Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шак 465 шал шакал (Донч.); Правду ж про вас кажуть: голос як у цимбал, а сам — шакал (Ст.)\. шакалячий шакалий [Дрижіть, всіх народів тирани, Годуйте шпіонів — дарма! Всі ваші шакалячі стани Ні шпик не спасе, ні тюрма (Ус.)]. шал, -лу неистовство; (сильнее) исступление; (неукротимость) ярость; (гнев — ещё) бешенство; (потеря рассудка) безумие; (неразумный поступок — ещё) безумство, безрассудство [Його пройняв якийсь шал, вигадував дурниці, ляпав їх, друзі качалися зо сміху (Десн.); Святої ненависті шал Привів людей у ліс похмурий (Шер.); Поволі вгамувався шал. Повільніше билося серце, вже не так гарячково баламутилась кров у розслаблених жилах (Цюпа); Зорю його [університету] башт засіялу Підносили впевнено ми, Хоч люто здригався від шалу Світ визиску, воєн і тьми (Бажан); Долорес: Анно, то не шал! Кохання в мене в серці (Л. Укр.)]. шаланда мор, шаланда [В колгоспі було побудовано десяток моторних баркасів і великих шаланд під міцними вітрилами (Куч.)]. шалапут і) разг. шалопай, бездельник; (реже) шалопут; обл. шалыган; (легкомысленный) вертопрах; (с оттенком — шалун) озорник [В Майдані-Стасівському, чував, одну молодичку так і відбив якийсь ярмарковий шалапут, бо що то за життя в лісі? (Ст.); —Толю! Здоров, Толю! — термосав за плечі дико радий шалапут. — Прокинься! (Кач.); Одно нам ясно, Уолл-стріт І всі ви, шалапути, Давно хотіли б цілий світ Дощенту проковтнути (Воскр.)]; 2) (сектант) рел. шалопут. шалапутка 1) озорнйца [— Я марила стати вершницею, — повторила Антося. — І тут виявилось, що я, така шалапутка, боюся їздити на коні (Донч.)]; 2) шалопутка. Ср. шалапут 1—2. шалапутний озорной [Як вона зраділа, побачивши його! Такий шалапутний! Ніс зовсім обліз, ..плечі й спина від сонця аж чорні (Сенч.)]. шалатися, -лаюся, -лаєшся разг. слоняться, шататься [без дела]; (грубее) шляться [— Візьміть оцю гидоту, — говорить генерал, — передайте до польової жандармерії, нехай навчать, як шалатися, замість того щоб іти на фронт... (Янов.')]. шале нескл. сущ. ср. р. шале [КП розташувався в мальовничому і затишному альпійському шале (Смол.)]. шалевий шалевый; ^вий пояс ист. шалевый пояс [Не помітно в ній [юрбі] ані кармазинових жупанів, ані золотих ша- бель, ані срібних і шалевих поясів (Тулуб)]. шаленець, -нця разг. безумец; (неуравновешенный человек) сумасброд, шальной, взбалмошный; разг. шальная голова [— Ну, ось візьміть, тату, і мене на дибу.., бо я теж прошу за Мартинка! — Шаленець, хлопчисько... — ледве вимовив збентежений батько (Ле); Шаленець бив тим часом кайлом твердь, Щоб сповнити арик водою вщерть (перекл. Бажана); Збагнімо: у Судді був брат колись, панове, Шаленець і гультяй (перекл. Рильського)]. шалений 1) неистовый; (неукротимый — ещё) яростный, (реже) бешеный; (о чувстве — безудержный — ещё) бурный; (очень большой, очень сильный) безумный (разг.); (о напряжении, темпе и т. п. — ещё) бешеный; (о боли и т. п. разг. — ещё) отчаянный [Віра своїми гарячими, шаленими пестощами відволікала його від роздумів (Руденко); Акомпанемент гуде, гуде, гуде, переходячи часами у якесь шалене ревище (Вишня); Аж ось після шаленого мінометного й артилерійського вогню пішли фашисти в атаку (Вишня); О, скільки вас в бою шаленім за нас, за Комуну лягло!.. (Сос); Ілончині очі темніють, щоб за хвилину знову засвітитися шаленою радістю (Гонч.); Махове коло закрутилось в такому шаленому льоті, що, здавалось, підхопить з собою й машину, (Коцюб.); [Батько] хотів з розпачу й першого шаленого болю голову об стіну розбити (Коб.)]; ^на атака яростная (бешеная) атака; ^>ний вітер, шторм и т. п. яростный ветер, шторм и т. п. [Шалений шторм хвилював морські води до самого обрію (Трубл.)]; ^>на лють (злість) бешеная злоба, бешенство [Мрії були такі сліпучі й принадні, що Янек мимоволі впустив поводи, коли раптом здригнувся від повного шаленої люті вигуку пана Бжеського (Тулуб); Якась шалена злість засвітила їй очі і запалила серце (Коцюб.)]; г-^пі оплески бурные (неистовые) аплодисменты; ^ний регіт безумный хохот [Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (Коцюб.)]; ^ні хвилі яростные (бешеные) волны; ^на швидкість бешеная (разг. сумасшедшая, отчаянная) скорость [В тиші виразно почулося здаля напружене дудіння багатьох моторів. Воно росло й наближалося з шаленою швидкістю (Смол.)]; 2) (неуравновешенный, сумасбродный) шальной, взбалмошный; разг. шалый [Шалена Катерина могла прилюдно, не боячись поліції, агітувати людей (Дм. Бедз.); Іноді Олені спадала шалена думка, що, може, краще зробила б, віддавшись за отого канадця, який колись сватав її (Вільде)]; 3) шальной, ошалелый, обалделый; (сумасшедший) безумный [Як шалений, оглядався [пан] довкола, пригадував щось, але нічого виразно не міг пригадати (Фр.); Р о й с: Хитруєш ти, сенаторе. Боїшся Сказати в вічі, що так стурбувало Святий синкліт: Ройс грошей не дає? І ви його за це оголосили Шаленим?(ЛГур.)]; ср. шаленіти 2; 0 ^ні гроші (кошти) а) (об огромной сумме) разг. сумасшедшие деньги [Мені дали землю за геройські подвиги, але це ще не значить, що я маю шалені кошти на будування замка і міста (Тулуб)]; б) (легко доставшиеся и легко расточаемые) шальные (уот. бешеные) деньги;^>ний день (очень хлопотливый) сумасшедший день [Сьогодні в Андрія був шалений день. Двічі за змін^ за- 30—1402 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)