Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пі an 471 шар відлетіла на дорогу (Cm.)]; 3) полигр. шапка [Друкується районна газета «Соціалістичні лани». На стіл лягають аркуші, на яких читаємо шапку: «Здобуток Жовтня», як і щороку, першим у районі виконав план хлібоздачі» (Минко)]; 4) (сноп, покрывающий сверху копну) с,-х, разг, шапка [Сніп щоб снопа держався в тебе. Розстели шапку, прикрути, вода збіжить (Горд.); Моя голова заслонена стоговою шапкою, а мені з моєї криївки видно далеко-далеко все, як на долоні (Фр.)]. шапкар, -ря спец. шапочник [Ні благання шапкаря, які чулися ще довго, ні постріл, що пролунав потім із яру, його вже більше пе турбували (Панч)). шапкобрання разг. разбор шапок [От вже в церкві й шапкобрання. Затого цвинтар спустіє (Н.-Лев.)]; прийти на ~ня разг. прийти (явиться) к шапочному разбору [Прийшли саме на шапкобрання... (II.-Лев.)]. шапковий 1) шапочный; ~ва майстерня шапочная мастерская; 2) шляпочный. Ср. шапка 1—2. шапкування поклоны; ломание шапки; заискивание. Ср, шапкувати. шапкувати, -кую, -куєш (перед ким, кому, уст. кого) разг. снимать шапку (перед кем); кланяться (кому) (прям, и в значении просить); (подобострастно — обычно) разг. ломать шапку (перед кем); перен, заискивать (перед кем, у кого) [Вагнер: ..Ти йдеш, і всі стоять рядами, Шапкуючи, прохід дають: Ще мить — і всі навколішки впадуть, Немов перед священними дарами! (перекл. Л у каша); Батько з серцем підважив третій кущ і висмикнув його за зелений чуб. За корінці вчепилось кілька картоплинок не більших за горіхи. — Доведеться знову шапкувати перед куркулями! (Панч); Навіть до революції не так уже й часто зустрічалися робітники, які принижено шапкували перед начальством (Шовк.); Ось і почали воші [багачі] потаємно наперегони шапкувати перед Іваном, частувати його то горілкою, то гара- ком (Фр.)]. шаплик, -ка чан; (из разрезанной бочки) обл., спец. перерез; (с ушами для ношения) ушат; (для мытья посуды, для стирки и т. п.) лохань; (для цветов) кадка; (небольшая посудина) редк. ведро [деревянное] [Ото намочили шкури у таких здорових шапликах, мокнуть ті шкури та й мокнуть (Мирн.); На перехресті стежок стояв шаплик великий з водою (Головко); Молодші молодиці розпочали готувати купіль для Онисії Степанівни: одні носили воду з ставка» Другі гріли окропи та виливали в здоровий шаплик (Н.-Лев.); На балконах недвижно стояли олеандри в дерев'яних шапликах (Фр,); На мент тількп плигнула перед очима чорна фігура, піднята рука і вже простягла людям шаплик вогню, що курився як серце, тільки що вирване з грудей (Коцюб.)]. шапличок, -чка уменъш., ласк, ушатец; лоханка; кадочка, кадушка; ведро [деревянное]; (поменьше) ведёрко [деревянное] [Аж ось і сам старий іде З ціпочком тихо попід тином: Носив у город шапличок Продать (Шевч.)]. Ср. шаплик. шаповал 1) валяльщик; уст. шаповал [А далі на возах подекуди стояли діди, піднявши шапки на палицях, та викликали: сюди, мов, шевці та кравці, шаповали, крамарі (Н.-Лев.)]; 2) (обрабатывающий шерсть перед валянием или прядением) обл., спец. шерстобит; обл. шерстобой. шаповальня шерстобойня, шерстобойка. шаповальський 1) валяльпщков (род. п. от валяльщики); шаповальский; шерстобитов, шерстобоев (род. п. от шерстобиты, шерстобои) [Цехи: різницький, коновальський, Кушнірський, ткацький, шаповальський Кипіли в пеклі всі в смолі (Котл.)]; ср. шаповал 1—2; 2) (относящийся к обработке шерсти) шерстобитный, шерстобойный; О ~ке сукно валяное сукно [Була на йому біла свита Із шаповальського сукна (Котл.)]. шапокляк шапокляк [В брамі стояв сам нринципал у фраку із шапокляком під пахвою (Фр.)]. шапочка уменъш,, ласк, 1) шапочка [На ній була маленька, збита на лівий бік і схилена на лоб шапочка (Грим,)]; 2) шляпка [А оцей, хоч і красивий, Що на шапочці узор, — Це поганий гриб, шкідливий, Зветься гриб цей — мухомор (Hex,)]. Ср. шапка 1—2. шапран разг. см. шафран. шапчина разг, шапка; уменьш. шапочка; прен, шапчонка [Робітник був ще дуже молодий, утлий хлопець; відро було для нього тяжке, піт котився рясними краплями з-під низенької смушевої татарської шапчини на темне, мов бронзове, чоло (Л. Укр.); Гордій розгубився, зірвав з голови діряву шапчину і, потупивши очі, бгав її в руках (Коп.)]. шапчинонька уменъш., ласк, шапчоночка [Згадай, шапчинонька старенька, Як під тобою чи давненько — Чмелі ледачії гули (Манж.)]. шар1, -ру 1) слой; (плотный — обычно) пласт [Перший шар грунту був сухий, але глибше волога ще залишилась (Донч.): Сухий, спресований, як сніговий наст, пісок твердим шаром лежав під ногами (Смол.)]; ~р атмосфери слой атмосферы [Корпускули створюють полярні сяйва, магнітні бурі та інші явища у верхніх шарах земної атмосфери (Рад. Укр., 1959, /)]; 2) перен. слой (общественная группа); пласт [Ми., боронимо інтереси того шару [селян], який, на нашу думку, всі кривдять (Фр,); На тлі загальновживаної лексики виділяються різні інші стилістичні шари лексики літературної мови (Курс укр. мови)]; 3) геол. пласт; слой; расслойка [В круглих неглибоких ямах під товстим шаром глини знайдено велику кількість руди (Вісник АН УРСР, 1949, 8)]; 0 ~рами- (как) послойно, слоисто; 4) обл. ряд [Шаром стоять хати (Н.-Вольт, у. — Сл. Гр.)]. шар2, -ра (предмет) разг. шар [Шар прив'я- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)