Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шар 474 шар шаровка с.-х. шаровка [Та, думаєте, легко було? З поля не сходили. I шаровка, і прополка, і підживлення (Донч.)]. шарошечний техн. шарошечный. шарошка техн. шарошка. шарп (глагольное межд.) разг. дёрг [Я за віжки — шарп! Еге, Рябій ніби хто мотора вставив... Підняла хвоста ломакою.. 1 несе мене, як змій, через межі, борозни, канави! F. Кравч.)]. шарпак, -ка голяк; (сильнее) оборванец [Сказано, шарпак, То й одружився собі так: Узяв хорошу та убогу, — Звичайне, наймичку (Шевч.)]. шарпаыйпа 1) дёрганье [Не звикати старому полтавському лікареві до цієї нічної шарпанини (Гонч.)]; ^на нервів трёпка нервов [Оце, як бачиш, Гришо. Не робота, а шарпанина нервів. Кожного носом ткни (Головко)]; 2) (беготня, беспорядок) суматоха, сутолока; разг. суетня [Сонце саме заходило. Піднялась вечірня шарпанина. Там воли ревли; там овечата мекали; там жінки свиней кликали... (Мирн.)]; 3) кул. скоблёнка [3 отрібки баба, шарпанина, Печена з часником свинина (Котл.)]. шарпання 1) дёрганье; трепание; (о ветре) порывы; терзание [Шарпання дверима припинилось, але ніхто не заходив (Трубл.); Залізний дах сільради аж лопотів від скаженого шарпання вітру (Кирил.)]; 2) дёрганье; терзание; ^ня нервів трёпка нервов. Ср. шарпати 1—2. шарпати, -паю, -паєш, шарпнути (шарпну, шарпнеш) и усилит, шарпонути, -ну, -непі 1) дёргать, дёрнуть; (несоверш. — ещё) теребить (человека; одежду и т. п.), разг. тормошить (кого); (о ветре — обычно) трепать, (с большой силой) рвать, рвануть; (только несоверш. — на части) рвать, раздирать, терзать [Ілонка трималася батька. Вона нетерпляче шарпала його за руку, тягнучи вперед (Гонч.); Не роздумуючи довго, [лис] шусть у дірку, курку хап! Ой, нещастя! В тій же хвилі І сильце за шию цап! Шарпнув лис — ще гірше стало (Фр.); Вона [мати] кинулась до мене й мокрими від сліз руками почала було шарпати мене (Сміл.); Поривний вітер шарпав голе гілля кущів під вікном (Го- ловко); Вітер звивався навколо мене, люто шарпав за поли, неначе хотів мене повалити (Гур.); Відімкнув [Арсен] ключем замок, шарпнув двері й усе зрозумів (Дмитр.); Там знайшов він [вітер] Еолову арфу; Він шарпнув її довгії струни (Л. Укр.); Чиїсь сильні руки шарпонули його за сорочку (Шиян); — Мамо, — він сказав, — зрозумій ти мою ненависть, коли фашисти шарпають живе тіло вітчизни! Я мушу йти добровільно на фронт (Янов.)]; 2) (только несоверш. перен. — беспокоить) дёргать; разг. тормошить, теребить; (мучить) терзать; (о войске) совершать набеги (на что), грабить (что) [Щодо турків, так ми, справді, шарпаємо їх і дратуємо, бо нам же Суде корисно, коли вони накинуться на ляхів (Тулуб); А коли ж людину так шарпають сумніви, коли так боляче розчаровується, ..так багато хоче і так мало може, як не в молодості? (Вільде); Тяжкі муки викликали ще тяжчі думки і, поєднавшись, шарпали і серце, і душу Одарчину (Мирн.); Це було давно. Це було тоді, як нашу землю шарпали турки й татари (Гр.)]; г^ти нёрви разг. трепать нервы [Ще коли хтось тим [спіритизмом] тільки бавиться, то нічого, але коли трактує то поважно, то недобре, бо то дуже шарпає нерви і вже не одного допровадило до сильної нервової хвороби (Л. Укр.)]; 3) (только соверш. — тронуться с места) дернуть, дёрнуться; (сильнее) рвануть, рвануться [Хльоснув дяк, конята шарпнули, і бричка хутче покотилась (Свидн.)]; О блискавка ~нула молния разорвала (прорезала) тучи [Надворі потемніло як уночі.. Зразу блискавиця шарпнула, аж затремтіла Уляна, аж у очах потемніло у неї (Мирн.)]. шарпатися, -паюс я, -паєшся, шарпнутися. (шарпнуся, шарпнешся) и усилит, шарпонутися, -нуся, -нёшся 1) рваться, рвануться; (о непроизвольных движениях) дёргаться, дёрнуться [Я почав шарпатись, кричати, — а вони в сміх (Фр.); Сербии підскочив з несподіванки й шарпнувся вбік (Смол.); 3 храпом шарпнулись коні, вирвали з борозни плуг і помчали полем (Ст.); Дівчина спершу злякано шарпонулася од діда, далі схопилась, засміялась, відважно, по-молодому вхопила в обійми сиву дідову голову (Вас); У нього шарпалася від тику ліва щока (Янов.)]; 2) (только соверш. — тронуться с места) дёрнуть, дёрнуться; (более резко) рвануть, рвануться [Розгонистий поїзд шарпнувся востаннє, Дихнувши шипучої пари теплом (Бажан)]. шарпачка разг. оборванка, оборвашка. шарпнути см. шарпати 1. шарпнутися см. шарпатися 1. шарпонути см. шарпати 1. шарпонутися см. шарпатися 1. шартрез, -зу шартрез [Од дурних розмов, вина, шартрезу і кави розболілася голова (Коцюб.)]. шарувальниця с.-х. полольщица (неточно). шарування1 слоение; разг. слойка. Ср. шарувати1. шарування2 редк. оттирание, оттирка; мытьё; чистка. Ср. шарувати2. шарування3 шаровка, мотыжение [Після з'явлення сходів буряків., слід відразу ж провести шарування, щоб поліпшити доступ повітря до коренів (Колг. вироби, енцикл.)]. Ср. шарувати3. шарувати1, -рую, -руєш слойть. шарувати2, -рую, -руєш (тело или вещь) тереть; оттирать; разг. шуровать; мыть; чистить [Як не шарував себе дебелим утиральником — нічого не враю, — пема тепла, аж зубами почав цокотати (Мирн.); Килина довго терла його цеглою, шарувала піском у березі, поки таз не залиснів (Н.-Лев.); — Еге-е, — регоче Яким з того берега, шаруючи руки піском (Мирн.); Він шарував його [обрізана] сьогодні якось |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)