шаб 464 шак [А магнати палять хати, шабельки гартують (Шевч.)]. Ср. шабля. шабельний сабельный [Божевільний від жаху, мчав він, не потрапляючи в стремена чобітьми. Позаду була рідка стрілянина, миготіли блискавками шабельні леза (Тулуб); По кількох хвилинах наші визначені для удару шабельні підрозділи стояли в кінному ладу, готові до атаки (Кач.)]; ~ний удар сабельный удар, удар саблей. шабельник спец. сабельщик. шабельтас воєн. уст. портупея [Мало не обірвавши на собі шабельтас, Пампушка був кинувся до незнайомого, щоб цюкнути його шаблею (Ільч.)]. шабер, -бера техн. шабер. шаблевйдний саблевидный. шаблековтач, -ча шпагоглотатель. шаблі (сорт вина) нескл. сущ. ср. р. шаблй. шаблон 1) (род. шаблона) техн. шаблон [Він довго дивився, як стрижень став., на точно визначене місце, як бригадир перевірив його установку шаблоном (Собко)]; 2) (род. шаблону) перен. шаблон [Людськість, як відомо, розвивається не по одному шаблону, іде різними дорогами (Фр.)]> шаблонізація шаблонизация [Нема нічого помилковішого, як змішування демократичного централізму з бюрократизмом і з шаблонізацією (Ленін)]. шаблонізований шаблонизированный. шаблонізувати, -зую, -зуєш шаблонизировать. шаблонізуватися, -зується шаблонизироваться. шаблонний техн., перен. шаблонный [Замість шаблонник відповідей на Вапг питання посилаю Вам ось тут короткий нарис мого життя і діяльності (Фр.)\. шаблонність, -ності шаблонность [В «Прапороносцях» авторові вдалося уникнути шаблонності. Його супровідні вислови, підкреслюючи жест, міміку, інтонацію персонажа, яскраво посилюють смислове навантаження репліки (Мовозн., 1948, VI)]. шаблонно нар. шаблонно. шаблоновий шаблонный [Перша його стріча з Целіною була дуже холодна і шаблонова (Фр.)]. шаблоновість, -вості шаблонность. шаблоново нар. шаблонно [Я її [дівчинку] назвав — Ма. Можна було назвати більше шаблоново. Але слово Ма — для мене символ жінки (Янов.)]. шаблюка увел. разг. [большая] сабля [Як круки, налетіли на його турки з мушкетами, з шаблюками (Вовч.)]. шабля сабля; (с менее изогнутым клинком) шашка [В головах у нього стояла блискуча, добута в бою угорська шабля (Гонч.)]; схрестити г^лі перен. скрестить шпаги. шабрувбння шабрение, шабровка [6 годин зекономили на шабруванні зчіплювання (Рад. Укр., 1959, /)]. Ср. шабрувати. шабрувати, -рую, -руєш техн. шабрить, шабровать [Попов шабрував підшипники від букси ведучого ската паровоза (Бойч.)]. шавка разг. шавка [Куди мені з ними діватися? Думав, думав, далі, гайда надвір, брешіть уночі, замість шавок (Квітка)], шавкати, -каю, -каєш разг. 1) чавкать [Ти собаку в хату впустила чи що? Хто се тут шавкає? (Етн. мат.)]; 2) см. шамкати1 2. шавкотіти, -тйть разг. 1) жужжать; свистеть [А міни б'ють, і невідомо, кого з них [студентів] накриє оця, що знову ось шавкотить у повітрі, що з сухим тріском грахкає десь неподалік (Гонч.)]; 2) см. шамкотіти 2. шавлієвий бот. шалфёйный. шавлія бот. (Salvia L.) шалфей [В чім ти, мила, купалася, Що такая придалася? Чи в любистку, чи в шавлії? Як не бачу — серце мліє (народна пісня)]. шаг, -га* ист. грош, деньга, полкопёйки [Я два шаги, два шаги Пропила, За копійку дудника Найняла (Шевч.)]; н і (і) «¦^ra разг. ни (и) гроша; (реже) ни (и) полушки [А він став та й каже: «Оце хоч бийте, хоч лайте, а грошей не приніс ні шага!» (Вас); Він [Джеря] добре знав, що в Нимидори нема грошей і що її дядько не покладе й шага на весілля (Н.-Лев.)]; «¦^та не варт (не вартий) разг. ломаного гроша не стоит. шаговий уст. грошовый [Перед старим поблідлим обличчям ікон цілими снопами горіли жовті шагові свічечки (Мирн.)]. шагреневий шагреневый. шагренювати, -нюю, -нюєш спец. шагренировать. шагренюватися, -нюється спец. шагренироваться. шагрень, -ні шагрень. шагреньований техн. шагренйровапный. шаечка уменъш. от шайка. шажок, -жка уменъш., ласк. ист. грошик, дёгтежка [Хто йде, їде — не минає [кобзаря]: Хто бублик, хто гроші; Хто старому, а дівчата Шажок міхоноші (Шевч.)\. шаїрі нескл. сущ. м. р. поэт, шаири [Знаменно те, що пісні про вибори до Верховної Ради СРСР поети теж часто писали руста- велівським шістнадцятискладовим шаїрі (Тич.)]. шайба1 мех. шайба [Боря Мільнер, слюсар старий, шайбу ключем натиснув (Трубл.)]. шайба2 спорт, шайба [Років десять тому на Україні в хокей з шайбою майже не грали. Тепер ця захоплююча спортивна гра.. набула в республіці великої популярності (Веч. Київ, 1960, /)]. шайка обл. чашка [весов] [Коромисло з шматками полотна крутнулось на її широких плечах, неначе почеплені на бантині терези з двома шайками (Н.-Лев.)]. шайнйй обл. порывистый; (сильнее) буйный [О, не будіть його, Вихрі шайні, Най щастя хвилю хоть Зазнає в сні! (Фр.)]. шайнути, -не обл. дунуть, подуть [Як шай- нули буйні вітри (народна пісня)]. шайтан миф. шайтан, дьявол [Досадно дівчині, що до неї приступає шайтан і нашіптує неподобні думки, і хвилює дівочу кров... (Коцюб.)]. шакал шакал [Десь далеко в ущелині завив
|