Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 635):
Попередня 
Наступна

чул 459 чуп
(Донч.)]; 2) трогательность [Плач Яро-
славни дихав глибокою чулістю (Руд.)].
Ср. чулий 1—2.
чулка разг. чулок [Покиньте ж бо, покиньте,
бабуню, плести! Хіба нікому в вас діло
робити? Хто приїде, а ви все за чулкою
манячите, наче прислужниця абощо! (Вовч.)];
(чаще мн. ч.) чулки чулкй [Ніяк не можу
знайти чулок, що ти значила (Л. Укр.)].
чуло нар. 1) чутко; нежно; чувствительно
[Яринка скучила за ласкою, ..вона
відчувала гарячу приязнь і вдячність до цієї
жінки, яка розмовляла з нею так чуло й
хороше, як це вміла робити мати (Донч.)];
2) трогательно [Катря: Він і співа
славно, голосно та так чуло; та все
наших пісень (Стар.)]. Ср. чулий 1—2.
чум, -му чум [Низенькі чуми, юрти та
рублені хатки туляться до дрімучих лісів
або до річного берега (Тулуб)].
чума чума [Багато сил віддав Гамалія
організації боротьби проти епідемії чуми в
Одесі в 1901 році (Наука і життя,
1959, 2); Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була. Яка біда мене,
яка чума косила! — а сила знову розцвіла
(Тич.)].
чумазий чумазый [Чумаза дітвора в довгих
полотняних сорочках босоніж лопотіла
слідом [за коляскою] (Ол.)].
чумак, -ка ист. чумак [Віз наш увесь
дерев'яний: дід і прадід були чумаками, а
чумаки не любили заліза, бо воно, казали,
притягає грім (Довж.)].
чумаків, -кова, -кове чумака (род. п. от
чумак) [Хіба не волею самою віє цей вітер
низовий, що зібрав усі пахощі степові
та кида їх у засмалене обличчя чумакове,
куйовдячи його довгого вуса? (Коцюб.)].
чумакування ист. чумачество (промысел);
(отдельный эпизод) поездка, дорога
[Чумакування з батьком, дитяча мандрівка в степ
з метою найти ті казкові стовпи, де, за
переказами, кінчається світ... (Рил.);
— Добре, Грицько, — пообіцяв дід,
лаштуючись в останнє чумакування (Довж.)].
чумакувати, -кую, -куєш ист. чумаковать
[Куплю собі сірі воли, чумакувати буду
(народна пісня)].
чуманіти, -иію, -нїєш разе, чумёть, дуреть,
шалеть, обалдевать [— Оце добре, що я вас
побачила. Я давно збираюся вам щось
передати. — Чуманію. — Мені?/ — Вам! Вам!
(Вас.)]; голова ^ніє голова кружится
(идёт кругом), в голове туманится [Від
різних догадок голова зараз йому
чуманіла (Гонч.)]; стоїть, сидить ^нію-
чи стоит, сидит обалделый (очумелый)
[Вона [Христя] на пальчиках покралася
за хвіртку і стояла за ворітьми, чуманіючи,
поти не почула гомону у дворі (Мирн.)].
чумарка род мужской верхней одежды в
талию и со сборками сзади; укр. чумарка;
(неточно) поддёвка [Ввійшов Устпм в чу-
марці рудуватій, В потертій шапці, в
чоботях простих (Мал.)].
чу марочка уменъш., ласк, от чумарка.
чумарчина разг. 1) см. чумарка; 2) род лёгкой
мужской одежды [Зима, холод надворі, а
в його тільки піджачок та чумарчина
(Тесл.)].
чумацтво ист. 1) (промысел) чумачество [Нас
було три брати; я — найменший,
хлопчиком після батька остався. Середній
одруживсь і покинув чумацтво (Вовч.)]; 2) со-
бир. чумаки [За хвилину бряжчать ложки
об казани, вусате чумацтво привітно
осміхається до гарячої страви (Коцюб.)].
чумацький ист. чумацкий [В далеку путь з
чумацькою валкою Василь попросився сам.
Як-не-як — все-таки , воля (Риб.);
Вечорами Діброва співав їм чумацьких пісень
(Куч.)]; Чумацький Віз астр. разг.
Большая Медведица [Квилить пугачик
жалібно над дахом, У небі — золотий
Чумацький Віз... (Рил.)]; Чумацький Шлях,
Чумацька Дорога астр. разг.
Млечный Путь [Уночі, Як Чумацький Шлях
сріблясту куряву простеле, Розчини вікно,
послухай (Тич.); Обійде [баба] увесь двір,
ще подивиться, які примітки на небі: чи
ясні зірки — то вже на мороз; чи
моргають — то на вітер; чи з вухами місяць —
то вже на люту зиму; чи ясна Чумацька
Дорога (Дн. Чайка)].
чумаченько ласк, от чумак [Ідуть шляхом
чумаченьки, Пугача співають (Шевч.)].
чумачйло увел, от чумак [У двері щось стук! Одчинила: чумачило-кремез перед
нею стоїть і питає: «Чи дома ваш чоловік
Йосип?» (Вовч.)].
чумачка разг. 1) жена чумака [Ходить чумак
по дорогах, А чумачка сидить дома
(народна пісня)]; 2) (промысел) уст. чумачество
[Каленик: ..Я чумачкою заробив все,
що маємо. Тепер чумачка нікуди не
годиться (Тоб.)]; 3) уст. чумацкий обоз
[Русаловський пішов чумачкою у Хаджи-
бей (тепер Одеса), і там вся чумачка
ляснула (Саксаг.)].
чумиза чумиза [Із зерна чумизи виробляють
високоякісні крупи, які за хімічним
складом дуже близькі до пшона (Коле, вироби,
енцикл.)].
чумний 1) чумной [Сироватка допомогла
навіть самому Заболотному врятуватися, коли
він заразився, розтинаючи чумний труп
(Наука і життя, 1956, 12)]; 2) перен.
чумной, шальной [Галина засміялась: Я
й правда сьогодні чумна якась (Собко)].
чуні, -нів 1) чуни [На ногах [Коваль] мав
валянки з чунями, клеєними з
автомобільної камери (Куч.)]; чуня ед. ч. чуня [Мати
саме сидить за прядкою.. Одна нога матері
взута в чуню, а друга, що крутить колесо
прядки, боса (Ст.)]; 2) обл. валенки.
Чунцін Чунцйн.
чунцінський чунцйнский.
чупер, -пра обл. чуб; разг. чуприна; волосы
[Тома, чоловічок маленький, сухий, з
довгим чорним чупром, що спадав лагідними,
гладкими пасмами на широке чоло (Стеф.);
Семен., сів на ослін та й став чупер на
голові микати (Март.)].
чуперадло разг. чучело [Коли ця фігура
сиділа на дохлій, як і сам, коняці, — це було
таке чуперадло, що годилось на пугало
для баштану (Саксаг.)].

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)