, Немов
у читанці, зліпила Товстезну бабу (Рил.)];
2) (занятие) уст. чтение [Тепер стояла
справа так, що як-небудь викрутитись, щоб
утекти 8у стрічі 8 інтелігенцією, Вові
не можна було: сьогодні в народній
чайній одбудеться перша народна читанка
(Вас.)].
читання 1) чтение; (о коллективном разг. и .
театр. — обычно) читка [Він захопився
читанням і ні на що не звертав уваги
(Ковач.); Улітку на поляни Щовечора
вбиралися На читання селяни (Нагн.)]; лёгкий
для ^ня см. лёгкий; 2) (мн. ч. — цикл
лекций) чтения [В зв'язку з 90-річчям з дня
народження основоположника радянської
літератури О. М. Горького в Будинку
вчених розпочались традиційні «Горьківські
читання» (Рад. Укр., 1958, III)].
читати, -таю, -таєш читать [Вона так
гарно написала, що приємно було читати
(Коцюб.); Темні очі стали якісь ніби
втомлені й дивились непорушно на стіну,
неначе на тій стіні Кавун читав своє гірке
життя (Н.-Лев.)]; г^ти далі продолжать
читать, продолжать чтение.
читатися, -тається 1) читаться [Драма —
цікаво „написана, легко читається, ..а
проте зоставляє якесь чудне враження
(Мирн.)]; 2) страд, в. читаться [І лекції
в клубі гарні читаються. І пісні різні
співаються F. Кравч.)].
читацький читательский [Ще до Великої
Жовтневої революції Франка зпалп і
цінили в російських читацьких і
літературних колах (Рад. літер., 1957, 3)].
читач, -ча читатель [ЧитачуІ Вглибися у,
те, Чим я свою пісню зогрів, І може
почуєш ти щось, Що більше од згуків і слів
(Рил.)].
читачка 1) читательница; ср. читач; 2) чтйца;
ср. читёць.
читёць, -тця чтец [Затих читець, і останні
його слова потонули в буряних оплесках
(Куч.)].
читёць-декламатор (род. читця-декламатора)
чтец-декл аматор.
читецький чтецкий.
Читинська область Читинская область.
читка читка [Не треба старатися на бесіду,
інформацію, читку збирати велику
аудиторію: роботу слід проводити з
невеликими групами населення безпосередньо в
цеху, бригаді (Рад. Укр., 1957, VI); Він
прийшов до клубу, коли була ще тільки
читка п'єси, просив визначити йому якусь
роль (Шиян)].
чихальний чихательный [Є чихальний газ,
вхопивши якого, людина безтямно чхає і
так може зачхатись мало не до смерті
(Трубл.)].
чихати, -хаю, -хаєш, чихнути, -ну, -нёш
чихать, чихнуть [Вона плювала, и чихала, й
обтріпувалася від пороху (Фр.); Годі вже
вам ридать — чихніть та розказуйте (Вовч.)].
чихйр, -ру (вино) чихйрь [Хазяїн радісно
встає І гостю доброю рукою Чихир
гостинно подає (перекл. Сосюри)].
чихнути см. чихати.
чичероне нескл. сущ. м. р. чичероне
[Чичероне з нього дуже добрий (Л. Укр.)].
чичиркнути, -ну, -неш разг. зашелестеть,
зашуршать [Коли падає зламана білкою
суха галузка або чичиркне без діла якийсь
пташок, звуки вмить завмирають,
приглушені могутньою тишею (Сміл.)]; ніщо
ані ^не ничто не шелохнёт.
чичисбей уст. шутл. чичисбей.
чищений 1) чищенный (прич.); прил.
чищеный [Все блищало на ньому: руде
волосся, густе ластовиння, чищена цеглою
мідь (Коцюб.)]; 2) холощённый (прич.);
прил. холощёный; кладеный. Ср. чистити
1, 3.
чищення 1) чистка; (прям. — ещё) чйщение
[Сашків батько., категорично забороняв
синові добувати гроші чищенням чобіт
(Смол.)]; 2) холощение. Ср. чистити 1, 3.
чівка обл. 1) см. чуб; 2) перен. о ботве
корнеплодов, соцветии кукурузы и т. п.
[Торгає дід ріпку за чівку, баба діда за
обшивку (Фр.)].
Чікаго нескл. сущ. ср. р. Чикаго.
чікагський чикагский.
Чілі нескл. сущ. ср. р. Чйлп.
чілівць, -лійця чилиец.
чілійка чилийка.
чілійський чилийский; ~ка селітра хим.
чилийская селитра.
чілійці, -ців чилийцы.
чільний 1) видный; (о месте — ещё) почётный,
перен. выдающийся; (лучший) первый; (основ*
ной) главный [Молодіж липло до неї, на-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)