чуд 455 *УД чудно якось, — промовив він, — немов справді наворожено (Вас); Чудно було дивитись, як човни, неначе вози з гори, все котяться вниз (Н.-Лев.)]. Ср. чудний 1; 3) смешно [Вона так чудно вдавала Карпа з його навчальним голосом, що й Зінько засміявся (Гр.)\; ср. чудний 2. чуднуватий странноватый, немного странный, несколько странный; с небольшими странностями, с некоторыми странностями [Пізніше, краще познайомившись з командиром полку, Андрій побачив, що це якась особлива, навіть чуднувата людина (Ю. Бедз.)]. чуднувато нар. странновато, немного странно, несколько странно [Він .якось чуднувато криво посміхнувся, ніби судорога пересмикнула йому праву щоку (Ю Бедз.)]. чудо чудо [Явдоха почала оповідати, яке чудо недавно сталося в Горишківці (Коцюб.); Морські дива і чуда суходолу швидко пролітають у тій розмові (Л. Укр.); Під кригою самодержавства виросло із надр російського народу таке чудо, як Михайло Ломоносов (Рил.); Т а н я: Вона вже на курси вступила — при консерваторії. Ви знаєте — вона співає. Та ще як співає, — чудо (Коч.)]; ^>деса мн. ч. чудеса [Ввесь світ був як казка, повна нудес, таємнича, цікава й страшна (Коцюб.); Тільки Комуністична партія могла так сміливо дивитися в майбутнє, безмежно вірячи в сили і здатність мас творити чудеса (Біогр. Леніна)]; г^деса в решеті {нечто удивительное) разг. чудеса в решете [Чудеса в решеті! Аж незручно якось, сплутав... Думав, що артистка, а насправді... (Минко)]; г^дом (необъяснимым образом) чудом [Я витяг із сумки чудом уцілілу там коробочку пудри і мовчки подарував її сержанту Перовій (Янов.)]; н а г^до (замечательно) на чудо, на диво [хЕней тут добре колобродив І всіх на чудо потрошив (Котл.)]; н є ^до (не удивительно) не чудо, не диво [К руста: ..Се він [бог] і Діоніса переважив, коли не брешуть люди: з винограду вино зробити — не велике чудо, ні, ти зроби його з води! (Л. Укр.)]; у <-~ді та в диві (как) разг. дивясь, диву даваясь [Буде жити той нецікавий чоловік в чуді та в диві межи синами предивної країни (Л. Укр.)]; у г^ді та в диві стояти и т. п. стоять столбом (как столб), остолбенеть, окаменеть [Мавка..: Стою та дивлюся, які ви щасливі. К и л и н а: А щоб ти стояла у чуді та в диві! (Л. Укр.)]; усім на диво та на ^до разг. ко всеобщему удивлению [Не торгувавсь і панотець Усім на диво та на чудо! За три копи звінчав у будень (Шевч.)); яким ~дом (как) каким чудом [Він розкручує над го- і ловою кінець віжок, здригається, хилиться па вибоях і невідомо яким чудом втримується на санях (Ст.)]; якимсь ^>дом і (как-то) какйм-то чудом [Якимсь чудом | вона роздобувала для неї і приносила під і хвартухом мисочку ягід або свіжу паляницю (Коцюб.)]. І чудо-богатйр, -ря фольк. чудо-богатырь [Висока військова майстерність і палкий патріотизм радянських чудо-богатирів перемогли (Мист., 1959 у 1)]. чудовий чудный, чудесный, дивный, превосходный, прекрасный, отличный, разг. великолепный, замечательный, (в просторечии) знатный; (производящий большое впечатление — обычно) удивительный, изумительный, поразительный; (доставляющий эстетическое наслаждение — ещё) прелестный, восхитительный, разг. бесподобный; • (только о чём — удовлетворяющий высшим требованиям — ещё) отменный, разг. роскошный [Раптом пісня чудова Геть-геть навкруги залунала (Л. Укр.); Був чудовий весняний день. Небо сміялося своєю чистою, глибокою блакиттю; повітря було тепле й тихе (Фр.); Радянська школа., виростила чудові кадри спеціалістів в усіх галузях господарства, культури, науки (Іст. КПРС); Ленінградки і ленінградці люблять своє чудове місто Ленінград (Вишня); Ах, серце, пий! Повітря — мов прив'ялий трунок. Ця рання осінь шле цілунок Такий чудовий та сумний (Тич.); Стасик чудова дитина (Коцюб.); Як пісня, дивний був натурою Богдан: То тихий, лагідний, то спалахне мов порох; То вигадає враз якийсь чудовий план — Мерщій до Мексики! (Рил.); Ольга зиркнула на його своїми чудовими очима (Н.-Лев.); — Погана у вас в Бієвцях горілка, неначе сироватка з перцем, — сказав Кайдаш, згадуючи ту чудову запіканку з червоним перцем, що він пив на розглядинах у Довбиша (Н.-Лев.)]. чудовисько, (реже) чудище, разг. чудисько чудовище [Хвилинами зачарованому хлопцеві ввижалося, що там унизу глухо й важко вовтузяться невидані, велетенські чудовиська (Донч.); Для ящірки це величезне створіння [людина] було жахливим чудищем, могутнім звіром, від якого врятувати могли тільки прудкі ноги (Донч.); Біжать цепом — прямо, праворуч, ліворуч. Деякі цепи мають зовсім незвичайний вигляд. Солдати йдуть попід руки, заточуючись, наче п'яні. Цепи звиваються, як сліпе чудисько. Живі тягнуть убитих і поранених, підхопивши попід руки (Довж.)]. чудовість, -вості чудесность; прелесть; великолепие; редк. восхитительность [Від цієї зустрічі казкова чудовість ілюмінованого ставка Саїдові здалася зачарованим фейерверком (Л є)]. чудовний 1) чудесный; (прекрасный, отличный — ещё) чудный [Зналн його не лиш як чудовного лікаря, що лічить рани і всякі болісті, ало й не менше як чудовного бесідника та порадника (Фр.); Христя не одрпвала очей від тієї чудовної краси (Мирн.)]; см. ещё чудовий; 2) уст. см. чудотворний. чудовно пар. чудёспо; чудно [Коли до станції ви йшлп, Знялася грудка [жайворонків] із-поміж снігів На таловині — ожила яудовпо — І заспівала, що скортіло й вас
|