Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
чіп 440 чку зайшов до зали.. Не обійшлося без задиркуватого чіпляння, зауважень (Ле)]. чіпляти, -ляю, -ляєш 1) цеплять; (захватывать — ещё) зацеплять; (к чему — ещё) прицеплять; (касаться — ещё) задевать, цепляться; (на крючок и т. п.) вешать; (на себя) надевать, разг. цеплять [Г і л ь- з є бере помаленьку нитку з основи і прикладає до вічка в переборі, а син з другого боку чіпляє за нитку дротяним гачком і протягає її крізь вічко (Л. Укр.); Прокіп з Гущею лагодять сіялку. Вони заглядають до неї, чіпляють рукави до сошників (Янов.); Молода розрум'янена дівчина з росинками радості на віях дерла на шматки ровняну червону хустину і роздавала хлопцям, що чіпляли їх до кашкетів, а то й просто до сорочок (Віль- де); Йдуть сиві українські воли, чіпляючи крутими рогами один одного (Сміл.); Оглядаючи нас, він скидає свій старенький, вицвілий під сонцем кашкет, чіпляє його на дерев'яний кілочок (Шиян); Коли б же жінка швидше виходила! Але ж * вона ще цілу годину буде чіпляти блискуче діамантове намисто на шию (Н.-Лев.)\; 2) перен. обл. трогать [Не хочу його чіпляти, буду сам по собі (Квітка)]. чіплятися, -ляюся, -ляєшся 1) (за кого, за що, об кого, об що, до кого, до чого) цепляться (за кого, за что), зацепляться (за кого, за что); (руками — ещё) хвататься (за кого, за что); (о болезни) разг. приставать (к кому) [3 незвички Се- рьожа весь час за щось чіплявся, кущі хапали його за поли (Гонч.); Горе, кажуть, об горе чіпляється (Мирн.); Знизу було видно, що в кам'яній стіні є чимало виступів, за які можна було б чіплятися (Донч.); В є р є с а й: ..Ліки — то панські вигадки. До мене хвороби не чіпляються (Мокр.)]; 2) (до кого, до чого) перен. трогать (кого); разг. приставать (к кому); (с заменой настоящего времени .прошедшим разг. — ещё) пристать, привязаться; (указывать, упрекать, несправедливо обвинять) придираться (к кому, к чему), разг. цепляться (к кому, к чему) [Отаманська дочка частіше та частіше навідувалась на берег, та все трохи ніби чіплялась до Миколи (Н.-Лев.); Не чіпляйтеся з розмовою, От співати—інша річ... (Рил.); — Оддайте мені свиту! Чого ви чіпляєтесь до мене! — крикнула Василина, сидячи на полу (Н.-Лев.); — Ви чіпляєтесь, діти мої, — благодушно обізвавсь Аркадій Петрович, кінчаючи борщ (Коцюб.)]; ~тися до слів придираться к словам [Хлопець: Ти якось дивно настроєна сьогодні. Чіпляєшся до слів (Л. Укр.)]; 3) страд, з. цепляться; зацепляться; прицепляться; задеваться [В ярмаркові дні до канатів і гаків [гойдалки] чіплялося два збиті з дощок човни з виточеними жіночими погруддями на носах (Смол.)]; ер. чіпляти 1. чіпок1, -пка умепьш. от чіп2 [Ганна підбігла на хвилину до бігунків, щоб напитися води з барильця, вмощеного позаду, стала на коліна, одіткнула чіпок, припала вустами до цівки (Янов.)]. чіпок2, -пка уменъш., ласк, чепчик [Вийшла матушка, ще молода на взір, чорнява, в білому простенькому чіпкові (Н.-Лев.)]. чіт (род. чёту) разг. чёт; чіт і (та) л й ш к а чёт и нечет [Часом [Радюк] грався з паннами горіхами в чіт та лишку (Н.-Лев.)]. чіткий чёткий; (хорошо различаемый — ещё) отчётливый, явственный; (легко читаемый — ещё) разборчивый; (с паузами — о речи, шаге и т. п. — ещё) раздельный [Чіткий ритм танку долітав звідкілясь з-за будинку (Собко); Касьянов: Рівночасно з вами розпочинає наступ на Гомель Центральний фронт. Потрібна чітка взаємодія. Тепер не час для експериментів (Дмитр.); Телефоніст сидів на низенькій колодці в кутку й безперервно хукав у трубку, щоб досягти особливо чіткого звуку в мембрані (Янов.); Сергій дивився на далеку чітку смугу обрію (Козач.)]; ~ка вимова чёткое (отчётливое) произношение; ~кйй крок чёткий (реже раздельный) шаг [— Свідок Тамара Лимар, — почула вона біля себе. До неї чітким кроком підійшов молодцюватий сержант (Хижн.)]; ~к? обриси гір чёткие (отчётливые, явственные) очертания гор; ~кйй почерк (чёткий) разборчивый почерк. чіткість, -кості чёткость; отчётливость, явственность; разборчивость; раздельность [Справді, хоча роботу свою вона виконувала немов з принуки, ..але в кожному русі її було стільки красивої чіткості, стільки виразної ласки було в її руках, що вівця аж заплющувалась від вдоволення (Гонч.); Чіткість, виразність вимови потрібні й тоді, коли акторові доводиться промовляти на сцені пошепки (Саксае.)]. Ср. чіткий. чітко нар. чётко; отчётливо, явственно; разборчиво; раздельно [Порівнявшись з Сергієм, юнак чітко, по-військовому козирнув (Козач.); Павло швидко піднімався на другий поверх сірого будинку, що колись звався приватною гімназією Машке- вича, а тепер коротко, чітко й гостро: ЧК (Кирил.); У чистому ранковому повітрі чітко вимальовувався його [орла] гострий гачкуватий дзьоб (Донч.); Дід голосно й чітко говорить: — Шторм на морі припиниться увечері! (Іван,)]. Ср. чіткий. чіхратий обл. косматый, лохматый [Логвин схилив свою сажневу спину до колін, тримаючи в долонях чіхрату голову (Туд.)]. чічка обл. цветок [Хотів би тоті чічки позбирати, вітрові не дати, в садочку посадити (Черемш.); Небо ніби срібними чіч- ками засівалось чимраз густіше, більше (Коб.)]. чкурйти, -рю, -рйш, чкурнути, -ну, -нёш разг. мчаться; лететь, нестись; (удирать) разг. улепётывать; соверш. махнуть (разг.), (стремительно двинуться) броситься; (удирая разг. — еще) стрекнуть, дать стрекача, задать стрекача; (скрыться) |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)