чул 459 чуп (Донч.)]; 2) трогательность [Плач Яро- славни дихав глибокою чулістю (Руд.)]. Ср. чулий 1—2. чулка разг. чулок [Покиньте ж бо, покиньте, бабуню, плести! Хіба нікому в вас діло робити? Хто приїде, а ви все за чулкою манячите, наче прислужниця абощо! (Вовч.)]; (чаще мн. ч.) чулки чулкй [Ніяк не можу знайти чулок, що ти значила (Л. Укр.)]. чуло нар. 1) чутко; нежно; чувствительно [Яринка скучила за ласкою, ..вона відчувала гарячу приязнь і вдячність до цієї жінки, яка розмовляла з нею так чуло й хороше, як це вміла робити мати (Донч.)]; 2) трогательно [Катря: Він і співа славно, голосно та так чуло; та все наших пісень (Стар.)]. Ср. чулий 1—2. чум, -му чум [Низенькі чуми, юрти та рублені хатки туляться до дрімучих лісів або до річного берега (Тулуб)]. чума чума [Багато сил віддав Гамалія організації боротьби проти епідемії чуми в Одесі в 1901 році (Наука і життя, 1959, 2); Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! — а сила знову розцвіла (Тич.)]. чумазий чумазый [Чумаза дітвора в довгих полотняних сорочках босоніж лопотіла слідом [за коляскою] (Ол.)]. чумак, -ка ист. чумак [Віз наш увесь дерев'яний: дід і прадід були чумаками, а чумаки не любили заліза, бо воно, казали, притягає грім (Довж.)]. чумаків, -кова, -кове чумака (род. п. от чумак) [Хіба не волею самою віє цей вітер низовий, що зібрав усі пахощі степові та кида їх у засмалене обличчя чумакове, куйовдячи його довгого вуса? (Коцюб.)]. чумакування ист. чумачество (промысел); (отдельный эпизод) поездка, дорога [Чумакування з батьком, дитяча мандрівка в степ з метою найти ті казкові стовпи, де, за переказами, кінчається світ... (Рил.); — Добре, Грицько, — пообіцяв дід, лаштуючись в останнє чумакування (Довж.)]. чумакувати, -кую, -куєш ист. чумаковать [Куплю собі сірі воли, чумакувати буду (народна пісня)]. чуманіти, -иію, -нїєш разе, чумёть, дуреть, шалеть, обалдевать [— Оце добре, що я вас побачила. Я давно збираюся вам щось передати. — Чуманію. — Мені?/ — Вам! Вам! (Вас.)]; голова ^ніє голова кружится (идёт кругом), в голове туманится [Від різних догадок голова зараз йому чуманіла (Гонч.)]; стоїть, сидить ^нію- чи стоит, сидит обалделый (очумелый) [Вона [Христя] на пальчиках покралася за хвіртку і стояла за ворітьми, чуманіючи, поти не почула гомону у дворі (Мирн.)]. чумарка род мужской верхней одежды в талию и со сборками сзади; укр. чумарка; (неточно) поддёвка [Ввійшов Устпм в чу- марці рудуватій, В потертій шапці, в чоботях простих (Мал.)]. чу марочка уменъш., ласк, от чумарка. чумарчина разг. 1) см. чумарка; 2) род лёгкой мужской одежды [Зима, холод надворі, а в його тільки піджачок та чумарчина (Тесл.)]. чумацтво ист. 1) (промысел) чумачество [Нас було три брати; я — найменший, хлопчиком після батька остався. Середній одруживсь і покинув чумацтво (Вовч.)]; 2) со- бир. чумаки [За хвилину бряжчать ложки об казани, вусате чумацтво привітно осміхається до гарячої страви (Коцюб.)]. чумацький ист. чумацкий [В далеку путь з чумацькою валкою Василь попросився сам. Як-не-як — все-таки , воля (Риб.); Вечорами Діброва співав їм чумацьких пісень (Куч.)]; Чумацький Віз астр. разг. Большая Медведица [Квилить пугачик жалібно над дахом, У небі — золотий Чумацький Віз... (Рил.)]; Чумацький Шлях, Чумацька Дорога астр. разг. Млечный Путь [Уночі, Як Чумацький Шлях сріблясту куряву простеле, Розчини вікно, послухай (Тич.); Обійде [баба] увесь двір, ще подивиться, які примітки на небі: чи ясні зірки — то вже на мороз; чи моргають — то на вітер; чи з вухами місяць — то вже на люту зиму; чи ясна Чумацька Дорога (Дн. Чайка)]. чумаченько ласк, от чумак [Ідуть шляхом чумаченьки, Пугача співають (Шевч.)]. чумачйло увел, от чумак [У двері щось стук! Одчинила: чумачило-кремез перед нею стоїть і питає: «Чи дома ваш чоловік Йосип?» (Вовч.)]. чумачка разг. 1) жена чумака [Ходить чумак по дорогах, А чумачка сидить дома (народна пісня)]; 2) (промысел) уст. чумачество [Каленик: ..Я чумачкою заробив все, що маємо. Тепер чумачка нікуди не годиться (Тоб.)]; 3) уст. чумацкий обоз [Русаловський пішов чумачкою у Хаджи- бей (тепер Одеса), і там вся чумачка ляснула (Саксаг.)]. чумиза чумиза [Із зерна чумизи виробляють високоякісні крупи, які за хімічним складом дуже близькі до пшона (Коле, вироби, енцикл.)]. чумний 1) чумной [Сироватка допомогла навіть самому Заболотному врятуватися, коли він заразився, розтинаючи чумний труп (Наука і життя, 1956, 12)]; 2) перен. чумной, шальной [Галина засміялась: Я й правда сьогодні чумна якась (Собко)]. чуні, -нів 1) чуни [На ногах [Коваль] мав валянки з чунями, клеєними з автомобільної камери (Куч.)]; чуня ед. ч. чуня [Мати саме сидить за прядкою.. Одна нога матері взута в чуню, а друга, що крутить колесо прядки, боса (Ст.)]; 2) обл. валенки. Чунцін Чунцйн. чунцінський чунцйнский. чупер, -пра обл. чуб; разг. чуприна; волосы [Тома, чоловічок маленький, сухий, з довгим чорним чупром, що спадав лагідними, гладкими пасмами на широке чоло (Стеф.); Семен., сів на ослін та й став чупер на голові микати (Март.)]. чуперадло разг. чучело [Коли ця фігура сиділа на дохлій, як і сам, коняці, — це було таке чуперадло, що годилось на пугало для баштану (Саксаг.)].
|