шар 473 шар ку, доводячи за шаріатом свое право (Тулуб)]. шаріння рдение. шаріти1, -рію, -рієш краснеть, рдеть; (виднеться — ещё) краснеться, рдеться [І знову Тася шаріє, як піон (Вас); Зловіщі спалахи шаріли навколо (Довж.)]. шаріти2, -ріє безл. сереть; темнеть. Ср. шарий. шарітися, -ріюся, -рієшся краснеть, рдеть; краснеться, рдеться [Таня м'яла ріжок хустинки, ховала очі, лице її то блідло, то шарілося (Смол.); Муза: Шарілося море від сонця вітання, По той бік затоки лунав тихий дзвін (Л. Укр.)]. Ср. шаріти1. шарк (глагольное межд.) разг. шарк. шаркання 1) шарканье [Данило зрадів, коли почув грюкіт клямки коло дверей з двору. Шаркання ніг у сінцях (Коп.); Найчастіше до стодоли сходилось троє: дід, піонер Ромко і вчитель Купріян Олександрович. За ними зачинялись скрипучі двері, і знову годинами долинало звідти шаркання скобля (Донч.)]; 2) чирканье; шарканье. Ср. шаркати 1—2. шаркати, -каю, -каєш, шаркнути, -ну, -пеш 1) шаркать, шаркнуть [Смачно шаркає коса (Ст.); Пилка була як жива. Вона то шаркала, то співала, то враз починала пищати (Донч.); Поміщик Золотарьов — п'яно шаркаючи ногами — поплентався в напрямі до Лондонського готелю (Смол.); Скінчивши фотографувати, він елегантно шаркнув черевиками й кинувся подавати Юлі пальто (Донч.)]; 2) (спичками) редк. чиркать, чиркнуть; (реже) шаркать, шаркнуть [Не турбуйтеся... не треба. Іван все шаркає сірником (Коцюб.)]; 3) (только соверш. — острым) резнуть, чиркнуть [Рішуче шаркнув пилкою [Левко] по темному плетиві кори (Ст.)]. шарконути, -ну, -нёш усилит, разг. резануть [Якби гуртом забрали коси та шарконули всю кропиву... От би так! (Мирн.)]. шаркотання разг. шарканье [Ось чує [Іван] шаркотання, наче хто ступає по хаті босими ногами (Фр.)]. шаркотіти, -кочу, -котиш разг. шаркать [Старий маршал шаркотить по підлозі подагричними ногами (Чаб.); Тільки чути було, як шаркотіли сани та пирхали притомлені коні (Збан.)]. шаркун, -на разг. шаркун. шарлат, -ту уст. пурпур; (цвет — ещё) багрянец [В шовки, єдваби, у шарлати Одягнені, як на бенкет, Над Україною магнати Свій хижий нап'яли намет (Рил.)]. шарлатан шарлатан [— Я думав, що маю діло з чесним, правдивим купцем, а не з нахабним, облесливим чоловіком і, як теперечки бачу, з непоправним шарлатаном,— сказав Палладій у дверях (Н.-Лев.)]. шарлатанити, -ню, -ниш разг. шарлатанить. шарлатанка шарлатанка. шарлатанство шарлатанство. шарлатанський шарлатанский [Щоб задурманити віруючих, .. церковні й сектантські верховоди., вдаються до різних шарлатанських прийомів (Наука і життя, 1959 9 6)\. І шарлатовий уст. пурпурный, багряный. шарлаховий (ярко-красный) шарлаховий [Посол вклонився війську, розкрив скриньку, загорнуту в шарлаховий шовк, і витяг з неї пергаментний згорток (Тулуб); —Це справжня епопея, — сказав Мічурін. —Я вивів її з жовтої і шарлахової лілії Тун- берга (Довж.)]. шарлотка кул. шарлотка [В неї в пекарні допікалась шарлотка (Н.-Лев.)]. шарманка шарманка [Спершись на лікоть, [Бальзак] дослухався, як крутив часом за вікном шарманку якийсь мандрівний музика (Риб.)]; закрутити ^ку прям., перен. разг. завести шарманку. шарманщик шарманщик [Багато, багато пі- I сень знала Маринка. Вона чула їх змалку від своєї матері, вона переймала їх від мандрівних шарманщиків, вона ловила їх всюди (Жур.)]. шарнір, -ра шарнйр [Залізо лунко загуло, і з тихим рипом шарнірів половинка брами почала відхилятися... (Смол.)]. шарнірний шарнирный; ~не з'ё днапня шари йрное соединение. шарнірно нар. шарнйрно, шарнирами [Культиватор КПС-5,4 чіпляють до скоби трактора., за допомогою двох причіпних серег, шарнірно прикріплених до середнього кінця сниці кожної секції культиватора (Колг. УкР/, 1959, 4)]. шарнути1, -ну, -нёш обл. 1) броситься искать, кинуться искать [Шарнули [фашисти] по закутках, один на горище побрався, другий — у льох. Там і запопали старого (Ю. Бедз.)]; 2) (отправиться) махнуть; 3) (о явлениях природы) ударить [Ану, як нема снігу, й добрий мороз шарне (Март.)]. шарнути2, -ну, -нёш (ногой) уст. шаркнуть [Входить він до хати, шарнув ногою, як умів, і щиро поцілував панну Марію в руку, бо аж ляснуло (Свидн.)]. шарнутися, -нуся, -нёшся обл. потереться (неточно) [Взяла свиня шарнулась об хлів, а він [вовк] і впав з неї (народна казка)]. шарований шарованный [І сапало, й шаровано мільйони цих рядків (Гірн.)]. Ср. шарувати3. шаровари, -вар, уст. шальвари шаровары; уст. шальвары [У садочок входить молодий хлопець в солом'яному брилі, в короткому синьому жупанку, в зелених шароварах (Шввч.); Еменё скинула з ніг капці, затиснула поміж коліна червоні шаровари й почала мити ноги (Коцюб.); Султана Хуррем забула забарну урочистість двірського звичаю і вже сама одягалася, не потрапляючи ногами в шальвари (Тулуб)]. шаровий 1) пластовой [Коли водовмісна порода залягає похило, то джерело виходитиме з одного боку балки, саме з того, де верства залягає вище. Таке джерело називається шаровим (Курс заг. геол.)]; 2)^ (производимый слоями) послойный; ^вйй о б- робіток грунту послойная обработка почвы.
|