Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шар 472 шар зали вірьовками як слід і почали сповнять його газом (Н.-Лев.)]. шарабан 1) шарабан [Тачанками, фургонами, шарабанами, верхи. Хай каміння з неба, а на весняного Миколи треба бути там [у Каховці]! (Гонч.)]; 2) (для клади) обл. воз [Біля шарабанів — коні в хомутах. Сновигають люди, стоять купами, сидять під млином на мішках, гуторять (Головко)]. шараги, -раг обл. вешалка [стоячая]. шарада шарада. шарах (глагольное межд.) разг. шарах [Тоді люди шарах, так, як овечки, та й збіглись докупи (Барв.)]. шарахання разг. шараханье. шарахати, -хаю, -хаєш, шарахнути, -ну, -неш и усилит, шарахонути, -ну, -нёш разг. 1) шарахать, шарахнуть, шарахаться, шарахнуться; (соверш. с указанием куда — ещё) броситься, (большой массой) повалить [Незвичні до машини воли лякалися гуркоту й шарахали вбік на ниви (Смол.); Коли Параскіца наблизилась до дівчат, щоб заняти відповідне місце, ті так і шарахнули від неї, мов од вовка (Коцюб.); Петро: Грицьку Сідайте лишень отут, біля мене, та розкажіть, як вам тепер живеться, що поробляєте ? Печариця набік: Чи бач, який-то дорогий гість! А от, як старий зійде, то так і шарахоне в кущі! (Мирн.); Почало мотрошити сніжком: до світа і геть-то його випало. Народ мерщій шарахнув на ярмарок (Мирн.)]; 2) (только соверш. — ударить) разг. шарахнуть [Коли хтось по потилиці мене .як шарахне (Вишня); Шарахнув глухо куль свинцевий розсип, І козаків змішався кінний лад (Бажан)]. шарахатпся, -хаюся, -хаєшся, шарахнутися, -нуся, -нешся разг. шарахаться, шарахнуться [Він [пан Бжеський] спробував пробитися наперед, але хоч як шараха- лися люди від його хропучого коня, він не зміг прокласти собі дороги (Тулуб); Від несподіванки коні під розвідкою шарахнулися вбік (Панч)]. шарахнути см. шарахати. шарахнутися см. шарахатпся. шарахонути см. шарахати. шарварка разг. см. шарварок 1. шарварковий редк. суматошный [Хоч літературна робота, каже він, і псує нерви, та не настільки, як шарваркове життя в великому місті (Л. Укр.)]. Ср. шарварок 3. шарварок, -рку 1) ист. общинная повинность крестьян; починка дорог (или мостов, плотин) [Пан почав знов одлічувать згінні дні та шарварки саме в жнива, а не восени (Н.-Лев.); Од неділі до неділі Гонять на роботу, Увесь тиждень на панщині, Шарварок в суботу (народна пісня)]; ~рком (как) в порядке повинности; перен. общими силами [Джонатан: Як би вам сказати? Там шарварком громада щось будує, то ми отаборились в тій містині (Л. Укр.)]; 2) (перен. — напряжённая работа) горячая пора [— Я стидав би ся, — каже він, — сидіти, згорнувши руки, коли всім навколо такі жнива, такий шарварок... (Гонч.)]; 3) перен. разг. шум, гам, трезвон; (беспорядок) суматоха, разг. кутерьма, столпотворение, содом [Почав я поясняти бабам, по що я приїхав і що то за машина, але де там! Не ймуть віри, все своє плещуть, ще більший шарварок ізня- ли (Коцюб.); У сусідній кімнаті чистять підлогу, і через те там панує чималий шарварок (Л. Укр.)]. шарж, -жу (преувеличение; карикатура) шарж [При всій любові до яскравих деталей, Саксаганський завжди уникав шаржу (Рил.); То була маленька папочка з малюнками — дружніми шаржами (Ткач)]. шаржа обл. уст. 1) военный чин в австрийской армии; 2) собир. старшина. шаржований шаржированный [Від свого вчителя [М. Л. Кропивницьксго] він [Ф. В. Ле- вицький] засвоїв мистецький смак, ..уміння перевтілюватися в образ, бути правдивим і переконливим навіть у комедійно-слизьких, шаржованих ролях (Минуле укр. театру)]. шаржування шаржирование, шаржировка [Є багато місць у п'єсі [«За моє здоров'я»], де акторові можна було б вдатися до карикатури, шаржування, але А. Миргородський цього не робить (Мист., 1956, 4)]. шаржувати, -жую, -жуєш шаржировать [Акторський ансамбль у Суходольського, крім М. Д. Дикової, ..немилосердно шаржував, доходячи до карикатури (Минуле укр. театру)]. шарий обл. серый [Це шарої кішки сон (приказка)]. шарик уменьш. шарик [Ювелірні вироби часто відзначаються дуже складною технікою виготовлення. Нерідко для їх прикрашення вживали., орнамент, що складається з най- дрібніших металевих шариків, напаяних на поверхню речі (Нар. стар. іст. УРСР)]. шариковий техн. шариковый; ~вий підшипник шариковый подшипник [Автоматизований цех має два незалежних відділення. У першому., виробляють шарикові підшипники, у другому — роликові підшипники (Наука і життя, 1959, 5)]. шарикопідшйпник техн. шарикоподшипник. шарикопідшйпниковий техн. шарикоподшипниковый [В республіці створені і набрали широкого розвитку нові найважливіші галузі промисловості, яких до революції на Україні не було: кольорова металургія, хімічна, авіаційна, шарикопідшипникова.. і т. д. (Наука і життя, 1957, 12)]. шарити, -рю, -рпш шарить; (о людях — в разных местах — ещё) искать [Соломія підійшла до ставка, вскочила в човен і почала шарити на днищі (Коцюб.); Із тьми вихоплюється несподівано промінь прожектора, шарить по небу (Шиян); Бач! Ми шукаємо, шаримо її, а вона он проходжується (Мирн.)]; <^ти очима шарить глазами (взором) [Івась покрався сам. Бистро його очі бігали по траві, по будяках, він шарив ними і все подавався уперед (Мирн.)]. шаріат, -ту шариат [Знання і добрий розум підказують нам, жінко, що треба і можна боротися проти кожного незаконного вчин- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)